29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" березня 2012 р.
Справа № 11/5025/41/12
За позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат №1", м.Запоріжжя
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій", м. Хмельницький
про стягнення 111 449,00 грн. сума основного боргу, пеня за прострочення зобов'язання в сумі 3 109, 43грн., інфляційні - 112,65грн., 3% річних - 601,83грн.
Суддя Радченя Д.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Мархайчук М.М. - директор
( В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення складено та підписано суддею 30 березня 2012 року)
Суть спору:
Позивач - ПАТ "Запорізький хлібокомбінат №1", м. Запоріжжя звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ "ТД Везувій", м. Хмельницький 112 649,50 грн. основного боргу, пеня за прострочення зобов'язання в сумі 3109, 43грн., інфляційні - 112, 65грн., 3% річних - 601,83грн.
Розгляд справи відкладався з різних причин.
Представник позивача в судове засідання 26.03.2012 року не з'явився, проте письмово по факсу подав клопотання про розгляд справи без його участі на підставі поданих доказів по справі, також висловив свої міркування з приводу заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, відстрочки, розстрочки виконання рішення суду.
Керівник підприємства відповідача в судовому засіданні 26.03.2012 року позов визнає. Просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми простроченої заборгованості, важким фінансовим станом підприємства. На обґрунтування заявленого клопотання надав відповідні докази.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке:
Публічне акціонерне товариство „Запорізький хлібокомбінат №1” м.Запоріжжя, як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно виписки з ЄДРПОУ ААА№477402 від 18.05.211р.
28.09.2011 року між позивачем - ПАТ „Запорізький хлібокомбінат №1” м.Запоріжжя та відповідачем - ТзОВ „ТД ВЕЗУВІЙ” м.Хмельницький укладено договір №147.
Так, відповідно до п.1.1 договору відповідач по домовленості з постачальником отримує передбачений положеннями даного договору комплекс прав і обов'язків відносно представництва інтересів постачальника на території Хмельницької області, в тому числі пошук клієнтів, продаж кондитерських виробів в погодженому обсязі.
Згідно п.2.1 договору відповідач зобов'язався придбати у позивача товари окремими партіями і здійснювати продаж товару в регіоні від свого імені.
На виконання умов визначених в п.3.1 договору позивачем здійснена поставка товару відповідно до замовлення відповідача - додатку №4 до договору №147 від 28.09.2011р.
Товар отримано представником відповідача за довіреністю від 23.06.2011р., що підтверджується накладною №3924 від 30.09.2011р.
Відповідно до п.4.5 договору відповідач зобов'язався провести повний розрахунок за отриману партію товару на протязі 21 календарного дня з моменту приймання вказаної партії, шляхом перерахування суми вартості товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок (п.4.7 договору).
Однак, відповідач обов'язку щодо своєчасної оплати отриманого товару не виконав. Письмову вимогу позивача від 24.11.2011 року про сплату простроченої заборгованості в сумі 112 849, 50 грн. відповідач залишив без задоволення, сплативши лише 200 грн. та 1200 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 07.12.2011р. та від 23.01.2012р. Отже, правомірною до стягнення була сума 111 449,00 грн.
В ході розгляду справи позивачем (заява від 20.02.2012 року) було уточнено позовні вимоги, де він просить стягнути з відповідача заборгованості за договором дистрибуції №147 від 28.09.2011р. -111 449,00 грн. основного боргу, 3109,43 грн. пені за прострочення зобов'язання в сумі 3109, 43 грн., інфляційні - 112, 65 грн., 3% річних - 601,83 грн. нараховані відповідно до п. 8.3 договору.
На час розгляду справи сума боргу з нарахуванням індексу інфляції, річних та пені відповідачем в добровільному порядку не сплачена, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх в сукупності судом приймається до уваги таке:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов укладеного договору №147 від 28.09.2011р. позивач за накладною № 3924 від 30.09.2011р., згідно довіреності від 23.06.2011р. поставив відповідачу кондитерські товари на суму 112 849, 50 грн.
Факт наявності заборгованості підтверджено копією накладної №3924 від 30.09.2011 року, довідками наданими генеральним директором ТОВ "ТД ВЕЗУВІЙ", актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.01.2012р., погодженим графіком погашення заборгованості та банківськими виписками про часткову оплату отриманої продукції.
В ході розгляду справи відповідач в добровільному порядку частково сплатив суму боргу, що підтверджується поданими до матеріалів справи доказами.
