ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/2461-201204.04.12
№ 5011-36/2461-2012 04.04.2012 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»
про стягнення 672 338, 82 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. -дов. № б/н від 01.02.2012 р.
ОСОБА_2. -дов. № б/н від 01.02.2012 р.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»заборгованості в розмірі 672 338, 82 грн., з яких: сплачений гарантійний платіж в розмірі 313 908, 00 грн. відповідно до попереднього договору № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та сплачений гарантійний платіж в розмірі 358 430, 82 грн. відповідно до попереднього договору № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за вищевказаними договорами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та подали клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 04.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -
22.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(далі -орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»(далі -суборендар) укладено попередній договір № PG-K-R1-Friday's, за умовами якого сторони домовились про укладання в майбутньому довгострокового договору суборенди приміщення загальною площею 370 кв.м. на першому поверсі будівлі комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торгівельно-офісних об'єктів з підземними паркінгами, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 54 та зазначеного на плані під номером R1 в порядку, строки та на умовах , передбачених цим договором. Строк для укладання договору суборенди один рік з моменту укладання даного попереднього договору, з урахуванням положень п. 1.4. даного договору.
Відповідно до п. 1.4. договору якщо згідно з законодавством України зобов'язання за цим договором щодо укладання основного договору не може бути виконане у зв'язку із зміною дати фактичної побудови приміщення та отримання необхідних документів на нього (щодо державної реєстрації реєстрації права власності) і, відповідно, виникне неможливість укладання базового договору та основного договору, сторони домовились, що заявою орендаря (щодо інформування перенесення дати фактичної побудови приміщення та інш.) н пізніше за один місяць до закінчення строку дії цього договору, сторони зобов'язується укласти новий попередній договір на умовах аналогічних цьому договору , при цьому сторони встановлюють що укладання таких угод (з терміном дії, що не перевищують граничного строку встановленого діючим законодавством) допускається сторонами до 2013 р. Після настання цього термін суборендар вправі відмовитись від укладання нового попереднього договору.
Згідно з п. 3.1. договору з метою забезпечення виконання суборендарем зобов'язань, передбачених умовами цього договору суборендар протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору перераховує на поточний рахунок орендаря грошові кошти (далі- перша частина гарантійного платежу) у розмірі 313 908, 000 грн., у тому числі ПДВ -52 318, 00 грн., які після укладання основного договору зараховуються як орендна плата за два останніх місяці суборенди за основним договором, якщо інше не передбачено основним договором.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що зазначена суму гарантійного платежу після укладання основного договору зараховуються як гарантійний платіж відповідно до умов основного договору.
Відповідно до п. 3.3. договору у разі не укладання основного договору чи нового попереднього договору (відповідно до умов п. 1.4. договору) з вини суборендаря, сума гарантійного платежу залишається у орендаря.
Згідно з п. 3.4. договору у разі не укладання основного договору з вини орендаря (за умови державної реєстрації права власності на приміщення) чи нового попереднього договору, сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарем за письмовою вимогою суборендаря.
Також, 22.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»(далі -суборендар) укладено попередній договір № PG-K-C5-C6-Patio, за умовами якого сторони домовились про укладання в майбутньому довгострокового договору суборенди приміщення загальною площею 537, 7 кв.м. на першому поверсі будівлі комплексу у складі житлових будинків, оздоровчо-розважальних та торгівельно-офісних об'єктів з підземними паркінгами, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 54 та зазначеного на плані під номером С5-С6, в порядку, строки та на умовах , передбачених цим договором. Строк для укладання договору суборенди один рік з моменту укладання даного попереднього договору, з урахуванням положень п. 1.4. даного договору.
Відповідно до п. 1.4. договору якщо згідно з законодавством України зобов'язання за цим договором щодо укладання основного договору не може бути виконане у зв'язку із зміною дати фактичної побудови приміщення та отримання необхідних документів на нього (щодо державної реєстрації реєстрації права власності) і, відповідно, виникне неможливість укладання базового договору та основного договору, сторони домовились, що заявою орендаря (щодо інформування перенесення дати фактичної побудови приміщення та інш.) не пізніше за один місяць до закінчення строку дії цього договору, сторони зобов'язується укласти новий попередній договір на умовах аналогічних цьому договору, при цьому сторони встановлюють що укладання таких угод (з терміном дії, що не перевищують граничного строку встановленого діючим законодавством) допускається сторонами до 2013 р. Після настання цього термін суборендар вправі відмовитись від укладання нового попереднього договору.
Згідно з п. 3.1. договору з метою забезпечення виконання суборендарем зобов'язань, передбачених умовами цього договору суборендар протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору перераховує на поточний рахунок орендаря грошові кошти (далі- перша частина гарантійного платежу) у розмірі 358 430, 82 грн., у тому числі ПДВ -59 738, 47 грн., які після укладання основного договору зараховуються як орендна плата за два останніх місяці суборенди за основним договором, якщо інше не передбачено основним договором.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що зазначена суму гарантійного платежу після укладання основного договору зараховуються як гарантійний платіж відповідно до умов основного договору.
Відповідно до п. 3.3. договору у разі не укладання основного договору чи нового попереднього договору (відповідно до умов п. 1.4. договору) з вини суборендаря, сума гарантійного платежу залишається у орендаря.
Згідно з п. 3.4. договору у разі не укладання основного договору з вини орендаря (за умови державної реєстрації права власності на приміщення) чи нового попереднього договору, сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарем за письмовою вимогою суборендаря.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов попередніх договорів № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р. сплачені гарантійні платежі в розмірі 358 430,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 66306 від 23.07.2008 р. та в розмірі 358 430, 82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 66307 від 23.07.2008 р.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 30.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»повідомляє, що відповідно до попередніх договорів № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р. заяви орендаря про інформування перенесення дати фактичної побудови приміщення вони не отримували, пропозицій щодо укладання нових договорів не надходило, а також нових попередніх договорів не укладено з вини ТОВ «Сервіс Л». Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Росінтер Україна»вимагає повернути їм гарантійні платежі в розмірі 313 908, 00 грн. та в розмірі 358 430, 82 грн. в семиденний строк з моменту отримання даної вимоги.
Проте, відповідач станом на день розгляду справи гарантійні платежі на загальну суму в розмірі 672 338, 82 грн. не повернув.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у строки передбачені попередніми договорами № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р., не надіслав заяву позивачу, в якій би інформував про перенесення дати фактичної побудови приміщення та протягом дії вказаних договорів жодної пропозиції про укладання основних договорів або переукладання попередніх договорів позивачем від відповідача не отримувалось.
За таких обставин, позивач просить повернути йому грошові кошти, які були перераховані на користь відповідача в сумі 672 338, 82 грн., як забезпечення виконання зобов'язань щодо укладення основних договорів відповідно до попередніх договорів № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 635 Цивільного кодексу України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Аналогічними є положення норм ст. 182 Господарського кодексу України, відповідно до якої встановлено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов попередніх договорів між сторонами не було укладено у строк, передбачений цими договорами основних договорів.
Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов попередніх договорів не було надіслано на адресу позивача заяв, в якій би Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс Л” повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю “Росінтер Україна” про перенесення дати фактичної побудови приміщення. Крім того, протягом дії попередніх договорів жодної пропозиції про укладання основних договорів або переукладання попередніх договорів, відповідачем на адресу позивача не надсилалось.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, з наведеного вбачається, що попередні договори № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р. припинили свою дію, в зв'язку з неукладенням між сторонами з вини відповідача протягом одного року основних договорів.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки основний договори в строк -1 рік між сторонами укладено не було, зобов'язання сторін за попередніми договорами № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р. є такими, що припинились, а отже, підстави, відповідно до яких позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в розмірі 672 338, 82 грн., як забезпечення виконання зобов'язань щодо укладення основних договорів, відпали.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України повинен повернути позивачу грошові кошти в сумі 672 338, 82 грн., які були сплачені останнім, як забезпечення виконання зобов'язань щодо укладення основних договорів відповідно попередніх договорів № PG-K-R1-Friday's від 22.07.2008 р. та № PG-K-C5-C6-Patio від 22.07.2008 р..
Доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 672 338, 82 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Л»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, оф. 10, код 35644744), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»(04060, м. Київ, вул. Академіка Грекова, буд. 3, код ЄДРПОУ 32074560) грошові кошти в розмірі 672 338 (шістсот сімдесят дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 82 коп., судовий збір 13 446 (тринадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 78 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складений: 05.04.2012 р.