Постанова від 19.08.2011 по справі 2-а-6339/11

Справа №2-а-6339/11

2-а/106/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2011 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Іванова А.А.

при секретарі Власовій Т.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача Левченко С.С.

представника відповідача Постоленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень територіального органу - посадової особи Контрольно-ревізійного відділу в м. Умані та Уманському районі - провідного контролера - ревізора КРВ м. Умані та Уманського району Черкаської області Левченко С.С. та Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта владних повноважень територіального органу - посадової особи Контрольно-ревізійного відділу в м. Умані та Уманському районі Черкаської області Левченко С.С. та Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та просив визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень територіального органу - посадової особи Контрольно-ревізійного відділу в м. Умані та Уманському районі - провідного контролера-ревізора КРВ м. Умані та Уманського району Черкаської області Левченко С.С., під час проведення ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року в частині не правильного застосування законодавства стосовно визначення способу та методу нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні чергової щорічної відпустки ОСОБА_1; визнати результати ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року, відображені в Акті № 02-22/7 від 11.02.2011 року в частині про неправомірне нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні чергової щорічної відпустки ОСОБА_1 такими, що є постановленими з порушенням вимог законодавства та недійсними; скасувати припис № 02-22/285 від 21.02.2011 року, виданий за результатами ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року в частині відшкодування зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення. Мотивуючи позовні вимоги зазначив наступне:

Ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проведеною вибірковим способом за період з 01.12.2006 по 31.10.2007, з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.12.2009, з 01.04.2010 по 30.11.2010 рік, встановлено, що в порушення п.6 Постанови № 268 в період з 01.06.2007 року по 30.04.2010 рік проведено нарахування і виплату матеріальної допомоги на оздоровлення без розпорядчого документа колишньому сільському голові ОСОБА_1 на загальну суму 8062,04 ( в червні 2007 року на суму 1232,94 грн, в березні-квітні 2008 року - 1792,70 грн, в червні 2009 року - 2110,80 грн, в квітні 2010 року - 2925,60 грн), та, як наслідок - до зайвого нарахувань на заробітну плату та перерахування до державних цільових фондів на загальну суму 2928,53 гривень.

Незважаючи на те, що в акті від 11.02.2011 року за №02-22/7 ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 по 31.12.2010 рік, зазначено, що вище зазначені порушення допущено з вини колишнього головного бухгалтера ОСОБА_5, позивач вважає, що даним актом зачіпаються безпосередньо його інтереси, оскільки в рамках кримінальної

справи, яку 22 лютого 2011 року, порушено прокурором Уманського району відносно нього за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, заявлено позов про стягнення з поміткою «повернення коштів, згідно акту КРВ» заборгованість в сумі 8641 гривень 49 копійок. Позов заявлено до ОСОБА_1

