ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/35012.08.11
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
третя особа ОСОБА_1.
про відшкодування 13 353,94 грн. шкоди в порядку регресу
Суддя В.С. Катрич
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2. предст. за дов. №753/18 від 07.04.2011 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування 13 353,94 грн. шкоди в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2011 р. порушено провадження у справі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.08.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст. 81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
25.11.2008 р. між позивачем та ОСОБА_3.було укладено договір добровільного страхування №2137737/05АК (далі -Договір страхування), за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -легкового автомобіля «CHERY Elara», д/н НОМЕР_1.
30.10.2009 р. у м. Києві по вул. Металістів сталася ДТП за участю автомобіля LEXUS д/н НОМЕР_1, який знаходився у володінні ОСОБА_4. та під керуванням Дмитрієва С.М. (надалі -третя особа) та автомобіля потерпілого.
Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження відповідно до Довідки ДАЇ.
У ДТП, що сталася, винен водій LEXUS д/н НОМЕР_1, що підтверджується Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.11.2009 р.
Потерпілий своєчасно звернувся по позивача із обґрунтованою заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено у висновку спеціаліста Несторенко В.І. у сумі 13304,02.
Позивач виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка склала з врахуванням франшизи 13 353,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до приписів ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування»16.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. У встановлений законодавством строк позивачу було необґрунтовано відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
За таких обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 13 353,94 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 29, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 525, 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01000, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, 14 код ЄДРПОУ 20474912) 13 353 (Тринадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 94 коп. страхового відшкодування, 133 (Сто тридцять три) грн. 54 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя В.С. Катрич
Дата підписання рішення 05.04.2012 р.