Справа № 2/0510/92/2012
29.02.2012 Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі : головуючого - судді Алексєєнко І.П.
при секретарі - Хорхордіної О.О.
з участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Макіївки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
03 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди внаслідок того, що вона сплатила відповідачці вартість проданого нею пуховика 1500 гривень і витрати за експертне дослідження цього пуховика-150 гривень, так як ОСОБА_2 звернулася зі скаргою до Управління по захисту прав споживачів в Донецькій області на якість вказаного виробу, але після проведеного за її заявою експертного дослідження у Донецькому НДІСЕ, було встановлено, що дефект на пуховику виник внаслідок порушення догляду за цим виробом під час його прання, тобто з вини споживача.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги та пояснила, що 07 вересня 2010 року о 15 годині 42 хвилини між нею, як приватним підприємцем-фізичною особою і відповідачкою в Торговому комплексі «Бліц-центр»магазин «Аврора» було укладено усний договір купівлі-продажу зимнього пуховика вартістю 1500 гривень, який ОСОБА_2 купила і користувалася ним протягом чотирьох місяців. У грудні 2010 року відповідачка звернулася зі скаргою до Управління по захисту прав споживачів в Донецькій області про те, що нібито вона продала їй зимовий пуховик з дефектом, на що вона 09 лютого 2011 року повернула відповідачці гроші за пуховик в сумі 1500 гривень і сплатила понесені нею витрати на проведення експертного дослідження пуховика 150 гривень, а відповідачка повернула їй пуховик. Так як ОСОБА_2 відмовлялася раніше віддати їй пуховик для експертного дослідження в Донецькому НДІСЕ, то таке дослідження повернутого їй пуховика після оплати його вартості відповідачці, за її заявою від 09 лютого 2011 року було проведено в інституті судових експертиз експертом ОСОБА_4 і за висновком експертного дослідження від 18 лютого 2011 року № 616/10,879/15 було зазначено, що склад по волокну і умовам по догляду за виробом, відмічені на маркировочній смузі співпадають із фактичним виробом ( пуховиком ), дефекти, на пуховику виникли внаслідок порушення умов догляду за виробом, відмічених на маркировочній смузі, під час прання. Тобто те , що після прання пуховика відповідачкою, на цьому виробі з'явилися жовті плями та наповнювач пуховику збився у комки, є провина самої відповідачки, яка не дотрималась умов догляду за пуховиком. Вважає, що вона безпідставно сплатила відповідачці гроші -вартість пуховика 1500 гривень і вартість сплаченого нею дослідження спеціаліста ОСОБА_5 в сумі 150 гривень, що завдало їй матеріальну шкоду в сумі 1650 гривень,яку просить стягнути з відповідачки на її користь. Також вона сама оплатила проведення дослідження проданого нею пуховика в Донецькому НДІСЕ і і понесла розходи - сплачена нею сума 489,84 гривні і сума судового збору 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень, просить відшкодувати їй за рахунок відповідачки.
Крім того, вважає, що протиправними діями відповідачки їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у тривалому нервовому напруженні, порушенні її життєвого укладу та ритму, що вплинуло на її настрій і працездатність, відносини у сім'ї, вона неодноразово зверталася у лікарню, так як на той час вона була вагітною, то лікувалась стаціонарно у гінекологічному відділенні Макіївської міської лікарні № 3. Своїми протиправними діями відповідачка вчинила їй перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності (антирекламу), в місцях, де вона здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_2 неодноразово вчиняла конфліктні ситуації, під час яких в її адресу та на адресу осіб, які з нею працюють висловлювала погрози та образи. Так як ці конфліктні ситуації виникали при сторонніх громадянах, то діями ОСОБА_2 її підприємницькій діяльності було завдано значну шкоду, знизився попит у покупців на товар, який вона реалізує, неправомірно зформувалася у покупців негативна думка про товар, який реалізується в її магазинах. Все це в сукупності завдало їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 2500 гривень і просить цю суму стягнути з відповідачки на її користь.