Позивач вважає, що нарахування матеріальної допомоги йому,як голові Коржівської сільської ради, було проведено відповідно до закону та у відповідності до прийнятого бюджету, а тому ніяких інших рішень з даного приводу перед виходом у відпустку непотрібно було приймати, оскільки дана виплата вже була передбачена і було прийнято відповідне рішення про затвердження бюджету, окрім того вважає, що дане право на відпустку та на отримання матеріальної щорічної допомоги передбачено перш за все Конституцією України, а також ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а тому застосування під час проведення перевірки положень постанови КМ України за №268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», було помилковим оскільки вони суперечать постанові КМ України від 13.12.1999 року за №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», постанова втратила чинність лише в тій частині, що стосується працівників, схеми посадових окладів яких затверджені постановою № 268, а в частині стосовно сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів залишилась чинною.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, пояснивши, що законодавство покладає на бюджетну установу, якою є сільська рада і фінансується за рахунок власних надходжень та дотацій Державного бюджету України, обов'язок діяти відповідно до погоджених та затверджених у кошторисі видатків і не здійснювати незаконних видатків. Річні бюджети Коржівської сільської ради приймались після прийняття Законів України про Державні річні бюджети, узгоджувались на підставі контрольних показників Фінансового управління Уманської райдержадміністрації (в яких допомога на оздоровлення сільському голові передбачається як обов'язкова до виплати на рівні з іншими видатками заробітної плати), протягом кількох років виконувались, звіт по їх виконанню щорічно затверджувався і виплати по ним контролювались і здійснювались Управлінням Державного казначейства в місті Умань та Уманському районі. Тому твердження відповідача щодо безпідставності виплат ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення є абсурдним, так як ні сільська рада, ні сільський голова, ні інші державні органи при погодженні сільського бюджету не могли не здійснювати встановлену ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» обов'язкову щорічну виплату матеріальної допомоги на оздоровлення сільському голові. Більш того, Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не дає повноважень Кабінету Міністрів України регулювати своїми нормативними актами здійснення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення чи прийняття будь-яких інших рішень стосовно цієї виплати, а так як Закони України мають вищу юридичну силу, то є некоректним з боку відповідачів переконувати суд, що будь-якою Постановою КМ України можна додатково регулювати здійснення встановлених законом виплат. Саме тому відповідачі в своїх запереченнях на позовну заяву, поясненнях не можуть назвати конкретну норму Законодавства України, якою встановлено, що для виплати матеріальної допомоги сільському голові потрібно скликати спеціальне засідання сесії сільської ради та приймати окремі рішення про здійснення виплати, так як такі рішення сільська рада приймає щорічно при затвердженні бюджету. Відповідачами при затвердженні і підписанні результатів перевірки також не враховані вимоги постанови КМ України від 13.12.1999 року за №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», адже ця постанова втратила чинність лише в тій частині, що стосується працівників, схеми посадових окладів яких затверджені постановою № 268, а в частині стосовно сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів залишилась чинною. Крім того, в листі Міністерства соціальної політики № 370/13/84-11 від 06.05.2011 року, на яке цією ж Постановою №268 покладалось роз'яснення щодо її застосування, зазначено: «Чинним законодавством не передбачено, яким саме рішенням ради: щомісячним чи при затвердженні бюджету на рік, повинні голові сільської ради та його заступникам затверджуватись розміри преміювання, надбавок, матеріальної допомоги», але ж щорічна виплата сільському голові конкретної матеріальної допомоги на оздоровлення знаходиться за межами

Постанов КМУ, так як встановлена законом. Крім того, як сільський голова, згідно статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач був розпорядником бюджетних коштів,

використовував їх лише за призначенням, визначеним радою і видавав розпорядчі документи, які існують і зараз, і як посадова особа просто не міг не здійснювати означені виплати.

Допитана в судовому засіданні відповідач Левченко С.С. позов не визнала й пояснила, що ревізія Коржівської сільської ради проводилась згідно плану контрольно- ревізійної роботи контрольно - ревізійного відділу у м. Умані та Уманському районі, на підставі направлень на проведення ревізії, у відповідності до питань програми та робочого плану ревізії, з відому сільського голови та головного бухгалтера. Всі виявлені під час проведення ревізії порушення відповідають дійсності.

Допитана в судовому засіданні представник Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області Постоленко І.В. позов не визнала й пояснила, що позивач звернувся з позовом в якому просив визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень в частині неправильного застосування законодавства, хоча ці питання не можуть бути предметом спору в порядку адміністративного судочинства. Крім того, відповідно до ч.2 ст 15 ЗУ «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року за №2639 законні вимоги службових осіб державної контрольно - ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Вважає, що позивач оскаржує дії та акти органу ДКРС, які стосуються не його особисто, а сільської ради, що свідчить про відсутність порушення його особистих прав, свобод та інтересів при здійсненні КРУ владних управлінських функцій на основі законодавства. Також зазначила, що порушення допущено з вини колишнього головного бухгалтера ОСОБА_5, яка в своєму поясненні зазначила, що не знала, що матеріальна допомога на оздоровлення повинна виплачуватись згідно рішення сесії, а не розпорядження сільського голови.

Судом встановлено, що відповідно до акту від 11.02.2011 року за №02-22/7 ревізії дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проведеною вибірковим способом за період з 01.12.2006 по 31.10.2007, з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.12.2009, з 01.04.2010 по 30.11.2010 рік, встановлено, що в порушення п.6 Постанови № 268 в період з 01.06.2007 року по 30.04.2010 рік проведено нарахування і виплату матеріальної допомоги на оздоровлення без розпорядчого документа колишньому сільському голові ОСОБА_1 на загальну суму 8062,04 ( в червні 2007 року на суму 1232,94 грн, в березні-квітні 2008 року - 1792,70 грн, в червні 2009 року - 2110,80 грн, в квітні 2010 року - 2925,60 грн), та, як наслідок - до зайвого нарахувань на заробітну плату та перерахування до державних цільових фондів на загальну суму 2928,53 гривень.

