06 квітня 2012 року 2а-1701/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Яготинської міської ради Київської області до протоієрея Свято-Троїцької парафії м. Яготин Української Православної церкви Київського Патріархату Поповича Андрія про заборону проведення акції,
06 квітня 2012 року о 14 год. 03 хв. до Київського окружного адміністративного суду звернулась Яготинська міська рада Київської області (далі -позивач, Рада) з позовом до протоієрея Свято-Троїцької парафії м. Яготин Української Православної церкви Київського Патріархату Поповича Андрія (далі -відповідач) про заборону проведення 07.04.2012 акції на підтримку Української Православної церкви Київського Патріархату в м. Яготині Київської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач подав повідомлення про проведення акції в короткий строк, що позбавляє Раду можливості організувати і вжити належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами масового заходу, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших осіб, належного реагування у разі порушення громадського порядку та заподіяння шкоди життю та здоров'ю населення.
Крім того, у своїх доводах позивач зазначає, що проведення акції із залученням підсилювача голосу в день релігійного свята «Благовіщеня Пресвятої Богородиці»може торкнутись релігійні почуття жителів міста Яготин різних конфесій та віросповідань.
Також, позов до суду обґрунтований тим, що проведення таких заходів позбавить багатьох громадян можливості здійснювати свої права, вирішення яких належить до компетенції органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування). Тривала масова акція створить перепони в роботі державних органів та їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, які надають послуги населенню.
В адміністративному позові Рада посилається на те, що згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»№ 9306-ХІ від 28 липня 1988 року, який на даний час є чинним, про проведення акції відповідач повинен був повідомити за 10 днів до початку її проведення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Також у судовому засіданні представник позивача послався на події, які відбулись 29.03.2012 на сесії Ради, а саме: стосовно гнівних виступів осіб, які і є організаторами, запланованої на 07.04.2012 акції; на розміщення в цьому мікрорайоні каплички Московського патріархату, що підставою побоюватись конфліктних ситуації; на лист начальника Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області № 2071 щодо неможливості забезпечення охорони громадського порядку під час проведення вказаної акції.
Представник відповідача, який є організатором акції, запланової на 07.04.2012, - ОСОБА_2 проти адміністративного позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки право на проведення мирних зібрань гарантується ст. 39 Конституції України і може бути обмеженим виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Оскільки запланована акція є мирною, буде проводитись в суботу біля приміщення Ради, то такий захід жодним чином не може загрожувати національній безпеці, громадському порядку чи правам і свободам інших громадян.
Також представник відповідача повідомив, що проведення вказаної акції організовано у зв'язку з обуренням жителів територіальної громади м. Яготина, які підтримують Київський патріархат, розгляду питання Радою щодо передачі Свято-Троїцького Собору в юрисдикцію Московського патріархату. У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що жителі територіальної громади м. Яготина захищають свої права щодо рідної мови та рідної культури, а такі дії Ради викликають гнів у жителів. Водночас, представник відповідача наголошував на мирному проведенні акції.
На питання суду представник відповідача повідомив, що участь у акції братимуть 100-150 осіб, які є жителями територіальної громади м. Яготина та інших міст України, зокрема, Києва, які приїдуть на церковну службу, присвячену святу «Благовіщеня Пресвятої Богородиці».
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.04.2012 до Яготинської міської ради Київської області надійшла заява настоятеля Свято-Троїцького храму протоієрея Андрія від імені ОСОБА_2, координатора комітету визволення політичних в'язнів, про проведення акції на підтримку Української Православної церкви Київського Патріархату. Захід заплановано провести у зв'язку з питанням повернення Свято-Троїцького Собору в юрисдикцію Київського Патріархату. Під час акції планується використання інформаційних листівок і підсилювача голосу у поставленому наметі. Захід заплановано провести 07 квітня 2012 року в період, приблизно, з 11:00 по 16:00 біля будівлі Яготинської міської ради Київської області.
Згідно з листом начальника Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області № 2071 забезпечення охорони громадського порядку під час проведення вказаної акції є неможливим, оскільки розтановка сил і засобів на охорону громадського порядку була спланована та затверджена до отримання інформації про проведення акції, а кількість особового складу, що залучається на охорону громадського порядку є незначною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Згідно з частиною 1 статті 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (ч. 5 ст. 182 КАС України).
