Справа № 2-5664/11
іменем України
"19" грудня 2011 р. Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Марченко О.М.
при секретарі: Глущенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 у якому зазначає, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики, про що свідчить боргова розписка. Відповідно до указаного договору позики ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 6800 ( шість тисяч вісімсот доларів США) та 1100 ( одна тисяча сто євро). У свою чергу відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у строк до 01 липня 2011 року. ОСОБА_2 свої зобов'язання на сьогоднішній день згідно договору позики не виконав. Сума боргу у гривневому еквіваленті станом на 12.09.2011 року складає 66500 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав , просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
В позовній заяві, позивач прохає суд, стягнути на його користь з відповідача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 120,00 гривень, державне мито в розмірі 665 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями.
Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею ї документально підтверджені судові витрати.
Позивачем не надано доказів того, що він поніс витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень, тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню .
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11. 79, 88 ЦПК України, ст.ст. 16, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 66500 грн. ( шістдесят шість тисяч п'ятсот гривень)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 665 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень), витрати на інформаційне - технічне забезпечення у сумі 120 грн. ( сто двадцять гривень), витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн. ( три тисячі гривень).
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
На вказане рішення через Московський районний суд м. Харкова може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Марченко О.М.