Допитавши сторони, представників, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, оскільки відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Дана норма закону встановлює обов'язковість виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у разі виходу у відпустку посадових осіб місцевого самоврядування без встановлення будь-якої додаткової процедури прийняття такого рішення.

з11.02.2011 по 05.02.2011року провідним контролером-ревізором КРВ м. Умані та Уманського району Черкаської області Левченко С.С. була проведена перевірка дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні, виконанні бюджету та фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року. При цьому Левченко С.С. ознайомлювала позивача з переліком питань для надання пояснень, по яким планувалося проведення ревізії. По результатам проведення перевірки відповідачем був складений акт від 11.02.2011 року за №02-22/7 ревізії дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проведеною вибірковим способом за період з 01.12.2006 по 31.10.2007, з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.06.2009 по 31.12.2009, з 01.04.2010 по 30.11.2010 рік, в якому визначено, що в порушення п.6 Постанови № 268 Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», в період з 01.06.2007 року по

30.04.2010 рік проведено нарахування і виплату матеріальної допомоги на оздоровлення без розпорядчого документа колишньому сільському голові ОСОБА_1 на загальну суму 8062,04 ( в

червні 2007 року на суму 1232,94 грн, в березні-квітні 2008 року - 1792,70 грн, в червні 2009 року - 2110,80 грн, в квітні 2010 року - 2925,60 грн) та, як наслідок - до зайвого нарахувань на заробітну плату та перерахування до державних цільових фондів на загальну суму 2928,53 гривень. Окрім цього, за результатами ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року був виданий припис до Коржівської сільської ради № 02-22/285 від 21.02.2011 року, в якому вимагається, в тому числі, відшкодування зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 На підставі висновків, викладених в акті ревізії щодо позивача, прокурором Уманського району 22 лютого 2011 року заявлено цивільний позов про стягнення заборгованості з поміткою «повернення коштів, згідно акту КРВ» в сумі 8641 гривень 49 копійок.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє верховенство права, а відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Право позивача під час перебування на посаді сільського голови на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу передбачено статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Дана норма закону встановлює обов'язковість виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у разі виходу у щорічну відпустку посадових осіб місцевого самоврядування без встановлення будь-якої додаткової процедури здійснення такої виплати та не дає повноважень Кабінету Міністрів України в будь-який спосіб додатково регулювати здійснення цієї виплати. Виходячи із норм закріплених статтею 142 Конституції України, статтею 61 ЗУ «Про місцеве самоврядування», самостійність місцевих бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання. Іншим органам і організаціям заборонено втручатися в складання, затвердження та виконання місцевого бюджету, крім винятків, встановлених законами України. Позивач під час перебування на посаді сільського голови згідно статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» був розпорядником коштів Коржівської сільської ради, здійснював видатки в межах та за призначеннями, затверджених радою.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами в межах даної справи не було доведено факту, викладеного в акті ревізії, що «проведено нарахування і виплату матеріальної допомоги на оздоровлення без розпорядчого документу колишньому сільському голові ОСОБА_1.», так як відповідні розпорядження сільського голови існують, а також приймались і існують рішення Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року, ними затверджувались річні видатки, в тому числі і передбачались щорічні виплати матеріальної допомоги на оздоровлення сільському голові.

Посилання відповідача на норму, що встановлена Постановою КМ України за №268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», яка на думку відповідачів вимагає прийняття якогось окремого рішення сільської ради по наданню сільському голові матеріальної допомоги на оздоровлення перед його черговою щорічною відпусткою - не ґрунтується на нормах

законодавства і є такими, що трактуються на власний розсуд відповідача, оскільки в листі Міністерства соціальної політики № 370/13/84-11 від 06.05.2011 року, на яке цією ж Постановою покладалось роз'яснення щодо її застосування, зазначено: «Чинним законодавством не передбачено, яким саме рішенням ради: щомісячним чи при затвердженні бюджету на рік, повинні голові сільської ради та його заступникам затверджуватись розміри преміювання, надбавок, матеріальної допомоги». Трактування відповідачами п.6 Постанови КМ України за №268 від 09.03.2006 року, як вимогу прийняття окремого рішення сільської ради по наданню матеріальної допомоги на оздоровлення сільському голові перед вибуттям його у щорічну відпустку не є обґрунтованим та правомірним, тому висновки відповідачів щодо неправомірності виплат, зроблені за наслідками ревізії, є хибними.

