Справа № 2107/2-805/11
іменем України
"24" січня 2012 р.
24 січня 2012 року м. Генічеськ
Генічеський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Калімбет Л.І.
при секретарі Синютка Т.О..
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою,
Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому посилаюься на те, що вони є власниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де з ними по сусідству за адресою АДРЕСА_2 проживає громадянин ОСОБА_5, який збудував гараж порушуючи будівельні та протипожежні норми на межі с земельною ділянкою, де розташоване їхнє домоволодіння. Вважає, що відповідачем порушено п.3.25 ДБН 360-92 Містобудівництва, так як дана забудова не забезпечена інженерно-технічними спорудами, які б перешкоджали б стоку атмосферних опадів на територію ділянки позивачів. Також відповідачем не дотримані проти пожарні вимоги, від відповідача через двір позивачів проходить каналізаційна труба, яка не повинна проходити через їх подвір'я та входити в їх каналізаційну систему. Позивачі вважають, що все це порушує їх права на користування власністю та створює певні незручності в користуванні нею, у зв'язку з чим вони змушені звернутися до суду, та просять суд зобов'язати відповідача демонтувати самочинно збудований гараж, розташований за адресою АДРЕСА_2 та інженерно каналізаційну споруду розташовану на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.
В судовому засіданні представники позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги, просять суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, мотивуючи це тим що межі земельної ділянки були в натурі встановлені відповідно до рішення товариського суду від 28.09.1969 року, яке не скасовано та не змінено. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2006 р., відповідач успадкував майно в АДРЕСА_2, яке розташоване на вказаній земельній ділянці, в тому числі і сарай, який є предметом спору. У зв'язку з чим, просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представників сторін, експерта, дослідивши матеріали та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власницею 3321/20000 частки будинку розташованого по АДРЕСА_1, земельна ділянка пл.. 578 кв. м. знаходиться у користуванні згідно рішення міськради від 07.08.1996 р., гараж Ж збудований згідно рішення міської ради від 20.07.2006 р. № 281.
Відповідно до копії договору дарування від 27.09.1991 р., ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7 у дар належні дарителю 31/100 частину житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1.
За адресою: АДРЕСА_2 мешкає ОСОБА_4, що не заперечується сторонами.
З наданої технічної документації на домоволодіння по АДРЕСА_2 вбачається, що відповідачем самочинно збудовано гараж на межі з земельною ділянкою де розташоване домоволодіння позивачів, що порушує їх право на користування домоволодінням.
Згідно зі ст..42 ч.3 ЗК України, порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Відповідно до ст..88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Згідно зі ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 67 від 28.10.2011 р. вбачається, що для точного визначення суміжної межі точкою прив'язки були житлові будинки літ. А по АДРЕСА_2 та літ. А по АДРЕСА_1, оскільки ці будинку були збудовані ще в XIX сторіччі та не змінилися до теперішнього часу. Зіставлення меж показало, що визначити єдину для обох земельних ділянок суміжну межу землекористування не можливо, так як площі земельних ділянок НОМЕР_1 таНОМЕР_2 наклалися одна на іншу:
-накладення земельної ділянки АДРЕСА_2, відносно існуючої межі суміжного землекористування, на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 18,2 кв.м та накладення на самочинно збудовану будівлю(площею основи 29,0 кв.м) 1,8 кв.м.
-накладення земельної ділянки АДРЕСА_1, відносно існуючої межі суміжного землекористування, на земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 19,3 кв.м та накладення на літ. З сарай площею 5,7 кв.м.
При вивченні матеріалів інвертарних справ № 280, № 283 та № 283-а Генічеського БТІ, а також цивільної справи № №2- 805/11 Генічеського районного суду експертом не встановлені технічні умови на виконання робіт по влаштуванню інженерних каналізаційних підземних споруд із кресленнями по АДРЕСА_2. Візуально встановити розташування інженерних каналізаційних підземних споруд не можливо, оскільки експерту не надані акти на приховані роботи.
Факт накладення земельної ділянки АДРЕСА_2, відносно існуючої межі суміжного землекористування, на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 18,2 кв.м та накладення на самочинно збудовану будівлю(площею основи 29,0 кв.м) 1,8 кв.м., та неможливість встановити розташування інженерних каналізаційних підземних споруд,підтвердив допитаний в судовому засіданні експерт. Таким чином допитаний в судовому засіданні експерт підтвердив можливість демонтажу самочиннозбудованого гаражу та неможливість демонтажу каналізаційних споруд, у звязку з неможливістю їх дослідити.
Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. А згідно ч.4 ст. 376 ЦК України самочинно збудувавши свій гараж на межі з земельною ділянкою де розташоване домоволодіння позивачів, порушуючи їх право на користування домоволодінням, відповідач повинен знести самочинно збудований гараж. Згідно ст.39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану забудови населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно - господарського устрою з дотриманням державних стандартів та норм, регіональних та місцевих правил забудови. В даному випадку відповідачем порушені норма даної статті земельного кодексу. У зв'язку з цим згідно п. «г»ч.І ст.91 ЗК України Власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Згідно ст.103 ЗК України, власники та користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, коли власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок, завдається найменше незручностей.
На підставі вищезазначеного висновку експертизи № 67 від 28.10.2011 р., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачів в частині зобов'язання відповідача демонтувати самочинно збудований гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2, як такого, що збудований всупереч ЗУ «Про планування та забудову територій», та про необхідність залишення без розгляду позовних вимог стосовно демонтажу інженерно каналізаційних споруд розташованих на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з неможливістю експертом встановити розташування зазначених споруд.
Відповідно до квитанцій № 25, №26 позивачем ОСОБА_3 при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 48,50 грн..
Відповідно до квитанції №50 від 10.10.2011 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було сплачено передоплату за проведення експертизи, у розмірі 2000 грн.
Відповідно до квитанції № 67 від 19.10.2011 р., ОСОБА_2 було сплачено 4000 (чотири тисячі) грн.. 00 коп. на проведення експертизи.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст. 42,88, ,89 Земельного Кодексу України, ст. 386, 391 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 15, 16, 60, 61, 88, 209, 213, 218, 223, 224-226 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою в частині демонтажу самочинно збудованого гаражу, розташований за адресою АДРЕСА_2-задовольнити.
Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою в частині демонтажу інженерно каналізаційної споруди розташованої на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 -залишити без розгляду.
Зобов'язати ОСОБА_4 демонтувати самочинно збудований гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи у розмірі 2000 (двох тисяч) грн..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) грн..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 48, 50 (сорока восьми) грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Л. І. Калімбет