Провадження № 22-ц/490/1235/12
Справа № 22ц-13903/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О.М.
Доповідач - Городнича В.С.
Категорія 56
03 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.
при секретарі - Косенко І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу з правонаступників, -
Позивачка звернулась до відповідачки з вищезазначеним позовом, в якому посилалась на те, що вона, будучи приватним підприємцем, уклала контракт з приватним підприємцем ОСОБА_4, на підставі якого вона була прийнята на роботу на підприємство - в ковбасний цех на посаду директора по торгівлі підприємства на строк до 31 грудня 2006 року.
Відповідно до п. 10 зазначеного контракту вона, ставши до роботи, внесла до уставного фонду підприємства грошову інвестицію, що дорівнює 13 200 доларів США. Відповідно до п. (а) п.21 зазначеного контракту він зупиняється після закінчення строку дії контракту.
Відповідно до п. 29 зазначеного контракту позивачка на день звільнення, якщо термін контракту закінчився, а новий не підписано, отримує внесені до уставного фонду підприємства кошти у сумі 13 200 доларів США.
Строк контракту закінчився 31 грудня 2006 року, однак ОСОБА_4 зобов'язань по контракту не виконав, зазначені кошти, надані йому, не повернув. Вона неодноразово зверталась до нього з проханням повернути отримані кошти, однак постійно отримувала лише обіцянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Після смерті його мати ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому позивачка звернулася із зазначеним позовом до неї як, до правонаступника померлого ОСОБА_4 Просила суд стягнути з ОСОБА_3 суму у розмірі 11 5571,69 грн., яка складається з 13 200 доларів США, що еквівалентно 10 041,64 грн., та 3% річних, що складає 9 453,75 грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права /а.с. 140-143/.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 січня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено контракт, на підставі якого позивачка була прийнята на роботу на підприємство в ковбасний цех по АДРЕСА_1 на посаду директора по торгівлі підприємства на строк до 31 грудня 2006 року.
Відповідно до п. 10 зазначеного контракту ОСОБА_2, ставши до роботи, внесла до уставного фонду підприємства грошову інвестицію, що дорівнює 13 200 доларів США.
Відповідно до п. (а) п.21 зазначеного контракту він зупиняється після закінчення строку дії контракту.
Відповідно до п. 29 зазначеного контракту позивачка на день звільнення, якщо термін контракту закінчився, а новий не підписано, отримує внесені до уставного фонду підприємства кошти у сумі 13 200 доларів США.
Строк контракту закінчився 31 грудня 2006 року, однак ОСОБА_4 зобов'язань по контракту не виконав, зазначені кошти, надані йому позивачкою, не повернув.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.
24 вересня 2010 року до приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та видачу
свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім неї є й інші спадкоємці за законом: доньки померлого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які шляхом подачі заяви до нотаріальної контори відмовилися від спадщини на користь ОСОБА_3 Проте, свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 так і не отримала, тому фактично спадщини не одержала.
Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до довідки №5/13-1253 від 19 травня 2011 року, наданою Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, вбачається, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ФОП ОСОБА_4, зареєстрований Дніпропетровською райдержадміністрацією 25 жовтня 2000 року. 15 вересня 2010 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з його смертю. ОСОБА_4 був зареєстрований у якості фізичної особи підприємця, а не юридичної особи, отже правонаступників у даному випадку бути не може, що відповідає нормам ст. 608 ЦК України, якою передбачено припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою;
- зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Статтею 1219 ЦК України визначені права та обов'язки особи, які входять до складу спадщини:
- не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 не може бути правонаступником обов'язків її сина, набуті ним як фізичною особою-підприємцем
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, правильно встановив вищезазначені обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, і згідно вимог ст. ст. 3, 1, 13-16, 608, 1219, 1282 ЦК України, ухвалив законне рішення.
Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Доводи позивачки про те, що між нею та ОСОБА_4 не було трудових стосунків спростовуються матеріалами справи та відомістю, наданою в суді апеляційної інстанції представником відповідачки, стосовно отримання заробітної плати в 2006 році ОСОБА_2 Підписи в даній відомості виконані особисто позивачкою, що підтверджено нею в судовому засіданні.
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи позивачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з цього часу.