Справа № 2-32/12
07.02.2012 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Міщенко К.М.
при секретарі Яструбінській Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Відділ Держкомзему України в Тальнівському районі про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. На підставу своїх вимог посилається на те, що між нею та відповідачем 01.01.2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,14 га., яка розташована на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району і яка належить на праві приватної власності позивачці. Після державної реєстрації договору позивачка виявила грубі порушення вимог Закону України «Про оренду землі»які порушують її права, а саме: в договорі не вказано розмір і форму орендної плати, а тому вимушена звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав частково і просив суд визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що в п. 9 Договору про оренду землі від 01.01.2010 року заключного між ОСОБА_1 і ПП «Півторак»зазначена орендна плата за оренду земельної ділянки з урахуванням відсотків та коефіцієнтів індексації в розмірах, що складається на момент розрахунку в грошовій або натуральній формі. Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему Тальнівського району, тому він є дійсним. Крім того, проект договору є типовим і були рекомендовані відділом Держкомзему відповідачу при заключенні договору оренди землі. Після реєстрації договору оренди землі позивач передав земельну ділянку відповідачу. В 2010-2011 роках позивачу була виплачена орендна плата в розмірі 4,5% від грошової оцінки землі. Пропозицій позивача про зміну розміру орендної плати відповідачу не поступало.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Відділу Держкомзему України в Тальнівському районі позов не визнала і пояснила, що договір оренди землі укладений між позивачем та відповідачем відповідає чинному законодавству.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по справі, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сер. ЧР №001636 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,14 га., яка розташована на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.
1 січня 2010року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП «Півторак»(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі земель 27 травня 2011 року за №712400004000921.
В п. 9 даного договору вказана орендна плата, а саме: орендна плата за земельну ділянку приватної власності вноситься орендарем з урахуванням відсотків та коефіцієнтів індексації в розмірах, які складуться на момент розрахунку відповідно до чинного земельного законодавства у грошовій або натуральній формі.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, їх цільового призначення та коефіцієнта індексації визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Як встановлено в судовому засіданні в п. 9 Договору про оренду землі не вказаний розмір орендної плати, форми платежу, тобто договір не містить всіх істотних умов, передбачених Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»вказано, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Твердження відповідача і його представника, що договір оренди землі заключений відповідно до запропонованого типового договору оренди землі спростовується Постановою КМУ від 03.05.2004 року №220 з внесенням змін Постановою КМУ від 13.12.2006 року №1724, яким затверджено Типовий договір оренди землі, де чітко в п. 9 вказано, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі (розмір орендної плати: грошової у гривнях із зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності: натуральної -перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місця, умови, порядок, строки поставки, відробіткової -види, обсяги, строки і місце надання послуг: види, обсяги, строки і місце виконання робіт.
Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 01.01.2010 р. п. 9 (орендна плата) не відповідає п.9 Типового договору оренди землі, тобто не вказано форми і розмірів орендної плати які повинні бути передбачені в договорі оренди землі.
Розмір та умови оплати, вказані в договорі не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.
Крім того, після реєстрації договору оренди землі -земельна ділянка не була передана відповідачу, що суперечить вимогам ст. 17 Закону України «Про оренду землі».
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 01.01.2010 року потрібно визнати недійсним.
Що стосується інших позовних вимог, то в судовому засіданні представник дані вимоги не підтримав, тому інші вимоги позову необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України, ст. ст. 203,210,215 ЦК України, Закону України «Про оренду землі», суд, -
Позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Відділ Держкомзему України в Тальнівському районі про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задовольнити частково.
Визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,14 га. розташованій на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області укладений 1 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2, державний реєстраційний номер 712400004000921 недійсним.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий К. М. Міщенко