2-3979/11
17.10.2011 Московський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді Марченка О.М.
при секретарі Глущенко М.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, 3-тя особа Центр приватизації державного та комунального майна Харківської міської ради, про визнання права власності
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що на підставі ордеру № 266, виданого 10.06.2004 року КЕВ м. Харкова МО України військовослужбовцю її чоловіку ОСОБА_2 на сім'ю з двох осіб: дружину та сина, вони отримали в постійне користування двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1, вселилися до неї в у встановленому порядку були зареєстровані. У зв'язку з припиненням шлюбних відносин між нею, позивачкою, та її чоловіком, останній залишив квартиру та був знятий з реєстраційного обліку за цією адресою, після чого її було визнано основним наймачем квартири. До теперішнього часу квартира не приватизована. Відповідач у справі, на балансі якого знаходиться ця квартира, відмовляє у наданні дозволу на приватизацію квартири, оскільки відсутній витяг про державну реєстрацію прав власності на неї, тому, позивачка, була вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача та 3-ї особи у судове засідання не з'явилися, Про час та день слухання справи були повідомлені належним чином. Тому суд, з дозволу позивачки розглядає справу в порядку ст. 224 ЦПК України: на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню по наступних підставах.
На підставі ордеру № 226 від 10.06.2004 року, військовослужбовцю ОСОБА_2 та його родині було надано право на займання квартири АДРЕСА_1.
06 березня 2008 року шлюб між позивачкою та її чоловіком ОСОБА_2 був розірваний , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданим Московським відділом РАЦС 06.03.2008 р.
Згідно рішення виконавчого комітету Московської районної в м.Харкові ради від 09.03.2010 р. № 28/2, позивачку було визнано основним наймачем вищезазначеної квартири.
Із довідки виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зелений Капелюшок»від 07.02.2011 р. № 7 видно, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована одна ОСОБА_1, квартира не приватизована та знаходиться на балансі КЕЧ.
Згідно Акту прийому передачі квартир від 25.12.2002 року, ТОВ «Сантанна», в особі директора Лященко А.Й., що діяла на підставі Генеральної угоди про співробітництво між МО України і ТОВ «Сантанна»№ 140 від 25.12.1996 р. та довіреності Міністерства оборони України № 148/1053 від 08.12.2000 р., прийняло від АТ «Агросервіс -Україна»45 квартир по АДРЕСА_1, серед яких була квартира позивачки № 130.
З реєстраційного посвідчення КП «Харківське міське БТІ»на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 23.12.2003 року видно, що лише деякі квартири, що розташовані в будинку АДРЕСА_1, зареєстровані в установленому законом порядку за Державою України. Серед зареєстрованих квартир, квартира позивачки № 130 відсутня.
Отже, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 фактично є державною власністю, однак право власності належним чином на неї не зареєстровано.
Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду -це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін..)державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно ч.1 ст. 2 тог ж Закону, до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Таким чином, квартира, в якій проживає позивачка, є об'єктом приватизації.
Відповідно до ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.. 345 ЦК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»,
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку її приватизації.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя О.М.Марченко