Під час проведення вище зазначеної перевірки, провідним контролером - ревізором КРВ в місті Умані та Уманському районі не було взято до уваги наявність рішень Коржівської сільської ради від 25.01.2006 року за № 31-3 «Про сільський бюджет на 2006 рік», від 16.01.2007 року за №8-2/У«Про сільський бюджет на 2007 рік», від 24.01.2008 року за №18-П/У, від 27.01.2009 року, якими щорічно вирішувалось питання про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, в тому числі, й сільському голові.

Фактично відповідачем під час перевірки не було встановлено, а під час судового розгляду не було доведено, що позивач направляв та використовував кошти без розпорядчих документів, не за призначенням чи не в межах, затвердженими відповідними рішеннями Коржівської сільської ради.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", ст. 8 вказаного Закону на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Відповідно до ст. 15 Закону службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Твердження відповідачів про те, що Акт ревізії від 11.02.2011 р. №02-22/7 та припис від 21.02.2011р. №02-22/285 по її результатам не порушують права позивача та «носить інформаційний характер» є таким, що не відповідає дійсності, так як на підставі результатів проведеної ревізії та виданого відповідачами припису прокурором Уманського району в інтересах сільської громади с. Коржова до позивача заявлено позов.

Враховуючи, що ЗУ«Про службу в органах місцевого самоврядування» має вищу юридичну силу за постанову КМ України від 09.03.2006 року за №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», тому в даному випадку до застосування підлягають положення ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Окрім того, під час проведення вище зазначеної перевірки, провідним контролером - ревізором КРВ та Уманському районі не було взято до уваги наявність рішень Коржівської сільської ради від 25.01.2006 року за № 31-3 «Про сільський бюджет на 2006 рік», від 16.01.2007 року за №8-2/У«Про сільський бюджет на 2007 рік», від 24.01.2008 року за №18-ІІ/У, від 27.01.2009 року, даними рішеннями вирішено питання про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в тому числі й сільському голові. Контролером також не було доведено з посиланням на відповідну правову норму про необхідність додаткового рішення для вирішення питання щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення враховуючи її обов'язковість передбачену ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Суд приймає правову позицію позивача стосовно того, що результати, встановлені проведеною відповідачами перевіркою щодо використання коштів бюджету суперечать ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а з врахуванням ст.ст. 7, 8, 19, 21, 43, 45, 142 Конституції України, ст.ст. 61, 71 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та пред'явлених до позивача позовних вимог, наносять шкоду його моральній та діловій репутації, порушують його матеріальні права.

Керуючись, ст.ст. 6-9, 17-19, 71, 99, 104, 158-163 КАС України, ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», ЗУ «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень територіального органу - посадової особи Контрольно-ревізійного відділу в м. Умані та Уманському районі - провідного контролера-ревізора КРВ м. Умані та Уманського району Черкаської області Левченко С.С., під час проведення ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по

31.12.2010 року в частині неправильного застосування законодавства стосовно визначення способу та методу нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні чергової щорічної відпустки ОСОБА_1.

Визнати результати ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства при складанні та виконанні бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року, відображені в Акті № 02-22/7 від 11.02.2011 року в частині про неправомірне нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні чергової щорічної відпустки ОСОБА_1 такими, що є постановленими з порушенням вимог законодавства та нечинними.

Скасувати припис № 02-22/285 від 21.02.2011 року, виданий за результатами ревізії дотримання вимог бюджетного законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності Коржівської сільської ради за період з 01.10.2006 року по 31.12.2010 року в частині відшкодування зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.

Суддя: .

Попередній документ
22433991
Наступний документ
22433993
Інформація про рішення:
№ рішення: 22433992
№ справи: 2-а-6339/11
Дата рішення: 19.08.2011
Дата публікації: 12.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.12.2012)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 20.09.2011
Предмет позову: про перерахунок пенсії