Головуючий у 1 інстанції - Алейников В.І.
Суддя-доповідач - Горбенко К.П.
13 жовтня 2011 року справа №2а-368/11/1226 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Горбенко К.П.
суддів Юрченко В.П. , Попова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 березня 2011 року у справі № 2а-368/11/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»,-
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 29 березня 2011 року у справі № 2а-368/11/1226 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» задоволений;
Визнано дії посадових осіб відповідача в частині відмови перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії та призначити і виплатити їй пенсії у розмірі 80%середньої заробітної плати шахтаря з 01 листопада 2008 року, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду та у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги, оскільки Хронометражисти відносяться до працівників, професії і просади яких передбачені пунктом "г" підрозділу 1 розділу І "Гірничі роботи" зазначеного вище Списку № 1, зайнятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді). Тобто для цієї категорії осіб закон не вимагає підтвердження зайнятості на підземних роботах повний робочий день, тоді як дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачка працювала хронометражистом підземним повний робочий день під землею на підприємствах вугільної промисловості і отримує пенсію за віком при загальному стажі роботи 24 років 07 місяців 20 днів, у тому числі за Списком №1 - 09 років 04 місяців 29 днів.
Листом від 16 листопада 2010 року відповідачем було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку згідно вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Із трудової книжки на ім'я позивачки виходить, що вона має трудовий стаж і отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №1 по стажу роботи 09 років 04 місяців 29 днів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відмова відповідача у перерахунку пенсії є необґрунтованою, оскільки позивач працювала на підприємствах по видобутку вугілля на посаді хронометражиста підземного, зайнятість якої, передбачала повний робочий день, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність права у позивача на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, право на отримання вищезазначеної пенсії мають працівники, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Колегія суддів вважає, що відмова відповідача є протиправною та суперечить вимогам законодавства.
Основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 7,5 років для жінок за списком № 1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тобто статтею 8 цього Закону №345 наявність права на мінімальну пенсію, не поставлено в залежність від часу роботи на підземних роботах.
Виплата такої пенсії відповідно до даної статі передбачає та встановлює лише сам факт відношення до Списку №1.
Колегія суддів зазначає, що сама змістова структура Списку №1 визначає не тільки ту категорію робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, але ж і інші посади, професії, які маючи відношення до даного Списку №1, мають певні права та соціальні пільги.
Позивачка має пільговий стаж роботи за Списком №1 за п. 1.1г підрозділу 1 Розділу І Списку №1, затвердженого постановою КМУ №36 від 16 січня 2003 року - 09 років 04 місяців 29 днів роботи підземного хронометражиста. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ніяких доказів, які спростовують перебування позивачки повний робочий день під землею під час її роботи хронометражистом підземним, з боку відповідача, на якому полягає обов'язок доводити правомірність прийнятого ним рішення, дій або бездіяльності, суду не надано.
В той же час записами в трудовій книжці позивачки визначено, що вона працювала за цією посадою повний робочий день. Крім того, факт призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 підтверджує її зайнятість повний робочий день під землею на посаді хронометражиста підземного.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав вважати вимоги позивачки законними, а відмову відповідача у проведені такого перерахунку та виплати пенсії за заявою позивача у визначеному ним розмірі протиправною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 березня 2011 року у справі № 2а-368/11/1226 - залишити без задоволення.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 березня 2011 року у справі № 2а-368/11/1226 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий К.П.Горбенко
Судді В.П. Юрченко
В.В. Попов