Таким чином, завданням суду у таких справах є перевірити обґрунтованість застосування обмеження у реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання за зверненням відповідного суб'єкта владних повноважень, а в разі обґрунтованості обрати той спосіб обмеження цього права, який був би адекватним (найменшим) за встановлених небезпеки чи загроз і забезпечував досягнення мети такого обмеження - запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров'я населення або захист прав і свобод інших людей.
В адміністративному позові, серед іншого, Рада посилається на Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»№ 9306-ХІ від 28 липня 1988 року, відповідно до якого заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення.
Суд не бере до уваги ці доводи позивача, оскільки згідно з пунктом 1 розділу XV «Перехідні положення»Конституції України вказаний Указ є чинним у частині, що не суперечить Конституції України.
З огляду на те, що Указ Президії Верховної Ради СРСР № 9306-ХІ від 28 липня 1988 року в частині визначення строків попередження про проведення мирного зібрання суперечить положенням статті 39 Конституції України суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідач повинен був повідомити про проведення акції не пізніше ніж за десять днів до її проведення.
В той же час, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року N 4-рп/2001 (справа N 1-30/2001) організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Таким чином, про відповідні зібрання та інші заходи необхідно у будь-якому випадку своєчасно сповістити (повідомити) органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування для того, щоб відповідні органи мали можливість вжити заходи щодо забезпечення громадського порядку та захисту прав і свобод громадян.
Відповідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод людини кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.
Статтею 11 Конвенції, також, передбачено обов'язок держави забезпечити ефективне використання особою права мирних зборів, допускаючи встановлення законом обмежень, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Аналіз наведених норм показує, що за вищезазначених умов суд може встановлювати обмеження в реалізації громадянами вказаних прав.
Оскільки акцію протесту відповідачем планується провести в день релігійного свята «Благовіщеня Пресвятої Богородиці»із використанням засобу для підсилення голосу та листівок з метою підтримання та розвитку ідеї повернення Свято-Троїцького Собору в юрисдикцію Київського Патріархату, що неодмінно приверне увагу багатьох громадян, як прихильників, так і опонентів даного заходу, суд вважає, що відсутність вжиття відповідних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами акції та підтримання громадського порядку може призвести до порушення охоронюваних прав і свобод інших осіб, неспроможності належним чином реагувати у разі порушення громадського порядку та заподіяння шкоди життю та здоров'ю населення.
В той же час, суд не вважає своєчасним повідомлення Ради про проведення акції напередодні (за день), оскільки для забезпечення громадського порядку під час мирного зібрання суб'єкту владних повноважень необхідно здійснити ряд організаційно-розпорядчих заходів, які полягають в залученні працівників органів МВС України, координації їхніх дій, здійсненні інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення міста, погодженні місця розташування намету, щоб запобігти перешкоджанню нормальній роботі органу місцевого самоврядування, тощо.
Таким чином, враховуючи, що заяву про проведення акції відповідачем отримано 06.04.2012, а захід заплановано розпочати 07.04.2012 об 11 год. 00 хв., суд дійшов висновку, що мало місце запізніле направлення повідомлення про акцію, що перешкоджає органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування у такі стислі строки вжити заходів щодо забезпечення безпеки проведення таких заходів та громадського порядку.
Неможливість забезпечення охорони громадського порядку під час проведення вказаної акції 07.04.2012 підтверджуються і безпосередньо правоохоронними органами -начальником Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області (лист № 2071).
За таких обставин суд дійшов висновку, що обмеження може бути встановлено з метою забезпечення правопорядку, запобіганню порушень конституційних прав і свобод громадян, зокрема, мешканців міста Яготин, шляхом встановлення заборони на проведення акції 07.04.2012.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо можливості виникнення конфліктних ситуацій, відповідач суду не надав. Напроти, з виступу представника відповідача у судовому засіданні вбачається обуреність та гнів щодо дій Ради по передачі Свято-Троїцького Собору в юрисдикцію Московського патріархату.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору в сумі 33,00 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору, а судові витрати в даному випадку з відповідача не стягуються, то сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 182, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Заборонити проведення 7 квітня 2012 року акції на підтримку Української Православної церкви Київського Патріархату в місті Яготині Київської області.
Стягнути на користь Яготинської міської ради Київської області з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 33 (тридцять три) грн. 00 коп. згідно з квитанцією від 06 квітня 2012 року №321/з16.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.