Справа № 554/1258/2012
Іменем України
22 березня 2012 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пархоменко І.О.,
при секретарі Лисенко Л.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку, відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку, відшкодування моральної шкоди у сумі 2000,00грн., посилаючись на те, що з листопада 2009 року по теперішній час працює у Державному підприємстві «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду», але на порушення вимог ст. 115-117 КЗпП України по теперішній час відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачу заробітну плату за березень та квітень 2010 року, тому бажає стягнути з відповідача компенсацію за втрату частини заробітку в сумі 503,41 грн., також вказав, що діями відповідача йому спричинені душевні страждання, оскільки з вини відповідача він переживає і додає додаткові зусилля для організації повсякденного життя, відчуває безпомічність.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до початку слухання справи надав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, та заперечення на позов, в якому позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 5388, 22 грн. В іншій частині вимог просив відмовити.
Судом на підставі, пояснень сторін та представлених ними доказів по справі, встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
27 листопада 2009 року, на підставі наказу №178/К від 27.11.2009 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» гірничим очисного забою п'ятого розряду з повним робочим днем під землею, що відповідає запису у трудовій книжці на ім'я позивача, розпочатій 16.05.1988 року.
Відповідно до довідки, підписаної директором, головним бухгалтером Шахти «Вінницька -2» Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за березень та квітень 2010 року складає 5388,22 грн.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць.
Несвоєчасно виплачена заробітна плата підлягає індексації відповідно до ст.. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95 - ВР. Компенсація за втрачену частину доходу у зв'язку з невчасною її виплатою провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги і складає на лютий 2012 року 503,41 грн.. Позивач на перерахунок компенсації з урахуванням коефіцієнт росту станом на березень 2012 року не наполягав і просив стягнути компенсацію станом на лютий 2012 року.
Відповідно до ст.237-1 КЗоТ України робітнику відшкодовується власником або уповноваженим ним органом моральна шкода, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв»язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що доводи позивача з приводу відшкодування моральної шкоди обґрунтовані, оскільки він не міг нормально харчуватися, поправляти своє здоров»я, втратив нормальні життєві зв»язки.
Таким чином, позивач довів факт його морального страждання, але керуючись принципами справедливості, виваженості та розумності, зменшує розмір відшкодування моральної шкоди до 500 грн. Ця сума обґрунтована наданими доказами і обумовлюється тим, що позивачу дійсно спричинена моральна шкода невиплатою заробітної платні, що привело його до моральних страждань.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені з вини відповідача і підлягають захисту, а саме, стягненню на користь позивача заборгованості по заробітній платі за березень, квітень 2010 року у сумі 5388,22 грн, компенсації у зв'язку з утратою частини доходу через несвоєчасну виплату у сумі 503,41 грн., а також 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. 88 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 115,233,234,237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітку, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень, квітень 2010 року у сумі 5388,22 грн, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату у сумі 503,41 грн., а також 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 6391,63(шість тисяч триста дев»яносто одну) грн.
Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» судовий збір у розмірі 214, 6 грн. на користь держави.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.О. Пархоменко