Тальнівський районний суд Черкаської області
Справа № 2-68/12
м. Тальне
27.01.2012 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі
головуючого -судді Фролова О.Л.
при секретарі Кремсалюк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Дружба»про визнання недійсним та розірвання договору оренди земельної ділянки, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним та розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що 12 вересня 2006 року між ним та СФГ «Дружба» Тальнівського району, Черкаської області було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,28 га строком на 8 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 57824, 89 грн. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку серія ЧР № 005187, виданого згідно розпорядження Тальнівської районної державної адміністрації від 17 грудня 2002 року №275. Позивач людина похилого віку, пенсіонер, ветеран війни, людина не обізнана в юриспруденції, і тому при укладенні договору не знав вимог законодавства. Так нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 57824,89 грн., яка є заниженою, так як згідно витягу з технічної документації по передачі земель у приватну власність власником земельних часток (паїв) с. Криві Коліна, Тальнівського району становить 72536,12 грн. таким чином орендна плата вираховується з заниженої оцінки. Крім того в розділі договору «Орендна плата»вказано, що орендна плата становить 1,5 відсотка від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки і становить 867 грн. 37 коп. Дана орендна плата є значно нижчою. Згідно Указу Президента України 2008 року орендна плата за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення не може бути нижчою 3% і відповідно підвищуватись згідно результатів господарювання. Згідно чинного законодавства всі зміни в договорі оренди повинні фіксуватись в додатковому договорі та підлягають реєстрації. Однак такого договору зі мною ніхто не укладав і розмір орендної плати залишився на тому ж 1,5%. При укладенні договору не було досягнуто домовленості про форму розрахунку, а саме грошова, натуральна чи відробіткова. Орендар розраховується зі мною на свій розсуд, що є порушенням діючого законодавства а саме ст.15 Закону України «Про оренду»., 5 жовтня 2011 року позивач звернувся з заявою до директора СФГ «Дружба»в якій просив достроково розірвати договір оренди землі укладений між ним СФГ «Дружба». Відповідач в добровільному порядку відмовився розірвати договір оренди, що і змусило позивача звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та повідомила, що відповідач не отримував орендної плати так, як відповідачем оренду плату було видано не особисто позивачу а відповідно довіреності ОСОБА_2 Будь -яких листів з пропозицією внести зміни до укладеного договору оренди землі позивач не отримував, тому представник позивача підтримав вказані позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що підстав для визнання договору оренди недійсним та його розірвання немає, відповідач виконував всі покладені на нього договором оренди зобов'язання, навіть більше. Так відповідачем на прохання ОСОБА_2, який діяв за довіреністю, було авансом видано орендну плату за 3 роки наперед. З повідомлення представника відповідача це було зроблено на прохання ОСОБА_2 для проведення ремонтних робіт по водопостачанню по домогосподарству ОСОБА_2 Представник відповідача повідомив, що гроші були видані за довіреністю і тому не має значення на які потреби вони будуть витрачені. Крім того представник відповідача повідомив що СФГ «Дружба»практикує видачу грошових коштів не передбачених договором оренди, самостійно без домовленості з орендодавцем. При цьому представник відповідача повідомив, що господарство видає ці гроші без будь -яких обов'язків по їх поверненню. Також представник відповідача повідомив, що в договорі чітко вказано форму платежу як грошову, але не зміг вказати пункт договору в якому це вказано та чому крім грошей орендна плата видавалась в натуральній формі, також представник відповідача вказав, що в договорі оренди вказана відповідальність за несплату орендної плати, але також не зміг вказати пункт договору яким це передбачено. Також представник відповідача не зміг дати пояснення тому факту, що договір оренди землі було зареєстровано 25 вересня 2006 року а передача землі згідно акту передачі -приймання земельної ділянки відбулася 12 вересня 2006 року, але просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступного:
Відповідно до статті 60 ЦПК України «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень».
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_1 серія ЧР № 005187, він є власником земельної ділянки площею 5,88 га, яка розташована на адмінтериторії Кривоколінської сільської ради Тальнівського району. Відповідно до договору оренди землі від 12 вересня 2006 року ОСОБА_1 та селянське (фермерське) господарство «Дружба»уклали договір про оренду земельної ділянки, який був зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.09.2006 року за № 040679300191.
