Провадження № 22-ц/490/209/12
Справа № 22ц-12910/11 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І.
Доповідач - Осіян О.М.
Категорія 26
«29»лютого 2012 року. м. Дніпропетровськ.
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.,
суддів - Костюченко Н.Є., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Поздняковій Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договорів недійсними, -
ПАТ «Комерційний банк «Надра»звернувся до суду із позовом, в якому вказував на те, що 26 жовтня 2006 року між ВАТ «Комерційний банк»«Надра»і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8\2006\840-К547-Н, відповідно до якого, відповідачу був наданий кредит в сумі 81 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту щомісячними платежами до 25.01.2036 року, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 9,5% річних, відповідно до графіку погашення суми кредиту.
26.10.2006 року між ВАТ «Комерційний банк» «Надра»і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 547\1-Н, відповідно до якого відповідач ОСОБА_3, поручилася за належне виконання позичальником взятих зобов'язань за кредитним договором.
Також, у забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між позичальником та банком був укладений договір іпотеки № 547\1-Н від 26.10.2006 року, відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 передав в іпотеку банку нерухоме майно.
Оскільки ОСОБА_2 не виконував умови кредитного договору, а тому банк просив стягнути солідарно із відповідачів суму заборгованості у розмірі 727 552,08 гривень, а також судові витрати у розмірі 1820 гривень.
Відповідачі звернулися із зустрічним позовом в якому вказували на те, що отримання кредиту в іноземній валюті суперечить вимогам законодавства України, оскільки грошовою одиницею є гривня. Для видачі кредиту в іноземній валюті банку необхідно мати індивідуальну ліцензію, яка видається виключно на підставі окремої постанови правління НБУ. У зв'язку із відсутністю вказаної ліцензії просили визнати недійсним кредитний договір від 26 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра», та як наслідок, визнати недійсними договори поруки та іпотеки. Зобов'язати банк прийняти у ОСОБА_2 207 662,84 гривень в рахунок повернення залишку суми, отриманої за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Комерційний банк»«Надра».
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір № 8\2006\840-К547-Н від 26 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».
Визнано недійсним договір поруки № 547\1-Н укладений 26 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».
Визнано недійсним договір іпотеки № 547\1-Н від 26 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».
Зобов'язано ВАТ «Комерційний банк «Надра»прийняти у ОСОБА_2 207 662,84 гривень в рахунок повернення залишку суми, отриманої за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року.
Стягнуто із ВАТ «КБ «Надра»на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 120 гривень.
В апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «Надра»просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та не врахування обставин у справі.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Комерційний банк «Надра»та про задоволення зустрічного позову суд першої інстанції виходив із того, що 26 жовтня 2006 року між ВАТ «Комерційний банк»«Надра»і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8\2006\840-К547-Н, відповідно до якого, відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 81 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту щомісячними платежами до 25.01.2036 року, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 9,5% річних, відповідно до графіку погашення суми кредиту.
Згідно до п.1.3.2 Кредитного договору, плата за управлінням кредитом сплачується позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,35% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов п.3.3.1-3.3.3. кредитного договору встановлено, що позичальник повертає кредит шляхом здійснення перерахування банку мінімально необхідного платежу у валюті, кредиту, щомісячна сума мінімального платежу складає 953,09 доларів США. Мінімально необхідний платіж повинен бути внесений до 20 числа поточного місяця.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», передбачено, що відносини між банком та клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.
А тому посилаючись на вимоги ст. 99 Конституції України, ст.ст.192,524,533 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Правила НБУ «Про використання готівкової іноземної валюти на території України»від 30 травня 2007 року № 200, які визначають що грошовою одиницею України є гривня, в зв'язку з чим, грошове зобов'язання у договорі повинне бути виражено в національній валюті України, як і всі інші операції, суд прийшов до переконання, що використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліценції, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.
Врахувавши п.п.1-3, підпункти «в», «г»п.4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд прийшов до висновку, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України, надають банку право здійснювати грошові операції з валютою за кредитними договорами.
Посилаючись на вимоги ч.1 ст.203, ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 216, ст.227 ЦК України, та врахувавши те, що при укладенні кредитного договору банком були суттєво порушені вищезазначені вимоги законодавства, що регламентують валютні правовідносини, суд вважав, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 є обґрунтованими.
