79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
03 квітня 2012 р. № 2а-410/12/1370
16 год. 09 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
представника позивача Пецковича В. Д., відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Старосамбірського району Львівської області в інтересах держави в особі Старосамбірського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
16 січня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора Старосамбірського району Львівської області в інтересах держави в особі Старосамбірського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2124,51 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 29.11.2010 року по 30.05.2011 року перебував на обліку у Старосамбірському районному центрі зайнятості та незаконно отримував допомогу по безробіттю протягом періоду перебування на обліку, оскільки уклав цивільно-правовий договір з ВАТ «Плюс Банк»та отримував дохід, що підтверджується доданими до матеріалів позовної заяви доказами. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю та не повернутих позивачу становить 2124,51 грн.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.
Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву від 13.03.2012 року (вх. № 11836), де вказано, що відповідач не заподіював збитків державі, допомогу отримував законно, оскільки працевлаштованим не був і ніяких відомостей у центр зайнятості не подавав. Позовні вимоги вважає безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
29.11.2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому вказав, що на час подання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.
Наказом Старосамбірського районного центру зайнятості № НТ 101129 від 29.11.2010 року відповідача визнано безробітним та призначено виплату допомоги з безробіття терміном на 180 календарних днів.
24 січня 2011 року відповідачем, ОСОБА_2 (виконавець) і ВАТ «ПлюсБанк»(замовник) в особі директора Департаменту продажу готівкових кредитів Пили Романа Ігоровича укладено договір по розповсюдженню серед населення флаєрів (листівок).
Згідно п. 1.1 зазначеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату, якісно і в строк надати послуги по розповсюдженню серед населення флаєрів (листівок).
Зведеним актом-звірки наданих послуг працівниками, які розповсюджують рекламну продукцію від 14.03.2011 р. підтверджено надання послуг ОСОБА_2
З моменту виникнення правовідносин із банком до припинення виплати позивачем виплачено допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 2124,51 грн., що підтверджується довідкою про дохід № 13652183 від 21.12.2011 року та витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 ПК № 13650091011220001 від 01.06.2011 року, яка підлягає відшкодуванню.
22.12.2011 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо відшкодування коштів за № 1785/09, у якій ОСОБА_2 зобов'язано повернути кошти в сумі 2124,51 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.
Незаконність отримання відповідачем допомоги по безробіттю підтверджується Актом № 2276 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 26.10.2011 року, Актом № 2573 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 07.12.2011 року, договором від 24.01.2011 року про розповсюдження серед населення флаєрів (листівок) та Додатком № 1 до нього, Зведеним актом-звітом наданих послуг від 14.03.2011 року, податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ПАТ «Плюс Банк»за перший квартал 2011 року.
Станом на момент розгляду справи сума коштів, не повернута відповідачем, становить 2124,51 грн.
Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.
Згідно зі ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно з п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно з ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).
Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.
Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно з п. п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п. п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 і ВАТ «ПлюсБанк»в особі директора Департаменту продажу готівкових кредитів Пили Романа Ігоровича 24 січня 2011 року укладено договір по розповсюдженню серед населення флаєрів (листівок). За надані послуги відповідач отримав винагороду у розмірі 800 грн. Надання зазначених послуг підтверджено зведеним актом-звітом наданих послуг працівниками, які розповсюджують рекламну продукцію (банер) від 14.03.2011 року.
Судом не береться до уваги покликання відповідача на те, що він фактично не перебував у трудових відносинах з ВАТ «ПлюсБанк»(в подальшому -ПАТ «Ідея Банк»). Факт отримання коштів у розмірі, зазначеному у договорі, відповідач не заперечив.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, позовні вимоги прокурора Старосамбірського району Львівської області в інтересах держави в особі Старосамбірського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2124,51 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Старосамбірського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 128, код ЄДРПОУ 25544729) кошти в сумі 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 51 коп.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 6 квітня 2012 року.
Суддя Качур Р.П.