Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.
Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.
26 жовтня 2011 року справа №2а-4619/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ханової Р.Ф.
суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу
Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 31 серпня 2011 року
по адміністративній справі
№ 2а-4619/11/1270 (суддя Кисельова Є.О.)
за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»
до
Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області
про
визнання протиправним та скасування припису № 51 від 28 січня 2011 року,
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року задоволені позовні вимоги Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області, внаслідок чого визнаний протиправним та скасований припис цього Управління від 28 січня 2011 року № 51 «Про припинення порушень прав споживачів ЛМКП «Теплокомуненерго» (арк. справи 37-40). Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність суб'єкта господарювання у разі порушення прав споживачів настає тільки у певних випадках, який у межах спірних відносин є відсутнім. Фактично на думку суду, має місце спір між позивачем - теплопостачальною організацією та споживачами теплової енергії з приводу відмови їх від отримання теплової енергії та оспорювання правомірності нарахування оплати за поставлену теплову енергію.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.
Доводами апеляційної скарги визначає положення пункту першого статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» (при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції). Дії позивача по нарахуванню коштів за ненадані послуги та відмова від реєстрації відключення споживачів розцінюється Управлінням, як тиск на громадянина з метою позбавлення його права на свободу вибору продукції. На переконання правомірності припису посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пункт 24 Правил які регулюють послуги опалення та постачання гарячої води, статтю 19 Закону України «Про теплопостачання», пункт 7 статті 1, статтю 26 Закону України «Про захист прав споживачів».
Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження відповідно до частини четвертої статті 196 та пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень 28 січня 2011 року видано припис № 51 про припинення порушень прав споживачів ЛМКП «Теплокомуненерго», яким даному підприємству (позивачу по справі) приписано припинити порушення прав громадянина ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги, припинити нарахування виплат за ненадані послуги, провести перерахунок за ненадані послуги (арк. справи 8).
Правовою підставою прийняття припису наведені норми статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів». Приписом зазначено його прийняття за фактом звернення громадянина ОСОБА_2 та за результатами перевірки здійсненої спеціалістами управління, про підтвердження фактів вказаних у зверненні та ненадання з серпня 2009 року послуг центрального опалення позивачем.
Під час розгляду справи судом першої інстанції та впродовж апеляційного провадження звернення громадянина ОСОБА_2 та акт перевірки не надано. Колегія судів зазначає, що перевірка, як спосіб реалізації відповідачем функцій відповідачем не здійснювалась.
Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо порушень вимог законодавства. Таке визначення наведене частиною восьмою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-5 (надалі Закон України 877). Цією ж нормою передбачено, що припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Не проведення управлінням заходу контролю (планової або позапланової перевірки) доводить безпідставність внесення Припису начальником управління. Таким чином, спірний Припис як акт індивідуальної дії не відповідає вимогам пунктів 1,2,3,5,7,8. 9 частини третьої статті 2 КАС України.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права та процесуального права.
Керуючись статтями 21,160, 162, 167, 184, 195, 196, 197, 198,199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4619/11/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4619/11/1270 - залишити без змін.
Повний текст ухвали складений та підписаний 26 жовтня 2011 року.
Надіслати сторонам копію даної ухвали протягом трьох днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: А.В. Гайдар
М.М. Яковенко