Заборгованість на час прийняття рішення, яка підлягає задоволенню, складає 107 359,50 грн.
Оскільки сума коштів у розмірі 4089,50 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження по справі і до прийняття рішення по суті, тому провадження у справі в цій частині належить припинити по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім вимоги про сплату суми боргу, позивачем, відповідно до п.8.3 договору, нараховано до сплати відповідачу пеню в розмірі 3109,43 грн. за прострочку виконання грошових зобов'язань.
Суд, провівши обрахунок пені вважає суму такою, що нарахована правомірно і підлягає задоволенню.
Відповідач погоджується з розміром пені, що заявлена до стягнення, однак заявив клопотання про її зменшення, враховуючи ступінь виконання зобов'язання, майновий стан відповідача та інші обставини, які на його думку заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд вправі зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на те, що відповідач добровільно, до винесення рішення по справі, здійснює оплату заборгованості по мірі надходження коштів на рахунок підприємства від реалізації продукції та іншої діяльності підприємства, навів докази наявності важкого фінансового становища підприємства суд вважає за можливе як виняток задовольнити клопотання відповідача про зменшення стягнення пені до 50%.
Окрім вимоги про сплату суми боргу та пені, позивачем заявлено до стягнення 601,83грн. 3% річних за період з 25.10.2011р. по 28.12.2011р. та втрати від інфляції -112,65 грн. за період з 25.10.2011р. по 28.12.2011 року.
Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та втрат від інфляції встановив, що заявлена сума нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 107 359,50 грн., 601,83 грн. річних та 112,65 грн. інфляційних втрат заявлені обґрунтовано, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається з пояснення керівника підприємства відповідача та поданих на його обґрунтування доказів, заборгованість останнім визнається повністю та вживаються заходи щодо добровільного врегулювання спору. На думку відповідача, негайне виконання рішення суду призведе до банкрутства підприємства, що в свою чергу призведе до вивільнення працівників, тоді як вимоги позивача, згідно чинного законодавства про банкрутство, можуть бути задоволені в четверту чергу після сплати обов'язкових платежів до бюджету, виплати заробітної плати, тощо, інших обов'язкових фондів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, як виняток, частково задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.
В решті клопотань та заяв належить відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у розмірі 2 223,67 грн. покладаються на відповідача в тому числі 2 191,48 грн. в зв'язку з задоволенням позовних вимог, та 32 грн. 19 грн. в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача.
Судовий збір, яким оплачено суму позовних вимог від яких позивач відмовився внаслідок зменшення позовних вимог, та яким оплачено позовні вимоги, провадження у справі відносно яких припинено, належить повернути позивачу відповідно до п. 1, 5 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, п.п.1-1 ст. 80, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Позов публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат №1", м.Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій" м.Хмельницький про стягнення 111 449,00 грн. - сума основного боргу, 3109, 43 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання, інфляційних - 112,65грн. та 3% річних - 601,83грн. задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій" (м.Хмельницький, вул. Ватутіна, 14, код ЄДРПОУ 37673850) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат №1" (м.Запоріжжя, вул. Верхня,1, код ЄДРПОУ 05486763) 107 359,50 грн. (сто сім тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 50 коп.) заборгованості, 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень ) пені, - 112, 65 грн. (сто дванадцять гривень 65 копійок) інфляційних нарахувань , - 601,83грн. (шістсот одна гривня 83 копійки) 3% річних та судовий збір у розмірі 2223,67 грн. (дві тисячі двісті двадцять сім гривень 67 копі.)
Видати наказ.
Виконання рішення від 26.03.2012р. по справі №11/5025/41/12 відстрочити на 3 місяці.
Провадження у справі в частині стягнення суми боргу 4089,50 грн. припинити за відсутністю предмету спору.
В частині стягнення пені в сумі 1609,63 грн. відмовити.
ПАТ „Запорізький хлібокомбінат № 1” м.Запоріжжя, видати довідку на повернення з державного бюджету України судового збору в сумі 24 грн. 01 коп. в зв'язку із прийняттям судом заяви про зменшення позовних вимог та 81 грн. 79 коп. судового збору в зв'язку з припинення провадження у справі.
Суддя Д.І. Радченя
Віддрук. 3 прим.:
1 -до справи;
2 -позивачу - м.Запоріжжя, вул.. Верхня,1;
3 -відповідачу -за заявою.