29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" березня 2012 р.Справа № 8/5025/51/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В", м. Одеса
до приватного підприємства "Ірина-2", м. Ізяслав Хмельницької області
про стягнення 15165,38 грн. заборгованості, 205,67 грн. 3% річних, 8255,79 грн. пені
Суддя Смаровоз М.В.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 13.03.2012р.;
відповідача: Побережний А.І. - директор.
В судовому засіданні 26.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення складено 02.04.2012р.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору суборенди частини нежилого приміщення № ОХ-30 від 01.07.2010р., просить суд стягнути з відповідача: 15165,38 грн. заборгованості (з яких 1160,88 грн. заборгованості зі сплати суборендної плати за період з 01.05.2011р. по 10.05.2011р. включно; 14004,5 грн. заборгованості зі сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) за період з серпня 2010 р. по 10 травня 2011р. включно), 205,67 грн. 3% річних (за період з 21.07.2011р. по 01.01.2012р.), 8255,79 грн. пені (за період з 11.01.2011р. по 02.08.2011р.). Позивачем також відзначено, що він звертався до відповідача з претензіями № 106 від 18.03.2011р., № 171 від 18.04.2011р., № 278 від 05.07.2011р., в яких вимагав від відповідача погасити заборгованість зі сплати суборендної плати та витрат на утримання і обслуговування торгового центру. Крім того, представником позивача (з посиланням на ст. 6 ЦК України), зокрема, відзначено, що сума повернення експлуатаційних витрат була визначена в договорі у твердій (фіксованій) сумі в зв'язку з тим, що неможливо чітко визначити частку участі ПП "Ірина-2" у обслуговуванні суборендованого приміщення. Також позивачем відзначено, що посилання відповідача на понесення ним витрат по підготовці приміщення аптеки для отримання ліцензії не стосується предмету спору в даній справі.
Відповідач у судових засіданнях та у відзиві на позов позовні вимоги визнає лише в частині стягнення 1160,88 грн. заборгованості зі сплати суборендної плати, щодо решти вимог проти позову заперечує. В обгрунтування своїх заперечень відповідачем, зокрема, відзначено, що первинні документи, необхідні для оплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру, які надіслані ПП "Ірина-2", були складені з порушенням вимог чинного законодавства, тому, враховуючи також позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 21.11.2007р. у справі №5/1716-12/03, відповідач не мав можливості здійснювати оплату на підставі таких документів. Порушення цього порядку могло б призвести до фіскальних дій з боку податкових органів по відношенню до відповідача. Крім того, як вказує відповідач, нарахування пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення внесення суборендної плати суперечить приписам законодавства, яке передбачає, що пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Також вказано, що позивачем не надавались позивачу рахунки, обов'язок виставлення яких передбачено п.3.7. договору. Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем не надано підтвердження та обґрунтування суми витрат на утримання та обслуговування торгового центру. Відзначено, що відповідачем понесено витрати на суму 16500 грн. по підготовці приміщення аптеки для отримання ліцензії.
Крім того, в судовому засіданні 26.03.2012р. представник відповідача вказав на неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні, посилаючись на неналежне виконання позивачем вимог, викладених в ухвалі суду від 15.03.2012 року. Однак, судом відзначається, що за будь-яких обставин виключається процесуальна можливість відкладення розгляду даної справи з огляду на закінчення граничного строку розгляду справи, передбаченого ст.69 ГПК України.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
01.07.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" (орендодавцем) та приватним підприємством "Ірина-2" (суборендарем) укладено договір суборенди частини нежилового приміщення № ОХ-30 (далі -договір), згідно з яким орендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) частину нежилого приміщення загальною площею 64,54 кв. м, розташованого в торговому центрі за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 11/4 (п.1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору суборендар зобов'язується використати зазначене приміщення винятково для розміщення, організації та функціонування роботи відділу з продажу медичних та ортопедичних товарів.
Як передбачено п. 1.3. договору, фактична передача приміщення в суборенду оформляється актом приймання-передачі, що підписується обома сторонами.
Відповідно до п.1.4. строк суборенди приміщення за даним договором встановлюється до 31.07.2011р.
Згідно з п. 2.1. договору вступ суборендаря в права користування приміщенням наступає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі.
Як передбачено п. 2.6. договору, приміщення вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання акту про його фактичне повернення. Приміщення повертається в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в суборенду.
Відповідно до п. 3.1. договору за суборенду приміщення суборендар зобов'язується щомісяця, не пізніше кожного 10 числа місяця, за який здійснюється платіж, виплачувати орендодавцеві суборендну плату в розмірі, визначеному згідно з п. 3.2. даного договору.
У зв'язку з тим, що суборендар здійснює ремонт і підготовку приміщення для цілей суборенди за свій власний рахунок, суборендна плата протягом перших 5 місяців, починаючи з дати підписання даного договору, виплачується суборендарем орендодавцеві в сумі, що визначається, виходячи із суборендної плати в розмірі 23,71 грн. за 1 квадратний метр площі суборендованого приміщення, що в еквіваленті становить 3 дол. США за курсом НБУ на перше число місяця.