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і у судовому засіданні пояснила, що їй незрозуміло чим керувалася позивачка, коли заявила свій позов у суді. 07 вересня 2010 року вона дійсно придбала на торговому центрі, де позивачка здійснює свою підприємницьку діяльність, жіноче пальто модельне, сірого кольору, країна-виробник - Турція, наповнювач -холофайбер, за це пальто вона сплатила 1500 гривень. В перші дні грудня 2010 року вона, дотримуючись умов по догляду за вказаним пальто, попрала його і цей виріб втратив свій вигляд, а саме наповнювач збився в комки, на виробі з'явилися жовті плями. Вона відразу ж звернулася до позивачки з проханням повернути їй гроші за вказане пальто, але ОСОБА_1 їй відмовила і тоді вона 08 грудня 2010 року звернулася до Управління по захисту прав споживачів, де отримала консультацію і висновок спеціаліста від 13 грудня 2010 року про те, що поява комків наповнювача пуховика є істотним виробничим дефектом. 15 грудня 2010 року вона письмово рекомендованим листом звернулася до позивачки з проханням повернути їй гроші за продане пальто з дефектом, але ніякої відповіді не дочекалася. Тоді 11 січня 2011 року вона подала в Управління по захисту прав споживачів скаргу, просила захистити її порушені права споживача і спонукати ОСОБА_1 повернути їй вартість виробу 1500 гривень. З аналогічним проханням вона 27 січня 2011 року звернулася письмово повторно до ОСОБА_1, але знову ніякої відповіді не отримала.02 лютого 2011 року Управлінням ЗСС Донецької області позивачці був надісланий припис, у якому вона була зобов'язана сплатити їй у строк до 08 лютого 2011 року вартість придбаного виробу у сумі 1500 гривень. Цей припис ОСОБА_1 не оскаржила, а 09 лютого 2011 року у приміщенні Управління ЗСС позивачка сама добровільно повернула їй 1500 гривень - вартість пальто і 150 гривень -оплата за експертне дослідження виробу, тобто визнала факт продажу їй неякісного товару. Про отримання грошей вона написала позивачці розписку і повернула їй вказане пальто. На цьому співвідношення були вичерпані. Те, що ОСОБА_1 вже після цього звернулася у Донецький Інститут НДІСЕ і отримала інший висновок щодо проданого пальто, їй стало відомо тільки в суді.
Вона підвергає сумніву, що експертом Донецького НДІСЕ ОСОБА_4 досліджувався саме той пуховик чи пальто, яке було 07 вересня 2010 року їй продано у магазині ОСОБА_1, бо відсутня дата пакування цього виробу, відсутній її підпис та підпис спеціалісту УЗСС. Експертом досліджувалась куртка, виріб голубого кольору, який прався частково без поясу та капюшону, наповнювач -пух білої качки 90 % та перо -10 %, але вона купувала не куртку голубого кольору, а пальто жіноче модельне, сірого кольору, виробництво Турції, наповнювач -холофайбер. При огляді у судовому засіданні наданого позивачкою виробу, нібито того ж самого, що був їй проданий і що був досліджений двома спеціалістами, всі учасники процесу переконалися, що це пальто неякісне, бо наповнювач збитий у комки і не має теплозахисних якостей.
У суді також з'ясовано, що у порушення ГОСТу 10581-91, товарні характеристики виробу, розміщені на товарному ярлику не відповідають ГОСТу та суперечать характеристикам, розміщеним на маркіровочній стрічці, яку досліджував спеціаліст.
Позивачка не надала суду сертифікату відповідності , який засвідчував би проходження проданого нею виробу, процедури проведення оцінки відповідності якості та безпечності товару, який є предметом спору. Позивачка сама на етикетці до пальто написала країну виробника Турція, але код написаний нею не належить Турції чи Китаю , чи іншій країні.
Відповідно до вимог ст..14 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів»реалізація продукції ( утому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється. Отже, позивач порушила її права споживача, продала їй неякісний товар і виправила цю ситуацію, так як на припис Управління по захисту прав споживачів, вона повернула їй вартість виробу і оплатила експертне дослідження, оплату якого вона, до речі, у позивачки не вимагала. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову, так як відсутня будь-яка матеріальна шкода і відсутня її вина, всі посилання її за цими вимогами не ґрунтуються на законі і нічим не доведені. Моральна шкода також нічим не підтверджена в суді, вини її у спричиненні моральних страждань , які виникли у позивачки, не існує, ніяких протиправних дій щодо позивачки вона не вчиняла. Просила також відмовити позивачці у задоволенні її вимог про відшкодування моральної шкоди та всіх понесених нею витрат.
