ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-32/593-2012
02.04.12
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів ( Держаний комітет України по водному господарству), Київська область
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ
про стягнення 1 311 006,70 грн.
за участю:
прокурора -Ліснича А.А.. - прокурор
представників сторін:
від позивача: Харченко Г.Г. -головний юрисконсульт, Ласточніка Т.О. - юрисконсульт
від відповідача: Герасименко І.В.. -юрисконсульт
За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
Відповідно до вимог частини третьої статті 77 ГПК України у судових засіданнях по справі з 23.03.2012р. до 30.03.2012р. та з 30.03.2012р. до 02.04.2012р. були оголошені перерви, без винесення процесуального документу суду, що відображено згідно вимог статті 81-1 ГПК України у протоколах судових засідань.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового ( Держаний комітет України по водному господарству) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»заборгованості в сумі 1 311 006,70 грн.,яка утворилася на підставі Договорів №33/154 від 20.12.2006року та №11/06/14-11 від 28.03.2011року щодо перекачування зворотних вод.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що прокурором неправильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах сторін. Тому посилаючись на приписи пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України, вважає за необхідне залишити позов без розгляду. Додатково стверджує, що акти приймання-передачі виконаних, як первинні документи, не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995року за №88.
З'ясувавши фактичні обставини справи, вислухавши доводи позивача, заперечення відповідача, висновок прокурора, суд встановив:
До прийняття рішення у справі позивач звернувся до суду відповідно до вимог статті 89 ГПК України про виправлення помилки припущеної у назві підприємства відповідача, а саме замість Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»слід було вказати Публічне акціонерне товариство «Київводоканал».
Суд не вважає за необхідне здійснити виправлення описки, нібито припущеної прокурором та позивачем, оскілки наданий відповідачем витяг із Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(пункти 1.2,1.3) підтверджує факт правонаступництва, а саме: передачу прав та обов'язків від його попередника -Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до правонаступника -Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал». Тому на підставі статті 25 ГПК України судом здійснено процесуальне правонаступництво, у зв'язку з чим відповідачем у справі є - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал». З урахуванням викладеного, у задоволені клопотання позивача про виправлення описки у найменуванні підприємства відповідача слід відмовити.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що 20.12.2006року між Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводаканал»правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»було укладено Договір №33/154 щодо зобов'язання перекачування зворотних вод.
У зв'язку з перетворенням даного товариства в Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», 28.03.2011року Дніпровським басейновим управлінням було укладено новий Договір №11/06/14-11 про зобов'язання перекачування зворотних вод, далі Договори.
Зобов'язання за двома Договорами позивачем виконано повністю, а саме проведено перекачування зворотних вод насосною станцією, що підтверджено належним чином оформленими актами приймання-передачі виконаних робіт. Натомість, відповідач надані послуги сплатив частково, у зв'язку з чим за ним за період з 01.01.2011року по 20.11.2011року утворився борг за надані послуги в сумі 1 311 006,70 грн., зокрема:
· згідно Договору №33/154 від 20.12.2006року в сумі 501 115,15 грн.;
· згідно Договору 11/06/14-11 від 28.03.2011року в сумі 809 891,55 грн.
Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, а тому прокурором заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості. Невиконання зобов'язань за Договорами про перекачування зворотних вод є загрозою економічних інтересів держави, що спричиняє ненадходження грошових коштів до бюджетів різних рівнів та своєчасної виплаті заробітної платі робітниками вказаних підприємств, тому прокурором і заявлена вказана сума до стягнення.
Дослідивши підстави звернення прокурора з позовом, суд дійшов висновку, що прокурором у якості органу, який вирішує функції держави у спірних правовідносинах сторін зазначено Дніпровське басейнове управління водних ресурсів (Державного комітету України по водному господарству), який на думку прокурора на буває статус позивача. Як стверджує позивач відповідно до пунктів 1.2,1.3 Положення про Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, далі Управління, є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу влади і галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів -Державного агентства водних ресурсів України.
У межах своїх повноважень Управління відповідно до законодавства забезпечує на території Дніпра реалізацію державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об'єктів , гідротехнічних споруд, вирішує разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями, установами та підприємствами питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами тощо. Позивач у своїх поясненнях підкреслює, що Управління не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а прокурор стверджує про існування у спірних відносинах сторін Державного комітету України по водному господарству, як органу, якому надані повноваження вирішувати функції держави у спірних відносинах сторін.
Втім, в розумінні вимог пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. за № 3-рп/99, визначено поняття «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах сторін». Таким органом, в розумінні вимог статей 6, 7, 13, 121, 143 Конституції України може виступати лише орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Слід зазначити, що відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України далі Агентство, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011року за № 453/2011, далі Указ, передбачено, що Агентство є центральним органом виконавчої влади, і виконує функції держави у спірних відносинах сторін у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, забезпечує потребу населення і галузей економіки у водних ресурсах, розробляє пропозиції щодо визначення пріоритетів розвитку водного господарства і меліорації земель тощо. Крім того, пунктом 2 вказаного Указу визнано такими, що втратив чинність Указ Президента України від 14.07.2000року 898/2000 «Про Положення про державний комітет України по водному господарству».
Таким чином, Державне агентство водних ресурсів України є єдиними органом центральної влади, який виконує функції держави у відносинах сторін.
Прокурор неправильно визначив орган, який вирішує функції держави у спірних правовідносинах сторін, а господарський суд помилково порушив справу, тому позовну заяву прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового (Держаний комітет України по водному господарству) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»заборгованості в сумі 1 311 006,70 грн. згідно Договорів №33/154 від 20.12.2006року та №11/06/14-11 від 28.03.2011року щодо перекачування зворотних вод, слід залишити без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК України.
Питання розподілу витрат по сплаті судового збору не вирішується судом, оскільки позивач звільнений від його сплати у встановленому законом порядку.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, прокурор та позивач мають право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 13, 121, 143 Конституції України, 33, 43, ч. 3 ст. 69, ч. 3 ст. 77, п.1 ч.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового (Держаний комітет України по водному господарству) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»заборгованості в сумі 1 311 006,70 грн. згідно Договору №33/154 від 20.12.2006року та Договору №11/06/14-11 від 28.03.2011року щодо перекачування зворотних вод - залишити без розгляду.
Суддя Ю.О. Підченко