Згідно з п. 3.2. договору, сторони погодили, що розмір суборендної плати за цим договором встановлюється із розрахунку 55,33 грн. на місяць за 1 квадратний метр площі суборендованого приміщення, що в еквіваленті становить 7 дол. США за курсом НБУ на перше число місяця.
Як передбачено п. 3.3. договору, відповідно до попередніх домовленостей сторін, суборендар по закінченню 5 календарних місяців, протягом 5 банківських днів після закінчення зазначеного строку, перераховує на поточний рахунок орендодавця аванс суми суборендної плати за один місяць у розмірі, визначеному в п.3.2. договору (гарантійний платіж). Зазначена сума гарантійного платежу зараховується орендодавцем за останній місяць суборенди за цим договором.
Відповідно до п. 3.5. договору розрахунки між сторонами, передбачені цим договором, проводяться винятково в національній валюті України. Розмір суборендної плати, визначений в цьому договорі в гривні, є базовим, та підлягає щомісячній індексації в порядку, визначеному даним пунктом договору.
Згідно з п.3.6. договору суборендна плата оплачується суборендарем згідно з цим договором і не вимагає додаткового виставлення рахунку, що не виключає право орендодавця виставляти зазначені рахунки.
Як передбачено п. 3.7. договору, суборендар зобов'язується понад суму орендної плати оплачувати (відшкодовувати) орендодавцеві витрати на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) і оплату комунальних послуг, спожитих при використанні суборендованого приміщення (користування електроенергією і водопостачанням). Відшкодування зазначених витрат провадиться на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Витрати на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) оплачуються суборендарем у розмірі 23,71 грн. за 1 квадратний метр площі суборендованого приміщення, що в еквіваленті становить 3 дол. США за курсом НБУ на перше число місяця. Оплата ПЕВ здійснюється з урахуванням щомісячної індексації, розрахованої у порядку, встановленому п.3.5. договору.
Відповідно до п. 3.8. договору суборендна плата є платежем, що не залежить від результатів господарювання суборендаря. Суборендар зобов'язується оплачувати суборендну плату навіть у випадках змушеного простою своєї господарської діяльності, за винятком випадків, коли такий простій викликаний навмисними діями орендодавця.
Як передбачено п. 5.2. договору, у випадку несвоєчасного внесення суборендної плати або внесення її не в повному обсязі, суборендар сплачує орендодавцеві пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5 % від суми заборгованості.
Між позивачем та відповідачем було складено акт прийому-передачі від 01.07.2010р., відповідно до якого орендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 64,54 кв.м, розташовану в торговому центрі за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 11/4. Даний акт скріплений печатками та підписами сторін.
10.05.2011р. між сторонами складено акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення з оренди, згідно з яким орендар передав, а орендодавець прийняв зі строкового платного користування (оренди) частину нежилого приміщення, розташованого в торговому центрі за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 11/4, загальною площею 64,54 кв.м.
ТОВ "ТАВРІЯ-В" зверталося до ПП "Ірина-2" з претензіями від 18.03.2011р., від 18.04.2011р. та від 05.07.2011р., в яких вимагало погасити існуючу заборгованість зі сплати платежів, передбачених договором суборенди частини нежилого приміщення № ОХ-30 від 01.07.2010р. На підтвердження надсилання та отримання відповідачем останньої претензії (від 05.07.2011р.) позивачем надано копії фіскального чеку № 2397 від 06.07.2011р. та повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманого відповідачем 13.07.2011р.
Згідно з листами ПП "Ірина-2" № 43 від 29.03.2011р., № 46 від 28.04.2011р., адресованими ТОВ "ТАВРІЯ-В", питання сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру і оплату комунальних послуг потребує вирішення та врегулювання. Також, як вважає представник ПП "Ірина-2", акти виконаних робіт складені з порушенням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ №88 від 24.05.1995р., а тому, з огляду на вищезазначене та враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 21.11.2011р. у справі №5/1716-12/303, є неможливим здійснення оплати на підставі таких документів.
Листом ПП "Ірина-2" від 04.05.2011р. № 48 повідомлено, шо в зв'язку з тим, що ПП "Ірина-2" не виконало вимогу, викладену в претензії від 18.04.2011р. щодо погашення в тижневий строк до 26.04.2011р. заборгованості з суборендної плати згідно з договором №ОХ-30 від 01.07.2010р. суборенди частини нежилого приміщення, що, як вважає представник ПП "Ірина-2" свідчить про одностороннє розірвання договору зі сторони ТОВ "ТАВРІЯ-В", відповідач просить прийняти приміщення 10.05.2011р. відповідно до акту прийому-передачі. Крім того, повідомлено, що з 10.05.2011р. аптека провадити свою діяльність не буде.
