ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 19/30130.03.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр Ко»
Про визнання договору підряду № 29/04/09 від 29.04.2009 року недійсним
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 за дов. № 49 від 20.01.2012 р.
від відповідача не з»явився
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр Ко»про визнання договору підряду № 29/04/09 від 29.04.2009 року недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог встановлених ст. 203,228,234 Цивільного кодексу України -є нікчемним, фіктивним та укладеним з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.01.2012 р.
25.01.2012 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно відзиву просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
25.01.2012 року по справі оголошено перерву до 17.02.2012 року.
Розпорядженням від 17.02.2012 року справу передано для розгляду судді Прокопекно Л.В. в зв'язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2012 року.
Розпорядженням від 19.03.2012 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв'язку із виходом з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року справу прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю..
19.03.2012 року по справі оголошено перерву до 30.03.2012 року.
30.03.2012 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов та визнати недійсним договір підряду № 29/04/09 від 29.04.2009 року.
В судовому засіданні 30.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -
29.04.2009 року між ТОВ «Ю.С.А»(Замовник) та ТОВ «Техноцентр Ко»(Підрядник) був укладений Договір підряду № 29/04/09.
Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується на умовах договору виконати власними та/чи залученими силами і засобами роботи по ремонту об'єкта Замовника. Об'єктом за договором вважається: склад замовника, який є предметом оренди за договором оренди № 52-с/2003/ГоловКЕУ від 26.05.2003 року та розташований в Бориспільському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко (вмістечко № 1, склад ПММ № 2).
Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити, у порядку та на умовах передбачених договором, виконані підрядником роботи на об'єкті, на підставі підписаних повноважними представниками сторін Актах (п. 1.3 Договору)
Згідно п. 2.1 Договору, очікувана ціна Договору становить 416 666,65 грн., крім того ПДВ 20% - 83 333,33 грн., що загалом дорівнює 500 000,00 грн..
Строк виконання робіт, при умові своєчасного та стабільного фінансування забезпечення матеріально-технічними ресурсами об'єкта: початок виконання робіт -на протязі 10 робочих днів з дня підписання договору уповноваженими представниками сторін, закінчення виконання робіт -30.04.2010 року (п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2).
Відповідно до п. 1.3 Договору Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити, у порядку та на умовах передбачених Договором, виконані підрядником роботи на об'єкті, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актах.
Згідно банківської виписки від 29.03.2010 року позивачем проведено оплату по договору на загальну суму 398 500,00 грн..
На виконання договірних зобов'язань, відповідач виписав позивачу податкову накладну № 147 від 26.03.2010 року
Позивач в позовній заяві зазначає, що власником підпису на Договорі не є Мовчан І.В., який являється директором ТОВ «Техноцентр Ко», представники ТОВ «Техноцентр Ко»не довели, що підпис, постановлений в графі «директор»на договорі дійсно належить Мовчан І.В. та стверджує, що юридична особа ТОВ «Техноцентр Ко»фактично не знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а, яка зазначена в договорі.
Як вбачається зі спірного договору, останній підписано уповноваженою особою -директором Мовчан І.В.. Згідно копії наказу № 1 від 08.02.2007 року Мовчан Ігор Васильович приступив до виконання обов'язків директора відповідно до Протоколу № 1 Загальних Зборів Учасників ТОВ «Техноцентр Ко»від 31.01.2007 року.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «Техноцентр Ко»значиться: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені в позовній заяві обставини. Отже твердження позивача, що власником підпису на договорі не є Мовчан І.В. та юридична особа ТОВ «Техноцентр Ко»фактично не знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а, яка зазначена в договорі не обґрунтовані, не доведені та не приймаються судом до уваги.
Позивач зазначає, що спірний договір є недійсним на підставі ст. 228 Цивільного Кодексу України, оскільки останній укладався, ставилися підписи на фінансових документах, банківських виписках, порушуючи публічний порядок вчинення правочинів
Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Позивач зазначає, що свідоцтво платника ПДВ № 1000332700 відповідача анульовано 28.01.2011 року. На час здійснення господарської операції, згідно податкової накладної № 147 - 26.03.2010 року, відповідач був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Отже, анулювання свідоцтва платника ПДВ, не призвело до недійсності спірної угоди, укладеної з моменту державної реєстрації відповідача до моменту виключення його з державного реєстру.
Таким чином, посилання позивача, що Договір підряду 29/04/09 від 29.04.2009 року є недійсним на підставі ст. 228 ЦК України є необґрунтованими та недоведеними.
Вимога позивача про визнання спірного Договору фіктивним не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, як з позовної заяви, так і з матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв та оплатив роботи, тому такий правочин не є фіктивним.
Твердження позивача, що спірний договір укладений під впливом обману та відповідно до ст. 230 ЦК України є недійсним, судом не приймаються, оскільки зазначені обставини нормативно та документально недоведені, необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
До того ж, згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За таких обставин, Договір відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б доводили викладені в позовній заяві обставини.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного Договору недійсним.
Позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.
За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з покладенням судових витрат згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр Ко»про визнання договору підряду № 29/04/09 від 29 квітня 2009 року недійсним - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Ю. Шаптала
Дата підписання повного тексту рішення - 04.04.2012 р.