Головуючий у 1 інстанції - Колядова В.Ю.
Суддя-доповідач - Горбенко К.П.
13 жовтня 2011 року справа №2а-543/11/1221
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Горбенко К.П.
суддів Юрченко В.П. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-543/11/1221 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Перевальського районного суду Луганської області позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволені частково:
відновлено ОСОБА_2 пропущений строк для звернення до суду;
визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_2 доплати до пенсії як учаснику війни щомісячно у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року безстроково;
зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії як учаснику війни в щомісячному розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, свої дії вважає правомірними.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, в тому числі отримує підвищення до пенсії, як учасник війни. Відповідно до посвідчення позивач має пільги, встановленні законодавством України для учасників війни.
Предметом спору є спонукання відповідача зробити нарахування на користь позивача недоплаченої надбавки до пенсії як інваліду війни відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» за визначений період у визначеному розмірі.
Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин вимог статей 99, 100 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За вимогами частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів зазначає, що для даних спірних правовідносин строки звернення до суду та застосування наслідків передбачених статтею 100 КАС України, починають діяти з 09.08.2010 року, тобто з дня прийняття Рішення Конституційним Судом України у справі №1-40/2010 від 09.09.2010 року стосовно підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами.
Між тим, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та з урахуванням задоволених вимог, позивач звернувся до суду 24.01.2011 року із вимогами щодо захисту його прав, що мали місце у періоді з 01.01.2000 року та безстроково. Колегія суддів зазначає, що позивач постанову суду не оскаржував, розгляд справи здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах апеляційної скарги.
Згідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005р., який набрав чинності 1 січня 2006 року, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Спірні виплати носили систематичний характер, і правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат, тобто про своє порушене право позивач повинен був дізнаватися після отримання неповних на думку позивача сум виплат.
Не може вважатися поважною причиною біологічний вік позивача. Підвищення до пенсії вона отримувала щомісячно та повинна була знати, що її перерахунок зроблено не було. Інших доказів, які б дійсно впливали на поважність та відсутність реальної можливості звернутися до суду раніше не представлено.
Таким чином, позивач належним чином не обґрунтував поважність причини пропуску строку звернення до суду за захистом свого права.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що період за який вимагає позивач про відновлення свого порушеного права, були періоди дії різних за своїм часом строки звернення до суду, строку давності, положень норм як КАС України, так і норм ЦПК України.
Позивач звернувся до суду під час дії нових вимог законодавства, які стосуються строку звернення до суду та наслідків такого пропуску.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги позивача перебувають за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що до даних спірних правовідносин положення статті 87 Закону України від 05.11.1991 N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.
За цією нормою суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV. Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Колегія суддів вважає що на вимоги позивача (даний спір є публічно-правовим), поширюються строки звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів, вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до безпідставного допущення справи до розгляду та необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям рішення про залишення позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-543/11/1221 - задовольнити частково.
Постанову Перевальського районного суду Луганської області від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-543/11/1221 -скасувати.
Прийняти нову ухвалу:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п?ять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів : К.П. Горбенко
В.П. Юрченко
В.В. Попов