В матеріалах справи також наявні розрахунки заборгованості, інформація про перелік суборендарів в ТЦ „Зарічанський”, копії: реєстру документів по рахунку ТОВ "ТАВРІЯ-В", рахунків за період з 13.07.2010р. по 17.05.2011р., довідки з ЄДРПОУ № 26 від 20.04.2007р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 945703 від 28.12.2011р. тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено судом, позивач просить суд стягнути з відповідача 15165,38 грн. заборгованості (з яких 1160,88 грн. заборгованості зі сплати суборендної плати за період з 01.05.2011р. по 10.05.2011р. включно; 14004,5 грн. заборгованості зі сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) за період з серпня 2010 р. по 10 травня 2011р. включно), 205,67 грн. 3% річних (за період з 21.07.2011р. по 01.01.2012р.), 8255,79 грн. пені (за період з 11.01.2011р. по 02.08.2011р.), обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди частини нежилого приміщення № ОХ-30 від 01.07.2010р.
Судом при прийнятті рішення відзначається безпідставність заперечень відповідача щодо стягнення заборгованості зі сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру, оскільки пред'явлені товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" позовні вимоги (і в частині стягнення з приватного підприємства "Ірина-2" 15165,38 грн. заборгованості (з яких 1160,88 грн. заборгованості зі сплати суборендної плати за період з 01.05.2011р. по 10.05.2011р. включно; 14004,5 грн. заборгованості зі сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) за період з серпня 2010 р. по 10 травня 2011р. включно), і в частині стягнення 205,67 грн. 3% річних (за період з 21.07.2011р. по 01.01.2012р.)) заявлено у відповідності як до вищевикладених вимог закону, так і до умов договору суборенди частини нежилого приміщення № ОХ-30 від 01.07.2010р. (в тому числі пунктів 1.1., 3.1., 3.2., 3.5.-3.8.), визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням змісту пункту 3 ст.3, ст.627 ЦК України, якими закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, посилання відповідача на те, що позивачем не надано підтвердження та обґрунтування суми витрат на утримання та обслуговування торгового центру, не може слугувати підставою для відмови в позові в частині стягнення заборгованості зі сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру, оскільки в пункті 3.7.1. договору сторонами в добровільному порядку чітко визначено, що витрати на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) оплачуються суборендарем у конкретному розмірі (23,71 грн. за 1 квадратний метр площі суборендованого приміщення, що в еквіваленті становить 3 дол. США за курсом НБУ на перше число місяця); оплата даних витрат здійснюється з урахуванням щомісячної індексації, розрахованої у порядку, встановленому п.3.5. договору. При цьому судом взято до уваги зміст ст.204 ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З приводу доводів відповідача про те, що позивачем не надавались відповідачу рахунки, обов'язок виставлення яких передбачено п. 3.7. договору, судом відзначається, що, зважаючи на те, що умовами договору (пункт 3.7.1.) чітко визначено розмір оплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру, наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов'язку сплати вищеозначених витрат.
Крім того, як слушно зауважено позивачем, посилання відповідача на понесення ним витрат по підготовці приміщення аптеки для отримання ліцензії не стосується предмету спору в даній справі.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 15165,38 грн. заборгованості (з яких 1160,88 грн. заборгованості зі сплати суборендної плати за період з 01.05.2011р. по 10.05.2011р. включно; 14004,5 грн. заборгованості зі сплати витрат на утримання і обслуговування торгового центру (ПЕВ) за період з серпня 2010 р. по 10 травня 2011р. включно), 205,67 грн. 3% річних (за період з 21.07.2011р. по 01.01.2012р.) є обґрунтованими.
При розгляді позовних вимог про стягнення 8255,79 грн. пені (за період з 11.01.2011р. по 02.08.2011р.) судом відзначається таке.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищенаведені положення закону, враховуючи встановлені судом обставини та зміст укладеного між сторонами договору суборенди частини нежилого приміщення № ОХ-30 від 01.07.2010р. (в тому числі п.5.2.), суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 701,17 грн. пені (за період з 11.01.2011р. по 02.08.2011р.), тому позовні вимоги є обгрунтованими в цій частині. В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені є безпідставними внаслідок помилкового, як правильно відзначено відповідачем, обрахування заявленої до стягнення суми пені (у зв'язку з неврахуванням вищенаведеного припису ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).
Отже, беручи до уваги наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 15165,38 грн. заборгованості, 205,67 грн. 3% річних, 701,17 грн. пені. У решті позовних вимог слід відмовити з огляду на їх безпідставність.
Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Ірина-2" (м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Незалежності, буд. 11, ідентифікаційний код 23839076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ-В" (м. Одеса, вул. М'ясоїдівська, буд. 14, ідентифікаційний код 19202597) 15165,38 грн. заборгованості, 205,67 грн. 3% річних, 701,17 грн. пені, 1094,86 грн. відшкодування судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 -позивачу;
3 -відповідачу.