Суд також зазначив, що 26.10.2006 року між ВАТ «Комерційний банк»«Надра»і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 547\1-Н. Відповідно до п.1.1. договору поруки, відповідач ОСОБА_3, поручилася за належне виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Також, у забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між позичальником та банком був укладений договір іпотеки № 547\1-Н від 26.10.2006 року, відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 передав в іпотеку банку нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 80,3 кв. м., яка знаходиться АДРЕСА_1.
У відповідності до ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.
Врахувавши те, що кредитний договір є недійсним, він не підлягає забезпеченню, тому договори поруки, іпотеки, укладені на виконання основного зобов'язання - кредитного договору, суд вважав необхідним визнати недійсними, відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України.
Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам законодавства та встановленим обставинам у справі.
26 жовтня 2006 року між ВАТ «Комерційний банк»«Надра»і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8\2006\840-К547-Н, відповідно до якого, відповідачу був наданий кредит у розмірі 81 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту щомісячними платежами до 25.01.2036 року, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 9,5% річних, відповідно до графіку погашення суми кредиту. Згідно до п.1.3.2 Кредитного договору, плата за управлінням кредитом сплачується позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,35% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов п.3.3.1-3.3.3. кредитного договору встановлено, що позичальник повертає кредит шляхом здійснення перерахування банку мінімально необхідного платежу у валюті кредиту, щомісячна сума мінімального платежу складає 953,09 доларів США. Мінімально необхідний платіж повинен бути внесений до 20 числа поточного місяця.
Згідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк надає грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки за його користуванням.
26.10.2006 року між ВАТ «Комерційний банк» «Надра»і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 547\1-Н. Відповідно до п.1.1. договору поруки, відповідач ОСОБА_3, поручилася за належне виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Також, у забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між позичальником та банком був укладений договір іпотеки № 547\1-Н від 26.10.2006 року, відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 передав в іпотеку банку нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 80,3 кв. м., яка знаходиться АДРЕСА_1.
Відповідач має банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції передбачені ч.1 та ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також має дозвіл на право здійснення операцій, визначених ч.2 та ч.4 ст.47 цього Закону, що підтверджується копіями банківської ліцензії, дозволу.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії. Відповідно до вимог п.«в»ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребує операція надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Оскільки умовою видачі індивідуальної ліцензії є перевищення встановлених законодавством меж щодо терміну і суми кредитів, але законодавством не встановлені ці межі, а тому і відсутній обов'язок банку для отримання індивідуальної ліцензії для вказаного виду валютної операції.
Вирішуючи вимоги банку до відповідачів про стягнення заборгованості за договором та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладеного між ним та відповідачем договору, права вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також знайшов підтвердження факт невиконання поручителем своїх зобов'язань перед позивачем за договором поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до вимог ст.ст.534,553,554,1048-1049,1050,1054 ЦК України.
Розмір заборгованості відповідачів станом на 03.03.2010 року, становить 727 552,08 грн. із яких: 618 341,87 грн. заборгованість по кредиту, 34 918,17 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом, 21 482,53 грн. -заборгованість по комісії та 52809,51 грн. - пеня передбачена умовами п.5.1 договору. Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с.10-11).
Наявний розрахунок заборгованості, не спростований відповідачами, оскільки вказаний ними загальний розмір платежів не суперечить вимогам позивача.
Надання відповідачу кредиту у валюті -доларах США, не суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України "Про банки і банківську діяльність".
До вказаних правовідносин необхідно застосувати норми матеріального права - ст.ст. 534,553,554,1048-1049,1050,1054 ЦК України, які регулюють зобов'язання сторін за кредитним договором та відповідальність за порушення зобов'язання.
Таким чином, на підставі ст. 309 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши у задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України із відповідачів на користь банку необхідно стягнути понесені судові витрати у розмірі 1820 гривень, які підтверджені платіжними дорученнями (а.с.1-2).
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2011 року скасувати.
Позов ПАТ «Комерційний банк «Надра»задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»заборгованість за кредитним договором у розмірі 727 552 (сімсот двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 08 копійок, а також судові витрати у розмірі 1820 гривень.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договорів недійсними -відмовити.
Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: