Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Н.О.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
18 жовтня 2011 року справа №2а-3054/11/1232
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 07 червня 2011 року у справі № 2а-3054/11/1232 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині відмови в нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 07 червня 2011 року позовні вимоги задоволено, а саме:
визнано неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Луганській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії і додаткової пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_2 з 01 квітня 2011 року, з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Не погодившись постановою суду першої інстанції, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу призначена пенсія у відповідності до законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
З довідки МСЕК вбачається, що позивача визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно до посвідчення позивач є громадянином, яки постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (частина третя статті 45 цього Закону).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Згідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 наведеного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ( Частина третя статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 )
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
З приписів статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету міністрів України „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” № 1522 від 2 листопада 2006 року у складі головних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі та управлінь у районах, містах і районах у містах створені спеціальні структурні підрозділи з питань призначення і виплати пенсій особам відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника (пункт 1).
Пунктом 31 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що у разі, якщо особа має право на призначення пенсії, зокрема, до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами "б" і "в" пункту 7 цього Порядку.
Тобто, вбачається, що для отримання пенсії відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу слід звертатись до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації) позивача, а тому позовні вимоги щодо перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області є необґрунтованими. Доказів звернення позивача з заявою до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації) про перехід з однієї пенсії на іншу позивачем не надано, незважаючи на те, що відповідачем було роз'яснено, що для отримання пенсії відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу слід звертатись до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 07 червня 2011 року у справі № 2а-3054/11/1232 - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 07 червня 2011 року у справі № 2а-3054/11/1232 - скасувати. Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції..
Колегія суддів : О.П. Лях
В.В. Попов
К.П. Горбенко