Відповідно до положень статті 13 Закону Украйни «Про оренду землі»«Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства».
Стаття 15 вказаного вище Закону, передбачає умови договору оренди землі, згідно якої істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до статті 21 Закону Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Форма орендної плати відповідно до статті 22 Закону, може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.
Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.
Договір оренди земельної ділянки від 12 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем взагалі не містить таких істотних умов договору оренди як форми платежу орендної плати, відповідальності за несплату орендної плати.
Посилання представника відповідача на те, що в договорі оренди чітко вказана грошова форма орендної плати не може бути прийнята судом так, як в договорі відсутнє посилання на грошову форму орендної плати. Крім того в судовому засіданні було встановлено, що орендна плати проводилась як у грошовій формі так і у натуральній формі, що підтверджується наданими доказами а саме: відомістю на видачу орендної плати власникам земельних ділянок відповідно договорів оренди, укладених з СФГ «Дружба»від 06.09.2010 року (видача пшениці, ячміня), від 27.10.2009 та 24.11.2010 року (видача олії), за 2008 рік (видача кукурудзи, олії).
Також в судовому засіданні встановлено, що в порушення ст. 20 Закону України «Про оренду землі», згідно якого «Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передача землі згідно акту передачі -приймання земельної ділянки відбулася 12 вересня 2006 року а договір оренди землі було зареєстровано 25 вересня 2006 року.
Відповідно до положень статті 238 ЦК України «Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є». В судовому засіданні встановлено, що позивач не отримував гроші за останні роки та гроші, які були видані наперед і які були отримані представником ОСОБА_2 З чого вбачається, що гроші отриманні представником за довіреністю ОСОБА_2 були використані в інтересах ОСОБА_2, що в судовому засіданні підтвердив представник відповідача повідомивши, що гроші, які були видані по договору оренди між позивачем та відповідачем, були видані на прохання ОСОБА_2 на його потреби. Тому посилання представника відповідача на те, що не має значення на які потреби будуть витрачені гроші отриманні за довіреністю не відповідають чинному законодавству.
Також в судовому засіданні встановлено, що відповідач в порушення договору оренди та норм чинного законодавства, а саме статті 30 Закону України «Про оренду землі»згідно яких зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, без згоди позивача, самостійно змінив умови договору по порядку оплати, що вбачається з наданих до суду документів а саме довідки про нарахування та виплачену орендну плату, згідно якої було видано грошові кошти за три роки наперед та видані гроші які не є обов'язковими до виплати, що крім того в судовому засіданні підтвердив представник відповідача посилаючись на те, що це було зроблено з метою не втратити орендодавців.
Крім того захист права власності гарантується як національним законодавством так і ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського суду з прав людини. Так у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 року у справі „Пайн Велів Девелопментс ЛТД” проти Ірландії” зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватись своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач порушено відповідачем.
Виходячи з вищевказаного суд вважає за доцільне позов задовольнити повністю та договір оренди земельної ділянки площею 4,28 га, розташованої на адмінтериторії Кривоколінської сільської ради, Тальнівського району, Черкаської області, укладений 12 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Дружба», державний реєстраційний номер 040679300191 -розірвати, зобов'язати селянське (фермерське) господарство «Дружба»передати ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку, та стягнути з селянського (фермерського) господарства «Дружба»на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 10 грн., як витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду судової справи.
Крім того суду вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір», грошові кошти в розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 13;15;17;20;21;22;30 Закону України «Про оренду землі», ст. 238 ЦК України, ст.17 Закону України„Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215,218 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Дружба» про визнання недійсним та розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.
Договір оренди земельної ділянки площею 4,28 га, розташованої на адмінтериторії Кривоколінської сільської ради, Тальнівського району, Черкаської області, укладений 12 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Дружба», державний реєстраційний номер 040679300191 -розірвати.
Зобов'язати селянське (фермерське) господарство «Дружба»передати ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Дружба»на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 10 грн., як витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду судової справи.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Дружба»на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через Тальнівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий О. Л. Фролов