Третя особа - представник Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області (УСЗПС) Темір Ю.І., діюча на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилась, згідно заяви просили справу розглянути без участі УСЗПС. ( а.с. 54-55 )
Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 вересня 2010 року о 15 годині 42 хвилини в магазині «Аврора», розташованому у торгівельному комплексі «Бліц-центр»міста Макіївки відповідач ОСОБА_2 купила у приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 жіноче тепле пальто сірого кольору , розміру ХL, за яке заплатила, відповідно до чеку 1500 гривень ( а.с. 6 )
Згідно ярлику, який був прикріплений до верху виробу, відповідач придбала «жіноче тепле модель 1139 сірого кольору 1575 ХL, виробник Турція 2010,наповнювач холофайбер ( а.с. 51 ) При огляді у судовому засіданні оригіналу цього ярлику, позивач не заперечувала, що це саме той ярлик, який був прикріплений на пальто, яке було продано відповідачці ОСОБА_2
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Свідоцтва про сплату єдиного податку ОСОБА_1 з 10.07.2007 року зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, вид діяльності - роздрібна торгівля промисловими товарами, місце здійснення діяльності місто Макіївка - торгівельні центри «Сіті плаза», «Пассаж», «Бліц», «Все для сім'ї і будинку». ( а.с. 48-49 )
Отже, між сторонами було укладено публічний договір роздрібної купівлі-продажу товару, умови якого відповідають вимогам ст. 698 ЦК України. Гарантійний строк за договором не обумовлений. В межах дії цього договору та виниклого спору відповідач виступає як споживач, а позивачка є продавцем товару( виробу ).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач, користуючись вказаним виробом, придбаним у позивача, жіночим пальто, після його прання, у перших числах грудня 2010 року виявила ознаки неякісного товару -зміну кольору, появу жовтих плям та збиття наповнювача у комки, та 6-7 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 з проханням повернути їй гроші за проданий їй неякісний виріб, у чому їй позивачкою було відмолено. За захистом свого порушеного права ОСОБА_2 звернулася в Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області.
Згідно припису за № 6 від 03 лютого 2011 року, складеному відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», Управлінням у справах захисту прав споживачів у Донецькій області (УСЗПС ), куди відповідач ОСОБА_2 звернулася зі скаргою 11 січня 2011 року і вимогою повернути їй гроші за неякісний проданий їй виріб ( а.с. 59-60 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зобов'язана вжити невідкладні заходи щодо задоволення вимог споживача ОСОБА_2 стосовно повернення вартості куртки в сумі 1500 гривень та вартості експертизи в сумі 150 гривень у зв'язку з підтвердженням висновком експертизи наявності у проданому їй виробі істотних недоліків виробничого характеру. ( а.с. 57 )
Вказаний припис та висновок експертизи ( акт товарознавчого дослідження спеціаліста ОСОБА_7 від 13 грудня 2010 року) не були оскаржені позивачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
Так, відповідно до вказаного акту товарознавчого дослідження спеціаліста від 13 грудня 2010 року, проведеного на підставі вимог ч.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»з метою необхідності визначення причини втрати якості придбаного товару -виробу, встановлено, що при огляді наданого експерту виробу - жіночого плащу голубого кольору, 44 розміру з відстегуючимся капюшоном з хутром. На цьому виробі присутні товарні ярлики, на яких зазначений розмір, склад матеріалу верху, підкладки і наповнювача, умови догляду за виробом на російській мові, держава- виготовник зазначена Китай. Утеплювач- міжпідкладка є пух білої качки і перо. Ці данні на ярлику. При огляді виробу відмічено, що весь наповнювач збився в комки (виріб був у пранні, як зазначив споживач ). Експерт-спеціаліст прийшов до висновку, що у наданому для дослідження виробі за ознаками зовнішнього виду можна казати, що на момент проведення дослідження міграція утеплювального наповнювача і виникнення комків є суттєвим виробничим дефектом. ( а.с. 61-62 )
Копія вказаного акту товарознавчого дослідження спеціаліста та заява про повернення вартості зимового пуховика 1500 гривень була надіслана відповідачем ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 рекомендованим листом, який отримано позивачкою 22 грудня 2010 року, щ підтверджується копією заяви та поштовими повідомленнями ( а.с. 64-65 )
Зазначені вимоги ОСОБА_2, як споживача, до продавця ОСОБА_1 ґрунтуються на приписах ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару ( продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця ( виробника ), товар.
