ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/1029-201227.03.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
Про стягнення страхового відшкодування в сумі 5300,00 грн.
Суддя І.О. Домнічева
Представники:
від позивача
від відповідачаВислоух А.В.
не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»про стягнення страхового відшкодування в сумі 5300,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.12р. порушено провадження у справі.
Через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва 13.02.12р. від МТСБУ надійшла відповідь на ухвалу.
Представники відповідача вдруге в судове засідання не з'явився та подали клопотання про проведення даного засідання без присутності уповноваженого представника та повідомити про час та місце проведення наступного засідання.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Як вбачається, позовна заява до суду надійшла 30.01.12р. та повинна бути розглянута у термін до 30.03.12р.; судове засідання було призначено на 27.03.12р.; клопотання у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України від сторін не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що:
11.11.08р. між ПАТ «СК «Провідна», що є повним правонаступником ЗАТ «СК «Провідна»та Управлінням Пенсійного фонду України в Обухівському районі було укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №06/0043629/1025/08.
Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -автомобіля «Деу Ланос», д.р.н. НОМЕР_1.
30.07.09р. в м. Обухів сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.
Відповідно до Постанови Обухівського районного суду Київської області від 10.08.09р. ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.
Зазначену подію, відповідно до норм чинного законодавства України, було визнано страховою, про що 08.09.09р. було складено страховий акт № 1001/06/12192/25249 та розрахована сума страхового відшкодування.
Розмір страхового відшкодування, який позивач виплатив на підставі заяви страхувальника, склав 5820,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40716 від 10.09.09р.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. була застрахована ПАТ «СК «ПЗУ Україна»за полісом № ВА/7045489.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме -шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Крім того, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»від 04.01.2001р. №2745-III до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, збиток розраховано згідно до умов договору страхування, рахунку №4090 від 04.08.09р. та розрахунку спеціаліста компанії від 31.08.09р.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення; звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, відповідачем не оспорені та підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(м. Київ, вул. Дегтярівська, 62; код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(м. Київ, бульвар Шевченка, 37/122; код ЄДРПОУ 23510137) 5310 (п'ять тисяч триста десять) грн. 00 коп. - суму страхового відшкодування та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.О. Домнічева
Повне рішення складено 02.04.2012р.