Головуючий у 1 інстанції - Тімінський В.В.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
21 жовтня 2011 року справа №2а-428/11/1228 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сухарька М.Г.
суддів Білак С. В. , Гаврищук Т.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Слов*яносербському районі Луганської області на постанову Слов*яносербського районного суду Луганської області від 03 березня 2011 року по справі № 2а-428/11/1228 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов*яносербському районі Луганської області про визнання бездіяльності щодо несплати грошової допомоги дітям війни та зобов*язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, -
Постановою суду першої інстанції від 03 березня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов*яносербському районі Луганської області задоволений частково.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Слов*яносербському районі Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до спеціального Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не бюджету Пенсійного фонду. Зазначив, що кошти Пенсійного фонду не включаються до Державного бюджету. Також суд першої інстанції не визначив кінцевої дати перерахунку соціальної допомоги.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбачених пунктами 1,2 частини першої статті 183-2 КАС України, відповідно до вимог п.п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України справу повинно бути розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач відноситься до категорії „діти війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У 2010 році Закон України « Про соціальний захист дітей війни» та Закони України «Про державний бюджет України на 2010 роки» не зупинялися та не змінювалися. Тому право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає у позивача з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 183-2, 184, 195, 197, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Слов*яносербському районі Луганської області на постанову Слов*яносербського районного суду Луганської області від 03 березня 2011 року по справі № 2а-428/11/1228 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов*яносербському районі Луганської області про визнання бездіяльності щодо несплати грошової допомоги дітям війни та зобов*язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії - залишити без задоволення.
Постанову Слов*яносербського районного суду Луганської області від 03 березня 2011 року по справі № 2а-428/11/1228 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.