Як встановлено в судовому засіданні і це підтверджується розпискою ОСОБА_2, 09 лютого 2011 року у адміністративному приміщенні УСЗПС по вулиці Челюскінців, 184 м. Донецька за вищезазначеним приписом УСЗПС у присутності головного спеціалісту ОСОБА_8 ОСОБА_2 отримала від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 гроші в сумі 1650 гривень, з яких 1500 гривень -вартість пуховика і 150 гривень -вартість акту товарознавчого дослідження. Претензій до ОСОБА_1 не має, скаргу з УСЗПС відкликає. Вказана розписка підписана ОСОБА_2, ОСОБА_1 і спеціалістом Управління ОСОБА_8 ( а.с. 58 )
Із копії заяви позивачки ОСОБА_1 на ім'я начальника УСЗПС, поданої нею 24 січня 2011 року, вбачається, що вона просить не застосовувати до неї заходи фіскального впливу у зв'язку з тим, що вона не згодна з висновками акту товарознавчого дослідження проданого нею 07.09.2010 року пуховика споживачу ОСОБА_2 і має намір цей акт оскаржити у судовому порядку. ( а.с. 66 )
Між тим, ані вказаний припис УСЗПС від 03 лютого 2011 року, ані висновок експертизи ( акт товарознавчого дослідження спеціаліста ОСОБА_7 від 13 грудня 2010 року) не були оскаржені позивачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 10 ч.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень…
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги нормами ст.ст. 1166,1167 ЦК України і просила відшкодувати завдану їй матеріальну та моральну шкоду.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що позивач не довела, що вказані дії відповідачки ОСОБА_2 щодо звернення її в Управління по захисту прав споживачів в Донецькій області за захистом її прав як споживача були неправомірними, чи як зазначає ОСОБА_1, протиправними, так як ОСОБА_2 діяла в межах прав , наданих споживачу і закріплених ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, позивач не довела, що саме від неправомірних дій відповідачки ОСОБА_2, вона понесла майнові затрати і виплатила їй вартість проданого пуховика 1500 гривень та вартість проведеного експертного дослідження 150 гривень, оскільки ці вимоги були заявлені у припису Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області відповідно до їх повноважень, що передбачено ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів».
Щодо посилання позивачки на докази її вимог, а саме на висновок експертного дослідження № 616/10,879/15 від 18 лютого 2011 року, зробленого за її заявою експертом Донецького НДІ судових експертиз ОСОБА_4, то суд вважає, що цей доказ є недопустимим, як одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. А тому, відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги цей доказ.
Так, вказаний висновок від 18 лютого 2011 року було зроблено експертом Донецького НДІСЕ ОСОБА_4 за заявою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 09 лютого 2011 року, тоді як відповідно до п.6 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», судовий експерт має право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.
Договір між ОСОБА_1 та судовим експертом Донецьким НДІСЕ ОСОБА_4 на проведення вказаного експертного дослідження не наданий.
Допитана в судовому засіданні експерт-спеціаліст ОСОБА_4 підтвердила, що проводила експертне дослідження за заявою позивача ОСОБА_1 і у своєму дослідженні вона використовувала ГОСТ 10581-91 «Вироби швейні. Маркировка, упакування, транспортування та зберігання», інші ГОСТи вона не використовувала. На дослідження їй було надано пуховик ( пальто) і задане питання чи відповідає маркировка на виробі фактичному. Шляхом мікроскопічного дослідження тканини та хутра, вона виявила відповідність складу по волокну і умови по догляду за виробом, відмічені на маркіровочній смузі, фактичному виробу ( пуховику ). Наявні на виробі дефекти ( затікання і нерівномірний перерозподіл наповнювача в пуховику ) виникли внаслідок порушення умов по догляду за виробом, відміченим на маркіровочній смузі, під час прання. При цьому, ОСОБА_4 пдтвердила у суді, що вона не повністю дослідила виріб на відповідність його вимогам , встановленим ГОСТу 10581-91, тому , що не мала всіх характеристик виробу, розміщених і на інших носіях інформації, розміщеної на виробі при придбанні його відповідачкою.
При огляді у судовому засіданні наданого позивачкою пальто були виявлені розбіжності між інформацією про виріб щодо його найменування, розміру та характеристиками, які були розміщені на етикетці, відповідно якої позивачка виставила на продаж, а відповідачка купила пальто жіноче тепле мод. 1139, сірий 1575, розмір ХL, що за кодифікацією за EAN-13 відповідає 48-50 розміру одягу, ціна 1575,00, за домовленістю -1500,00 гривень, додатково вказано -код країни виробника : *2000001688014*, виробництво Турція, наповнювач -холофайбер, товарний знак виробника -Cattail willow.
