ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/2720-2012 05.04.12
За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі центральної філії ПАТ УСК «Гарант-Авто»
ДоВідкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
Простягнення 12247,46 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаОСОБА_1 -представник за довіреністю
Від відповідача представник не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі центральної філії ПАТ УСК «Гарант-Авто» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-відповідач) про стягнення 12247,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 21.03.2012. У судовому засіданні розгляд справи відкладався до 04.04.2012.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вих. №08-03-12/6942 від 21.03.2012.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29.05.2008 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір №19G-0201701 добровільного страхування транспортних засобів, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього., пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
18.09.2008 о 13 годині 20 хвилин громадянин ОСОБА_3., керуючи автомобілем «ІЖ2715»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Ніжині по вул. Шевченка не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого заподіяв його власнику матеріальних збитків та механічні ушкодження автомобіля, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Ніжина та Ніжинського району УМВС України в Чернігівській області від 21.11.2008.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07.10.2008 у справі №3-3435/2008 водія ОСОБА_3. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Доводи відповідача, про те, що з Постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07.10.2008 у справі №3-3435/2008, не вбачається, що другим учасником дорожньо-транспортної пригоди був саме ОСОБА_2., який керував застрахованим транспортним засобом, не приймаються до уваги судом з огляду на те, що довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Ніжина та Ніжинського району УМВС України в Чернігівській області від 21.11.2012р. встановлено учасників дорожньої транспортної пригоди, яка сталася 18.09.2008р. о 13 годині 20 хвилин у м. Ніжині по вул. Шевченка, якими є водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Відповідно до звіту №1/3213 про оцінку вартості майнової шкоди завданої власнику транспортного засобу транспортного засобу від 15.12.2008 вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 15719,15 грн.
Згідно акту виконаних робіт №3А-0005015 від 22.04.2009 вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 12582,96 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не подано Сертифікат оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Горобця В.В., який здійснював автотоварознавче дослідження з оцінки вартості відновлюваного ремонту автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. У судовому засіданні 04.04.2012 позивачем надано документи, що підтверджують достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна та законне право експерта авто товарознавчого дослідження з оцінки вартості відновлюваного ремонту, а саме: свідоцтво №378, видане ОСОБА_4. та посвідчення про підвищення кваліфікації аварійного комісара серії АК-ПК №008 від 07.04.2008, копії яких залучено до матеріалів справи.
Страховим актом №46940 від 29.05.09 пошкодження транспортного засобу марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 18.09.2008 о 13 годині 20 хвилин у м. Ніжині по вул. Шевченка, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 12247,46 грн.
На підставі заяви страхувальника ОСОБА_2. від 04.03.2009, в якій страхувальник просив перерахувати суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи (335,00 грн.) на п/р СТО «Петровка-Авто», позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 12247,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6032 від 08.07.2009.
Твердження відповідача, що позивач не набув право вимоги, оскільки виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування не вигодонабувачу, є безпідставними та не приймаються до уваги судом з огляду на таке. Позивачем було направлено запит вигодонабувачу (ВАТ АБ «Укргазбанк») вих. №46940-64 від 05.10.2008, щодо надання рішення останнього на перерахування страхового відшкодування п/р СТО «Петровка-Авто». Листом вих. №211-13-30/1199 від 15.10.2008 вигодонабувач не заперечував проти виплати страхового відшкодування на рахунок СТО «Петровка-Авто»для здійснення відновлюваного ремонту автомобілю марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Крім того, статтею 37 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування. За вказаних обставин, враховуючи те що, вигодонабувач не заперечував проти виплати страхового відшкодування по договору добровільного страхування не вигодонабувачу, а також те, що згідно ст. 37 Закону це не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, доводи відповідача не приймаються до уваги судом.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність водія транспортного засобу «ІЖ2715»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/6716474 (тип 3), копія якого наявна в матеріалах справи.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «ІЖ2715», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВА/6716474, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом -Закон), після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
У відповідності до ст. 37 Закону, яка діяла в момент подачі заяви на виплату страхового відшкодування, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №46940/21 про відшкодування шкоди в порядку регресу від 17.08.2011р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в сумі 12247,46 грн.
Відповідач відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування в даному спорі строку позовної давності, перебіг якого, на думку відповідача, розпочався з моменту виникнення страхового випадку.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання (ч.6 ст.261 ЦК України).
Згідно ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач заявив про застосування позовної давності.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Правовідносини сторін у даному випадку регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування».
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Тобто в розумінні положень Закону «Про страхування»та Цивільного кодексу України позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи. Зазначене право набуто позивачем від потерпілої особи в силу положень Закону (ст. 993 ЦК України) саме при виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів від 09.04.2008р., а відтак саме при набутті такого права позивачем мають обчислюватись строки позовної давності у спірних правовідносинах.
За наведених обставин позивач набув права вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування, що мало місце від 08.07.2009 (підтверджено платіжним дорученням №6032.). Відтак позовна давність спливає 08.07.2012.
Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 05.03.2012, тобто в межах трирічного строку позовної давності.
За таких обставин, строк позовної давності на звернення з вимогами до відповідача позивачем пропущено не було, у зв'язку з чим підстав для відмови в задоволенні його позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності немає
Полісом №ВА/6716474 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 35000,00 грн., при цьому франшиза становить нуль гривень.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування у сумі 12247,46 грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі Центральної філії ПАТ “УСК “Гарант-Авто” (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, п/р 26508532 в АТ “Райфайзен Банк Аваль”м. Київ, МФО 3003353, ЄДРПОУ 25965081) страхове відшкодування в сумі 12247 (дванадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 46 коп. та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 05.04.2012