ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-27/1393-201226.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія
«Інго Україна»
третя особа ОСОБА_2
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 468, 74 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 03.01.2012 р.;
від третьої особи: не з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги від Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 468, 74 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.03.2009 року по вул. Багговутівській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_2. та автомобіля марки Хонда, д/н НОМЕР_2, який був застрахований Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_2. була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 06.02.2012 року було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винну у скоєнні ДТП особу -гр. Камчатного Назара Анатолійовича. Розгляд справи призначено на 28.02.2012 року.
Крім того, було витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи було застраховано станом на 23.03.2009 року цивільно-правову відповідальність будь-якої особи відносно наземного транспортного засобу -Шевроле, д/н НОМЕР_1.
Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2012 року подав частково витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 28.02.2012 року не з'явився, вимоги ухвали не виконали, про поважні причина неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 26.03.2012 року.
29.02.2012 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України через загальний відділ діловодства суду надійшли витребувані судом відомості, з яких вбачається, що станом на 28.03.2009 року цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_3 відносно наземного транспортного засобу -Шевроле, д/н НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 26.03.2012 року не з'явилмся, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2012 року подав відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечував, зазначаючи що позивачем не надано до справи доказів на підтвердження того, що винна особа керувала автомобілем на законних підставах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки УДАІ ГУ МВС України у м. Києві та Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2009 року по справі № 3-4438/09 вбачається, що 23.03.2009 року о 15 годині гр. ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки Шевроле, д/н НОМЕР_1, по вул. Багговутівській в м. Києві, перед перестроюванням та зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Хонда, д/н НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі пошкоджено, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2009 року по справі № 3-4438/09 гр. ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Хонда, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору добровільного страхування № 140724 АТК від 14.08.2008 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством «Просто-страхування»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»), за договором страховик, та гр. ОСОБА_4, за договором страхувальник.
Із матеріалів справи вбачається, що 08.05.2009 року було проведено автотоварознавче дослідження (Звіт № 6291/4063 товарознавчого дослідження транспортного засобу), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Хонда, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 8 775, 35 грн.
Як вбачається із страхового акту від 10.06.2009 року, позивачем було вирішено виплатити страхове відшкодування загальним розміром 7 468, 74 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування № 140724 АТК від 14.08.2008 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 7 468, 74 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 16.06.2009 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_2, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що між гр. ОСОБА_3. та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»було укладено поліс № ВС/5037611 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль Шевроле, д/н НОМЕР_1. Відповідно до цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза -510, 00 грн.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 зазначеного Закону, договором І типу є договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Таким чином, згідно полісу № ВС/5037611 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.
Заперечуючи проти позивних вимог відповідач зазначав, що позивачем не доведено, що поліс № ВС/5037611 укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну особою, яка експлуатувала т/з на законних підставах.
Поряд з цим суд зазначає, що довідкою УДАІ ГУ МВС України у м. Києві та Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2009 року по справі № 3-4438/09 не встановлено факту керування гр. ОСОБА_2 автомобілем марки Шевроле, д/н НОМЕР_1 , не на законних підставах.
Так, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_2.), є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну автомобілю Хонда, д/н НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 6 958, 74 грн. (7 468, 74 грн. мінус 510, 00 грн.), оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.
Згідно п. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування - 16.06.2009 року (дата виплати позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування потерпілій особі)), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
12.04.2011 року листом № 302/104-22с позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та доданими документами.
Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, відповідачу у термін до 12.05.2011 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.
Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив та надав заперечення проти такої виплати з підстав, які були спростовані судом вище (недоведеність керування винною особою транспортним засобом Хонда, д/н НОМЕР_2 на законних підставах).
Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування обґрунтованими але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 6 958, 74 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код: 24745673) 6 958 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 1 499 (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) коп. 57 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання: 03.04.2012 р.