ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/2308-201202.04.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»
про відшкодування шкоди в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 4 від 03.01.2012р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 02.04.2012р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(надалі ТОВ «Союз-Авто», відповідач) суми збитків у розмірі 16 822, 15 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_2 завдав механічних пошкоджень автомобілю Audi, державний номер НОМЕР_1. Позивачем відповідно до договору добровільного комплексного страхування № 245001/4002/0000447 від 27.12.2011р. було сплачено страхове відшкодування в розмірі 16 822, 15 грн.. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 12.09.2011р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та відповідно керуючись ст. ст. 993, 1187 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача, як відшкодування шкоди в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 13.03.2012р. наявна у справі).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась відповідачу за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -
За договором добровільного комплексного страхування № 245001/4002/0000447 від 27.12.2011р. у ПАТ «СК «Уніка», застраховано автомобіль Audi, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ТОВ «Порше Лізинг Україна».
Згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування Дарницького району міста Києва 09.08.2011р. в м. Києві по вул. Колекторній сталось зіткнення транспортного засобу Богдан, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 із автомобілем Audi, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.09.2011р..
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 28/08/КВ5, складеного 23.08.2011р. суб'єктом оціночної діяльності -оцінювачем компанії «Декра-Експерт»Гончаруком М.В. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5945 від 29.10.2007р.), складає 21 814, 02 грн..
За страховим випадком -ДТП що сталась 09.08.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00072391 від 31.08.2011р. за заявою страхувальника за договором страхування виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 16 822, 15 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 029348 від 06.09.2011р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 09.08.2011р., вина працівника (ОСОБА_2 - працюючого водієм ТОВ «Союз-Авто») підтверджується Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.09.2009р..
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Положення ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.
На підтвердження заявленого до стягнення з відповідача розміру збитків, позивачем надано платіжне доручення № 029348 від 06.09.2011р., що підтверджує виплату страхового відшкодування безпосередньо організації якою проводився ремонт автомобіля після аварії згідно виставленого рахунку № СЗ00177741/СС00121608 від 11.08.2011р., і в свою чергу, про вартість матеріального збитку завданого автомобілю позивача у ДТП 09.08.2011р. свідчить, також наявний у справі звіт 28/08/КВ5, складений 23.08.2011р. на замовлення страхової компанії.
Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно пред'явленої позивачем претензії за вих. 6454 від 10.01.2012р., відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.
Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(юрид. адреса: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 22-А, ідент. код 30729545) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська 37, ідент. код 20033533) 16 822, 15 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 15 копійок) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 06.04.2012