Головуючий у 1 інстанції - Рассуждай В.Я.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
19 жовтня 2011 року справа №2а-1673/11/0553 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів < Суддя учасник колегії >
Ханова Р.Ф., Яковенко М.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради Донецької області на постанову Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 19 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1673/11/0553 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплату різниці у компенсації при встановленні вищої групи інвалідності, -
01 березня 2011 року позивач звернувся до Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області з позовною заявою (арк. спр. 1-3) до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплату різниці у компенсації при встановленні вищої групи інвалідності.
Постановою Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 19 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1673/11/0553 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області провести нарахування та виплату позивачу одноразової компенсації у зв'язку встановленням йому третьої групи інвалідності відповідно до ст..48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на момент виплати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має 1 категорію (а.с.16).
Згідно з довідкою МСЕК 01.11.2010 року йому встановлено повторно третю групу інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлено 60% втрати професійної працездатності (а.с.5,6).
Згідно з належно оформленою довідкою УПСЗН від 31.01.2011 року позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача та йому була нарахована одноразова компенсація у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. у сумі 189,60грн. (а.с.4).
Позивач звертався до УПСЗН письмово про виплату йому одноразової компенсації у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, на що отримав відповідь, в якій вказано, що йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. нарахована компенсація у розмірі 189грн.60коп. Виплата не проводилася у зв'язку з арештом коштів на рахунку ВДВС ТМУЮ (а.с.4).
Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області утворюється рішенням міської ради, підконтрольне та підзвітне міській раді, є юридичною особою.
Відповідач не заперечує той факт, що позивач перебуває на обліку у відповідача як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнаний з 01.11.2010 року інвалідом 3 групи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.З ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній до 31.12.2007 року), одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах: інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.
Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в наступній редакції: Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стати інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, як: постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено конкретні розміри одноразове компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, в твердій грошовій сумі, зокрема для інвалідів 2 групи - 284 гривні 40 копійок, інвалідів 3 групи- 189 грн.60коп.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акті Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
22.05.2008 року Конституційним Судом України постановлено рішення №10-рп/2008, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні зокрема п.28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого ст. 48 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській А які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальник; числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов"язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Конституційний Суд України відзначив, що у Конституції України Україну проголошено соціальною і правовою державою (стаття 1), в основу правового регулювання бюджетних відносин закладено принцип справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (ч.І ст.95). Держава відповідальна перед людиною за свою законодавчу діяльність, зобов' язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини і громадянина. Закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч.2 ст. 8).
Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень Конституції України і Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про держбюджет. Ця рекомендація грунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: ст.38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої ст.95 Конституції У країни щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституцій України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абз. 4,5,6,8 п. 4 мотивувальної частини).
У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 21,22, п. 1 ч.2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України ( абз.1 п.5 мотивувальної частини).
Відповідно до ст. 63 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету У гранні
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що визначений Кабінетом Міністрів України розмір разової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами не відповідає вимогам ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-Х1 від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин судом правильно застосований акт вищої юридичної сили - Закон. Нарахування та виплата позивачу різниці у компенсації у разі встановлення вищої групи інвалідності здійснювалися відповідачем у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який відповідно до ч.б ст. 48 вказаного Закону, визначається на момент встановлення інвалідності
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради Донецької області на постанову Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 19 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1673/11/0553- залишити без задоволення.
Постанову Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 19 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1673/11/0553 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Р.Ф. Ханова
М.М. Яковенко