Справа № 2-а-516\ 2008р.
23 жовтня 2008 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючого - судді Кішковській З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання рішення про відмову перерахунку і проведення щомісячного підвищення пенсійних виплат за статусом "Діти війни" та бездіяльності щодо забезпечення проведення виплат протиправними, зобов"язання вчинення нарахувань і виплати додаткової соціальної гарантії,
01 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання рішення про відмову перерахунку і проведення щомісячного підвищення пенсійних виплат за статусом "Діти війни" та бездіяльності щодо забезпечення проведення виплат протиправними, зобов"язання вчинення нарахувань і виплати додаткової соціальної гарантії за період 2007-2008 роки.
В заяві вказала, що належить до соціальної категорії громадян за статусом «Діти війни», та має право на соціальні пільги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон).
У вересні 2008 року звернулася з заявою до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про перерахування та виплати належного їй щомісячного підвищення до розміру раніше призначеної пенсії, яку отримує за віком, відповідно до Закону.
Листом від 25 вересня 2008 року відповідач повідомив про відмову задоволення заяви і проведені підвищення до пенсії.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп \2007 рік від 9 липня 2007 року та №10-рп\2008 від 22 травня 2008 року позивачка просила суд визнати рішення про відмову перерахунку та проведення щомісячної доплати за статусом «Діти війни» і бездіяльності щодо забезпечення проведення виплат протиправними та зобов'язати відповідача провести виплату 30% розміру мінімальної пенсії за віком щомісячно за період 2007 року та доплату 20% розміру мінімальної пенсії за віком щомісячно за період з 01 січня 2008 року.
У судове засідання сторони не з"явилися. Позивачка, згідно поданої заяви, позов підтримала, просила про задоволення позовних вимог за розглядом справи у її відсутність.
Начальник Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області (лист вх.№14084 від 23.10.2008 року) просила справу розглянути у відсутність відповідача, зазначивши про невизнання позовних вимог на підставі раніше наданих заперечень.
Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року - далі Закон. Право користування пільгами відповідно до Закону (ст.1 "дитина війни" - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років) підтверджується відміткою за підписом начальника УПтСЗН Снігурівської РДА у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1 за призначенням пенсії по досягненню пенсійного віку.
В силу ст. 6 Закону «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивачка відповідно до цього Закону має право на підвищення отримуваної пенсії за віком на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком. Але їй в цьому відмовлено, про свідчить лист - відповідь Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області за вих..№7148\08 від 25 вересня 2008 року (а.с.5-6) .
Згідно ст. 71 Закону України «Про бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У дію ст. 6 Закону було зупинено на 2007 рік, а Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік» (ст.41) розмір виплати зменшено до 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (47грн. на місяць з 01 січня 2008 року).
За рішеннями Конституційного Суду України, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів за правовідносинами внаслідок дій і положень статей законів, що визнані неконституційними , від 09.07. 2007 року № 6-рп\2007 рік та від 22.05.2008 року за №10-рп\2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), положення п.12 ст.71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік », якою зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якою означені виплати скорочено від загально визначеного розміру.
Відповідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом та на достатній життєвий рівень - ст.48 Конституції України.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України).
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Суд вважає, що відмовляючи позивачці у виплаті підвищення до отримуваної пенсії відповідач порушив права ОСОБА_1 , визначені Конституцією України та вказаним Законом.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв»язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань.
Невиконання державою ( в особі Пенсійного Фонду за місцем проживання позивачки - Управління у Снігурівському районі), який є органом державної виконавчої влади, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України «Про бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року за №107-У1 і передбаченням проведення підвищення розміру попередньо призначених пенсійних виплат згідно ст.6 Закону) своїх соціальних зобов»язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» безпідставно скасовано та зменшено відповідно обсяг соціальної пільги, виплата якої передбачена іншим чинним Законом України, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни» і гарантована Конституцією України.
На підставі викладеного, суд не приймає заперечення проти позову з боку відповідача, у тому числі і щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, що підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування.
Позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню без зобов»язання відповідача про виплату визначеного у заяві розміру доплати за 2007 рік, постільки такі розрахунки мають бути проведені спеціалістами УПФУ у Снігурівському районі за наявності спеціальних познань.
Керуючись ст.ст. 122, 138, 158-163 КАС України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп\2007 рік від 09.07.2007 року у справі №1-29\2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп\2008, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання рішення про відмову перерахунку і проведення щомісячного підвищення пенсійних виплат за статусом "Діти війни" та бездіяльності щодо забезпечення проведення виплат протиправними, зобов"язання вчинення нарахувань і виплати додаткової соціальної гарантії - задовільнити.
Визнати неправомірними рішення Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області від 25 вересня 2008 року про відмову у нарахуванні та проведенні щомісячної доплати за статусом «Діти війни» та бездіяльність щодо забезпечення проведення виплат.
Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області провести нарахування та виплату додаткової соціальної гарантії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 3 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору в дохід держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через Снігурівський районний суд.