В судовому засіданні позивачка підтвердила, що етикетка, яка була розміщена на виробі, була виготовлена особою за її замовленням і на ній розміщена інформація, яку вона особисто передала виготовнику етикетки, тобто позивач підтвердила всі вищезазначені характеристики проданого нею пальто відповідачці.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що досліджувала виріб виготовлений в Китаї, зазначила цей виріб як куртка виготовлена з поліестеру та нейлону, підкладка -з поліестеру , що прався цей виріб частково без поясу та капюшону, що наповнювач - пух білої качки -90% та перо- 10 %, хутро -єноту.
Ці відомості відсутні на дослідженій в суді етикетці та квитанції, які є доказами щодо характеристики проданого відповідачці пальто.
Крім того, при дослідженні упаковки виробу, який був переданий на дослідження експерту ОСОБА_4, відсутня дата його пакування, відсутній підпис відповідачки та підпис повноважної особи -головного спеціаліста Управління по захисту прав споживачів ОСОБА_8
Таким чином, враховуючи вищезазначені розбіжності найменування, розміру, кольору, країни виробника, наповнювача та іншої характеристики виробу, проданого відповідачці та дослідженого спеціалістом Донецького НДІСЕ, суд приходить до висновку, що позивач не довела, що саме той виріб, який вона продала відповідачці, був предметом дослідження експертом Донецького НДІСЕ ОСОБА_4, яка прийшла до висновку, що виявлені нею дефекти на виробі виникли внаслідок порушення умов по догляду за виробом при його пранні.
Допитаний в судовому засіданні спеціаліст-експерт ОСОБА_7, підтвердив виданий ним акт товарознавчого дослідження жіночого плащу від 13 грудня 2010 року та показав у суді, що він вирішував одне питання чи є виявлений після прання цього виробу дефект суттєвим виробничим чи є інші причини виникнення цього дефекту. Скориставшись органолептичним методом він встановив, що після прання у виробі збився в комки наповнювач, який зазначений на етикетці як пух качки та перо. Міграція цього утепляючого наповнювача та виникнення комків є суттєвим виробничим дефектом, оскільки виріб втратив свою форму, зовнішній вигляд, теплопроводність . Відповідність питання на дослідженні він проводив з порівнянням вимогам ГОСТам 12566-88 «Вироби швейні побутового призначення. Визначення сортності»та 25295-2003 «Одяг верхній пальто-костюмного асортименту. Загальні технічні умови».
Аналізуючи показання спеціалістів ОСОБА_4 та ОСОБА_7, судом встановлено, що вказаними спеціалістами були проведені різні за спеціалізацією дослідження наданих ним виробів, автентичність яких не встановлена в суді, а саме ОСОБА_4 проводила хімічне дослідження, а ОСОБА_7 -товарознавче дослідження.
Для врегулювання розбіжностей щодо характеристики придбаного відповідачкою пальто, позивач не надала сертифікату відповідності, який засвідчував би проходження проданого нею виробу процедури проведення оцінки відповідності якості та безпечності товару, який є предметом спору.
Відповідно до вимог ст. 14 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів»реалізація продукції ( у тому числі імпортних товарів ) без маркування національним знаком відповідності та /або без сертифікату відповідності чи декларації про відповідність, забороняється.
Отже, суд виходить з того, що виявлений відповідачкою після прання придбаного нею у позивачки виробу -жіночого пальто, дефект -міграція утепляючого наповнювача і збиття наповнювача у комки, є суттєвим виробничим дефектом, при цьому визначальним є встановлення саме міграції та збиття наповнювача пальто у комки , а не поява жовтих плям після прання. Вина відповідачки у недотриманні нею умов по догляду за виробом при його пранні і що саме це є наслідком міграції наповнювача та збиття його у комки, не доведена.
Таким чином, відповідачкою, як споживачем, були реалізовані її права, передбачені при придбанні товару неналежної якості відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме у спосіб розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно з пунктом 9 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачена відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів-у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Той факт, що в суді позивачка ОСОБА_1 заявила, що повертаючи відповідачці гроші за проданий їй виріб, вона вибрала спосіб врегулювання цього питання той, що для неї був дешевшим, тобто повернути гроші , а не сплатити адмінстягнення, не є доказом порушення прав позивачки відповідачкою.
З огляду на викладене, вимоги позивачки про відшкодування їй відповідачкою матеріальної шкоди у вигляді збитків у розумінні їх визначення статтею 22 ЦК України, задоволенню не підлягають, як такі, що не знайшли свого підтвердження в суді і у зв'язку з відсутністю вини відповідачки у спричиненні позивачці матеріальної шкоди.
Крім того, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, як заявлено позивачкою ОСОБА_1 в розмірі 2500 гривень, суд виходить з приписів статті 1167 ЦК України, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже для наявності підстав відшкодування моральної шкоди підлягає доказуванню вина відповідачки у завданні такої шкоди, неправомірність дій відповідачки та причинний зв'язок з виникненням моральної шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В обґрунтування своїх вимог про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначила, що «протиправними діями»відповідачки їй було завдано моральну шкоду, проте, ніяких доказів і посилання на такі, які саме дії відповідачки вона вважає протиправними, позивачка не надала.
Винність дій ОСОБА_2 у виниклих співвідношеннях між нею і ОСОБА_1 у зв'язку з придбанням неякісного виробу не встановлено.
З огляду на листування між сторонами, а саме надіслання відповідачкою позивачці вимог про повернення їй вартості проданого пальто, у якому виявлений суттєвий виробничий дефект, то ці заяви були законними і висловлені у толерантній формі.
Позивач зазначила про своє нервове напруження із-за тривалого вирішення питання з відповідачкою щодо проданого їй пальто, що, на ствердження позивачки, порушило її життєвий уклад та ритм, відобразилося на її настрою і роботі, на відносинах у сім'ї та що вона вимушена була звертатися у лікарню, однак, ніяких доказів, що такий її стан виник з вини відповідачки вона не надала.
Крім того, позивачка на обґрунтування моральної шкоди зазначила, що відповідачка, приходячи у магазини, де вона реалізувала свій товар, провокувала конфліктну ситуацію, зробила їй антирекламу, зменшився потреб покупців на її товар і неправомірно сформувалася у покупців негативна думка щодо її товару.
Проте, таке твердження є голослівним, бо позивач не зазначила ані часу, ані місця коли саме відповідач вчиняла такі дії, не надала доказів, що відповідач притягалася до відповідальності за подібні дії і порушення громадського порядку, не підтвердила факт зменшення попиту покупців на її товар і,якщо таке мало місце, то із-за чого конкретно.
Показання свідків ОСОБА_9, яка працює по найму у СПД ОСОБА_1 і торгує товаром позивачки у торговому центі «Сіті плаза»м. Макіївки та ОСОБА_10, яка в 2010 році стажувалася на продавця у СПД ОСОБА_1 і саме вона продала відповідачці пальто 07 вересня 2010 року, суд оцінює критично, бо вони є особами залежними від позивачки, а крім того, надані ними показання, що відповідачка приходила у магазин і намагалася зустрітися з ОСОБА_1, щоб та повернула їй гроші за проданий неякісний товар, та що відповідачка висловлювалась некоректно щодо якості товару, не підтверджують протиправності дій відповідачки і вини її у завданні моральної шкоди позивачці.
Свідок ОСОБА_11 показав в судовому засіданні, що в грудні 2010 року він, працюючи в торгівельному центрі «Бліц-центр»на Центральному ринку, де також поряд з ним реалізовувала свій товар СПД ОСОБА_1, почув, що у магазині позивачки жінка, можливо це була відповідачка, виклала на стіл пальто і просила повернути їй гроші за неякісний товар, розмовляли вони голосно, але більше він за ними не спостерігав.
За таких умов, суд приходить до висновку, що позивач не надала жодних доказів, що винними протиправними діями відповідачки їй було завдано моральну шкоду, а тому її вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що не підлягає задоволенню позов ОСОБА_1 як у частині відшкодування матеріальної так і моральної шкоди, то її вимоги про відшкодування понесених нею судових витрат на загальну суму 171 гривня та затрат на оплату експертного дослідження 489,84 гривні, також не підлягають задоволенню.
Таким чином, аналізуючи всі надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст. ст. 22,23, 1166,1167 ЦК України,
Закону України «Про захист прав споживачів»,
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1650 гривень, моральної шкоди в розмірі 2500 гривень та судових витрат 171 гривня, за отримання експертного дослідження 489,84 гривні, а загалом 5210,84 гривні.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: