Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Н.О.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
18 жовтня 2011 року справа № 2а-2715/11/1232
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 23 травня 2011 року у справі № 2а-2715/11/1232 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про перерахунок пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 23 травня 2011 року позовні вимоги позивача за вищезазначеним позовом задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська починаючи з 01.03.2011 року зробити перерахунок, визначити заборгованість та призначити виплату ОСОБА_2 пенсії по 2-ї групі інвалідності з надбавками в розмірі: основної - 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівних прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням та вкладкою до посвідчення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Згідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 наведеного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій, у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
З приписів статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за приписами якої, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 від 6 липня 2011 року, якою передбачені розміри основної та додаткової пенсій. Зазначена постанова набрала чинності 23.07.2011 року (Урядовий кур'єр вiд 23.07.2011 - № 133).
Зазначене позбавляє можливості залишення без змін постанови суду першої інстанції щодо не визначення кінцевої дати виплати встановленої судом доплати, і призводить до необхідності зміни постанови суду першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 162, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 199, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 23 травня 2011 року у справі № 2а-2715/11/1232 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 23 травня 2011 року у справі № 2а-2715/11/1232 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 23 травня 2011 року у справі № 2а-2715/11/1232 доповнити після дати «з 01.03.2011 року» словами наступною датою «по 22.07.2011 року». В іншій частини постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів : О.П. Лях
В.В. Попов
К.П. Горбенко