Рішення від 02.04.2012 по справі 11/5025/191/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р.Справа № 11/5025/191/12

За позовом заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі"

до Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств м.Старокостянтинів

про стягнення 42 139,20грн. заборгованості за спожитий природний газ.

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю від 14.02.2012р.;

Від відповідача: Булич В.Є. директор (приймав участь в засіданні 21.03.2012р.

За участю: прокурора відділу прокуратури області Шкадько В. В.

( 21 березня 2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва, в судовому засіданні 02.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення складено та підписано суддею 3 квітня 2012 року).

Суть спору:

Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств про стягнення 42 139,20грн. заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвалою суду від 15.02.12р. порушено провадження по справі. 22.02.2012р. розгляд справи відкладався через неявку повноважних представників сторін.

12.03.2012р. у судовому засіданні було оголошено перерву у зв'язку з необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків.

В судовому засіданні, яке відбулось 21 березня 2012 року повноважний представник та прокурор підтримуючи позов подали письмову заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої сума заборгованості за спожитий природний газ, з врахуванням проведеної взаємо звірки розрахунків, складає 40 072 грн. 54 коп.

Відповідно до частини 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по суті має право зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд розглянувши клопотання позивача, вважає його таким, що узгоджується з приписами ст.22 ГПК України, є обґрунтованим, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та законні інтереси, тому судом приймається.

Отже, надалі предметом спору є: вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40072,64 грн.

Представник відповідача в засіданні суду, яке відбулось 21.03.2012р. позов визнає та надав суду акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 40 072,54 грн., яка на час розгляду справи не сплачена. Просить суд з метою недопущення банкрутства, що підтверджується мировою угодою по справі №2/95-Б-10 від 14.01.2011р. про визнання банкрутом Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств та графіком погашення реєстру вимог кредиторів, розстрочити виконання рішення суду строком на 2 роки.

Представник позивача та прокурор в судовому в судовому засіданні 02.04.2012 року позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримують в повному обсязі.

Представник прокуратури заперечує проти розстрочки рішення суду на 2 роки, зважаючи на тривалий термін, проте не заперечує проти відстрочки виконання судового рішення до 1 червня 2012 року.

Суд, зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час, дату проведення судового засідання, оцінивши подані позивачем по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом справи встановлено:

25.03.2008р. між виробничим об'єднанням „Хмельницькі теплові мережі” (Постачальник) в особі генерального директора Шаповала М.К., який діє на підставі Статуту та договору комісії від 25.03.2008 року № 06/08-167-БО-34, між ДК „Газ України” з однієї сторони, і Староконстянтинівським комбінатом комунальних підприємств (Споживач) в особі Булича В.Є., який діє на підставі статуту з другої сторони, укладено договір на постачання природного газу №81-06/08-167-БО-34.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах укладеного договору.

Відповідно до п.3.3 даного договору кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу.

У відповідності із п.2.1 договору постачальник у січні 2008 року передав, а споживач отримав газ в обсязі - 6000 куб.м., що підтверджується відповідним актом передачі-приймання природного газу; у лютому 2008 року -7000 куб.м., у березні 2008 року -5000 куб.м.

Згідно з п.2.1 додаткової угоди №15а від 29.07.2010року до договору №81-06/08-167-БО-34 постачальник з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року передав, а споживач отримав газ в обсязі -12 000 куб.м., що підтверджується відповідним актом передачі-приймання природного газу.

Згідно з п.1.2 договору №81-06/11-15БО-34 від 19.01.2011 року постачальник з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року передав, а споживач отримав газ в обсязі -45 000 куб.м.

Згідно п. 4.1 даного договору оплата за газ проводиться грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання до 20-го та 30-го числа місяця поставки газу.

Додатковою угодою №1 від 04.04.2011 року та додатковою угодою №2 від 11.07.2011 року сторонами переглядались ціни за 1000 куб.м. природного газу.

Відповідно до договору №81-06/11-917БО-34 від 30.08.2011р. постачальник з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року передав, а споживач отримав газ в обсязі - 3353 куб.м., що підтверджується відповідним актом передачі-приймання природного газу.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.11р. заборгованість Староконстянтинівсього комбіну комунальних підприємств перед ВО „Хмельницькі теплові мережі” становить 42 139 грн.

Відповідно до п.7.1 даного договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідач не виконав належним чином в установлений строк та в повному обсязі своїх зобов'язань по оплаті газу за умовами даного договору.

Відповідно до наданого акту звірки взаємних розрахунків, наданого у судовому засіданні 21.03.2012р. та завіреного належним чином сторонами, сума заборгованості станом на 15.02.2012р. становить 40072,54 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Господарський суд, заслухавши пояснення повноважних представників сторін і прокурора, аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору № 06/08-167-БО-34 про постачання природного газу від 25.03.2008 року та договору №81-06/11-917БО-34 від 30.08.2011р та додаткових угод до них за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносини щодо поставки продукції -природного газу.

У відповідності із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Факт наявності заборгованості в сумі 40072,54 грн. підтверджено наявним у справі актом звірки взаємних розрахунків від 15.03.2012р. з відповідними підписами та печатками сторін. Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 2 роки зазначає таке.

Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України від 12.09.96 №02-5/333 із змінами і доповненнями підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд проаналізувавши надані відповідачем пояснення, дійшов до висновку про задоволення клопотання відповідача частково та відстрочити виконання рішення суду до 1 червня 2012р. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, обов'язки по сплаті судового збору покладаються на нього.

Відповідно до п. 3 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позов подавався заступником прокурора судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" до Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств м.Старокостянтинів про стягнення 40072,54 грн. заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Стягнути з Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств (м.Старокостянтинів, Хмельницької області, вул. маршала Красовського, 1, код 03356039) на користь виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код 22767096) 40072,54 грн. (сорок тисяч сімдесят дві гривні 54 коп.) - заборгованості за спожитий природній газ та судовий збір у розмірі 1609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

Відстрочити виконання рішення від 21.03.2012р. по справі №11/5025/191/12 до 1 червня 2012р.

Суддя Д.Радченя

Віддрук.2 прим.

1 -до справи,

2 - відповідачу -рекомендованим з повідомленням на адресу: м.Старокостянтинів, Хмельницької області, вул. маршала Красовського, 1

Попередній документ
22479857
Наступний документ
22479859
Інформація про рішення:
№ рішення: 22479858
№ справи: 11/5025/191/12
Дата рішення: 02.04.2012
Дата публікації: 11.04.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги