Справа № 2-94
2012 року
29 березня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого -судді: Лазаренко В.В.
при секретарі: Подобєді О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Нова будова» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо», про відшкодування матеріальної шкоди, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
07.12.2011 року ПП «Нова Будова»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6 147, 83 грн., додаткові витрати за проведення оцінки розміру заподіяної шкоди в сумі 800, 00 гривень, витрати на проведення судової авто-технічної експертизи в справі про адміністративне правопорушення в сумі 2 815, 20 грн., та судові витрати.
16.01.2012 року позивач ПП «Нова Будова»подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму понесених витрат на проведення судової авто-технічної експертизи в справі про адміністративне правопорушення в сумі 2 815, 20 грн..
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 08.12.2008 року о 14.50 год. на вул. Польовій в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 330214, д.н. НОМЕР_3, який належить позивачу під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля Volkswagen Transporter, д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, в наслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Позивач посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, дії якого з технічної точки зору в дані дорожній обстановці не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.2, 10.11 ПДР України, а тому майнову шкоду, заподіяну позивачу в результаті вказаної ДТП має відшкодувати саме відповідач.
Позивач зазначив, що відповідно до звіту про оцінку розміру шкоди від 27.03.2009 року, завдана позивачу матеріальна шкода становить 6 147, 83 грн.. Крім цього, позивач поніс витрати у розмірі 800,00 грн. за проведення оцінки розміру заподіяної шкоди.
Посилаючись на наведені вище обставини позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
16.01.2012 року до суду з самостійним позовом до ОСОБА_1 звернувся третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 який просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 815, 20 грн. в порядку передбаченому ст. 1166 ЦК України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 посилається на те, що він був учасником дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2008 року о 14.50 год. на вул. Польовій в м. Києві за участю автомобіля ГАЗ 330214, д.н. НОМЕР_3, який належить позивачу під його керуванням, та автомобіля Volkswagen Transporter, д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1.
По факту пригоди працівниками ДАІ було складено відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії АД № 198406 від 08.12.2008 року та передано його на розгляд Солом'янського районного суду м. Києва.
В рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення судом була призначена судова авто-технічна експертиза, оплата якої була покладена на ОСОБА_2
За проведення вказаної експертизи він сплатив 2 815, 20 грн.
В подальшому, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.03.2009 року його було звільнено від адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Між тим, до цього часу витрати на проведення судової авто-технічної експертизи йому відповідачем не відшкодовані.
ОСОБА_2 вважає, що таким чином з боку відповідача йому завдано матеріальну шкоду в сумі 2 815, 20 грн., яку він просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 16.01.2012 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо»в якій застрахована цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 відповідно до Полісу № ВС/0858076 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги ПП «Нова Будова»і просила їх задовольнити.
Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги останнього і просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ПП «Нова Будова»та позов ОСОБА_2 не визнав і просив відмовити в задоволенні обох позовів, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» не направило до суду свого представника. Про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомило.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи з самостійними вимогами, пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та справи про адміністративне правопорушення, вважає, що первісний позов та позов третьої особи з самостійними вимогами задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач ПП «Нова Будова»17.02.1998 року зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією (а.с.41).
ПП «Нова Будова»є власником вантажного автомобіля ГАЗ 330214, реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 04.04.2006 року (а.с.6).
Згідно наказу № 62к від 07.12.2006 року по особовому складу ОСОБА_2 прийнятий на роботу в ПП «Нова Будова»на посаду водія-експедитора в будівельну дільницю з 07.12.2006 року (а.с.47).
З наказу № 33-1 від 07.12.2012 року вбачається, що автомобіль ГАЗ 330214, реєстраційний номер НОМЕР_3, закріплений за водієм ОСОБА_2 (а.с. 48).
08.12.2008 року о 14.50 год. на вул. Польовій в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 330214, д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля Volkswagen Transporter, д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, в наслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Зі звіту про оцінку розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу за № 306 від 27.03.2009 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, матеріальна шкоди спричинена володільцю автомобіля ГАЗ 330214, р.н. НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 6 147 грн. 83 коп. (а.с.16-19).
Згідно платіжного доручення № 828 від 24.03.2009 року ПП «Нова Будова» на рахунок СПД ОСОБА_3 сплатила 800, 00 грн. за оцінку майна (а.с. 50).
Таким чином, судом встановлено, що позивачу ПП «Нова Будова», який є власником пошкодженого транспортного засобу автомобіля ГАЗ 330214, р.н. НОМЕР_3, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2008 року спричинена майнова шкода в розмірі 6 147 грн. 83 коп.. Крім цього, позивач поніс витрати в сумі 800,00 гривень на проведення оцінки заподіяної йому шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину. Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Розглядаючи протиправність поведінки заподіювача шкоди, необхідно відзначити, що це поведінка, яка заборонена законом.
Таким чином, зобов'язання виникає за наявності передбачених законом умов і лише за наявності протиправної поведінки, тобто порушення норм права і суб'єктивного права потерпілого.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року "Про судове рішення" /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Ч. 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому була заподіяна саме матеріальна шкода.
Так позивач не довів, що дорожньо-транспортна пригода сталася через невиконання відповідачем Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів, а також, що між порушенням ПДР та пошкодженнями, які зазнав автомобіль позивача, є причинний зв'язок.
Крім цього, відповідно до Полісу № ВС/0858076 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність відповідача ОСОБА_1 застрахована в ТДВ Страхова компанія «Кредо»(а.с.65).
За вказаним вище договором ТДВ СЕ «Кредо»взяло на себе зобов'язання при настанні страхового випадку, відповідно до встановленого ліміту відповідальності (25500 грн.) відшкодувати у встановленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку оцінену шкоду, яка може бути заподіяна у результаті ДТП життю, майну третіх осіб.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України у відповідача по справі може виникнути обов'язок відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду лише у тому випадку, якщо розмір такої перевищить ліміт відповідальності страхової компанії, тобто 25500 грн.
Згідно ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та п.2 Полісу ліміт, тобто сума в межах якої страхова компанія несе за відповідача відповідальність за шкоду заподіяну майну, становить 25500 грн. Шкода спричинена майну позивача становить 6 147, 83 грн. і перевищує ліміт відповідальності страхової компанії.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі ліквідації, банкруцтва страхової компанії, обов'язки по полісах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності несе ліквідаційна комісія або МТСБУ.
У судовому засіданні представник позивача не заперечувала, що позивач не звертався до третьої особи з вимогою виплатити страхове відшкодування по Полісу №ВС/0858076.
Виходячи з обставин наведених вище, суд дійшов висновку про те, що на даний час відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПП «Нова Будова»до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та додаткових витрат і повному обсязі.
Суд також вважає таким, що не підлягає задоволенню позовна заява третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 з огляду на наступне.
Судом встановлено, що по факту дорожньо-транспортної пригоди 08.12.2008 року працівниками ДАІ було складено відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії АД № 198406 від 08.12.2008 року та передано його на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
В рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення судом була призначена судова авто-технічна експертиза, оплата якої була покладена на ОСОБА_2
За проведення вказаної експертизи ОСОБА_2 сплатив 2 815, 20 грн., що підтверджується квитанцією від 17.02.2009 р (а.с.51).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.03.2009 року провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративно відповідальності за ст. 124 КпАП України ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 були понесені витрати на проведення експертизи в сумі 2 815 гривень 20 коп., які позивач вважає завданою йому матеріальною шкодою і просить стягнути ці витрати з відповідача, посилаючись на ст. 1166 ЦК України.
Суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як зазначено вище, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України відшкодуванню підлягає майнова шкода, завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи.
Між тим, з наведених вище обставин та доказів на які посилається третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, як на підставу своїх вимог, вбачається, що ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача витрати понесені ним при розгляді адміністративної справи на проведення експертизи, які є витратами у справі і не є матеріальною шкодою в розумінні ст. 22 ЦК України, яка може бути відшкодована позивачу за рахунок відповідача з підстав передбачених ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи обставини наведені вище, суд вважає, що кошти в сумі 2815,20 грн., які ОСОБА_2 оплатив за проведення експертизи в адміністративній справі не можна віднести до матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в порядку передбаченому ст.1166 ЦК України, а тому в задоволенні позову ОСОБА_2 повинно бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 208- 209,212-215 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову Приватного підприємства «Нова будова»до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо», про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя: