29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"29" березня 2012 р.Справа № 11/5025/138/12
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Говерла" селище Богданівці Хмельницької області
про стягнення 9 131, 47 грн.
Суддя Радченя Д.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1- представник за дов. від 14.06.11р.;
від відповідача: Нестерова Л.І. -керівник товариства .
Суть спору:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Говерла" 9 131, 47 грн. заборгованості по оплаті поставленого товару.
Через неявку представника позивача судове засідання неодноразово відкладалось.
Оскільки, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідно до накладних, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права про стягнення з останнього суми боргу.
В ході розгляду справи, після проведення взаємозвірки розрахунків, керівник підприємства відповідача позов визнає частково в сумі 3 177,10 грн.
Окремо зазначає, що товар від позивача, згідно накладної № РН-0000627 від 08.04.2010р. отримав для реалізації. За домовленістю між сторонами розрахунки проводились по мірі реалізації. В зв'язку з тим, що товар не користується попитом і не був реалізований, відповідач з листом звертався до позивача з пропозицією повернути останньому товар за власні кошти. З огляду на ненадання позивачем відповідачу інформації щодо адреси складу для повернення товару, у відповідача утворилась кредиторська заборгованість перед позивачем. Звертає увагу суду, що товар на суму заборгованості 3 175,20 грн. (масло високотемпературне С1200) може бути в будь - який час доставлено на будь-яку адресу, яку вкаже позивач. Також надав суду для залучення до матеріалів справи накладну №343 від 04.03.10р. на суму 160,80 грн., яку позивач не додав до позову, і яка врахована при визначенні суми заборгованості в акті звірки.
Суд, оцінивши подані позивачем по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке:
Позивачем на адресу відповідача за усною домовленістю, було здійснено поставку хімічної продукції, згідно видаткових накладних в період з 04.02.2010р. по 08.04.2010р. на суму 52204,66 грн., що підтверджується накладними, підписаними представником відповідача за довіреностями на ім'я ОСОБА_2
На підтвердження виконання умов усної домовленості надано накладні №142 від 04.02.2010р. на суму 26169,60 грн. за дов. №16/10 від 04.02.2010р, накладною №222 від 18.02.2010р. на суму 648,00 грн. за дов. №24/10 від 16.02.2010р., накладною №420 від 17.03.2010р. на суму 12249,00 грн. за дов. №31/10 від 15.03.2010р., накладною №593 від 02.04.2010р. на суму 256,80 грн. за дов. №42/10 від 02.04.2010р., накладною №627 від 08.04.2010р. на суму 12720,46 грн. за дов. №43/10 від 07.04.2010р., всього на загальну суму 52204,66 грн.
Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав частково, оплативши частину заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями №1044 від 18.03.10р. на суму 5000 грн., №1147 від 28.04.10р. на суму 5000 грн., №1169 від 07.05.10р. на суму 3000,00 грн., №1179 від 18.05.10р. на суму 3000,00 грн., №1241 від 11.06.10р. на суму 4000,00 грн., №1427 від 10.09.10р. на суму 1277,66 грн., №1076 від 27.10.10р. на суму 8427,00 грн., №1129 від 29.11.10р. на суму 5500, 00 грн., №1151 від 09.12.10р. на суму 7707,73 грн., №343 від 04.03.10р. на суму 160,80 грн. на загальну суму 49027,56 грн.
З врахуванням наданих в судове засідання копій видаткових накладних у період з 04.02.2010р. по 08.04.2010р. заборгованість останнього, на думку позивача, при зверненні до суду з позовом складала 9131,00 грн., про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
В процесі розгляду справи між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в період з 04.02.2010р. по 08.04.2010р. становить 3177,10 грн.
Відповідач у відзиві на позов від 13.03.2012р. та в судовому засіданні 29.03.2012 року позов в сумі 3177,10 грн. визнає.
Дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:
Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.
Наявні в матеріалах справи накладні свідчать про отримання відповідачем товару на загальну суму 52204,66 грн., що підтверджує перехід права власності на товар до відповідача.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем саме в сумі 9131,47 грн. наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаними накладними, платіжними дорученнями не підтверджено.
Натомість матеріали справи свідчать про наявність перед позивачем суми основного боргу 3177,10 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.03.2012р.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9131,47 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 3177,10 грн.
В частині стягнення 5954,37 грн. заборгованості, з огляду на оплату даної суми заборгованості відповідачем до подачі позову до суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями, належить відмовити.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи подані позивачем копії накладних та платіжних доручень про часткову сплату відповідачем суми боргу та банківські виписки, надані відповідачем про сплату 49027,56 грн., правомірною є до стягнення 3177,10 грн. суми боргу, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами.
Оскільки спір виник з неправомірних дій відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „Говерла" (с.Богданівці Хмельницької області області, вул. Першотравнева, 2, кв. 56, код ЄДРПОУ 34282509) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна"(м.Київ, вул. Стеценко, 19, буд. 68, код ЄДРПОУ 32856918) 3177,10 грн. (три тисячі сто сімдесят сім гривень 10 коп.) заборгованості, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.
Видати наказ.
В частині стягнення 5954,37 грн. заборгованості відмовити.
Суддя Д.Радченя
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (за заявою)
3 - відповідачу (за заявою)