Справа № 2-1202/11
Провадження № 2/426/552/2012
Іменем України
24.02.2012 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого -судді Тихомирова І.В.
при секретарі - Теплової І.В.
за участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3
представників сторін - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння; позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розподіл спільного майна подружжя, та визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі з самовільно збудованими будівлями. Згодом ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд провести розподіл спільного майна подружжя і визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння № 16 вул. Мечникова в м. Нікополі з надвірними будівлями.
Свої вимоги мотивує тим, що він уклав шлюб з ОСОБА_2 14.08.1991 році. Шлюб зареєстрований Нікопольським міським відділом РАЦС Дніпропетровської області, актовий запис № 825. Знаходячись в шлюбі вони з відповідачкою по справі 21.03.1998 році за договором купівлі-продажу придбали житловий будинок № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі. Придбаний житловий будинок зареєстрували на ім'я ОСОБА_2
За час шлюбу вони знесли придбаний житловий будинок і на земельній ділянці збудували новий житловий будинок з сараєм та підвалом. В зв'язку з тим, що будинок з надвірними спорудами було збудовано під час шлюбу просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного домоволодіння.
ОСОБА_3, звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі.
В позові послався на те, що він є пасинком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 14.08.1991 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який розірвано за рішенням суду 12.12.2007 році.
Під час шлюбу ОСОБА_2 його мати придбала домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі.
З березня 1999 року по липень 2007 року старий будинок було розібрано і на його місці збудовано новий двоповерховий будинок з надвірними будівлями.
Вважає, оскільки він проживав разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2 то майно набуте в результаті спільної праці та кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю. Тому просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж № 28 в автомобільно-гаражному кооперативі № 8 в м. Нікополі. Згодом неодноразово уточнювала свої позовні вимоги і просила суд визнати за нею право власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі та стягнути на її користь 1/2 частину вартості гаражу № 28 в автомобільно-гаражному кооперативі № 8 в м. Нікополі та автомобіля НОМЕР_1.
В ході слухання справи ОСОБА_2 заявила клопотання про залишення позовних вимог щодо стягнення на її користь 1/2 частину вартості гаражу № 28 в автомобільно-гаражному кооперативі № 8 в м. Нікополі та автомобіля НОМЕР_1 без розгляду.
Ухвалою суду ці позовні вимоги залишені без розгляду.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона з 14.08.1991 року і ОСОБА_1 знаходились в шлюбі, який 12.12.2007 року за рішенням Нікопольського міськрайонного суду розірвано.
В період шлюбу 21.03.1998 року вони придбали домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі.
05.05.1998 році було продано квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй, ОСОБА_1, ОСОБА_6 (її сину зараз ОСОБА_2В.), ОСОБА_7 (її доньці зараз ОСОБА_8В.)
Придбане домоволодіння було старим, тому вона отримала дозвіл на будівництво, який їй було надано 23.02.2000 року рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 105/1. За зазначеним рішенням їй було дозволено побудувати новий будинок, а старий -знести.
Вважає, що оскільки її син ОСОБА_3 проживав на той час разом з ними однією сім'єю та гроші від реалізації спільної квартири АДРЕСА_1 були потрачені на придбання домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі,то її син має право на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі, а вона з колишнім чоловіком, ОСОБА_1, відповідно 2/3 частини, тому просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі.
Суд вислухавши сторони:
ОСОБА_1, його представника ОСОБА_4 які наполягали на розподілі майна подружжя та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі;
ОСОБА_2 її представника ОСОБА_5, які просили суд частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі;
ОСОБА_3, який просив визнати право власності на 1/3 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі, свідків та вивчивши матеріали справи приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а в позовних вимогах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 14 серпня 1991 року по 12 грудня 2007 року, після чого їхній шлюб було розірвано згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2007 року. Від шлюбу дітей не мали. (а. с. 7,38).
21.03.1998 році, заходячись в шлюбі ОСОБА_2 придбала за договором купівлі-продажу домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі. (а.с.70).
05.05.1998 року було продано квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_6 (ОСОБА_2В.), ОСОБА_7 (ОСОБА_8В.) (а.с. 71).
За рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 105/1 від 23.02.2000 року ОСОБА_9 було надано дозвіл побудувати житловий будинок за адресою м. Нікополь, вул. Мечникова, буд. 16. Після закінчення будівництва нового будинку старий будинок -знести. (а.с. 87).
Як встановлено судом в судовому засіданні, підтверджується поясненнями свідків та не заперечується сторонами по справі, за період з дати отримання дозволу на будівництво 23 лютого 2000 року по липень 2007 року будівництво будинку та надвірних будівель було розпочато та повністю закінчено.
Таким чином у суду не виникає сумнівів що домоволодіння з надвірними будівлями на неприватизованій земельній ділянці за адресою м. Нікополь, вул. Мечникова буд. 16 було збудовано на 100 відсотків до липня місяця 2007 року під час знаходження в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і це домоволодіння є спільною власністю подружжя.
23.04.2008 році було підписано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків, який затверджено рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради 14.05.2008 році. На підставі зазначених документів 20.10.2008 році за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірне домоволодіння. (а.с. 39-42).
Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними прибудовами № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі, як на майно набуте під час шлюбу.
Разом з тим, суд не може задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання за ними права власності по 1/3 частині за кожним на домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі
Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сам по собі факт сприяння забудовнику з боку членів його сім'ї або родичів в будівництві будинку не може бути підставою для задоволення претензій до забудовника про визнання права власності на частину будинку.
ОСОБА_3 не довів суду ті обставини, що між сторонами була належним чином завірена домовленість про будівництво будинку на праві спільної власності, а сам по собі факт сприяння з боку ОСОБА_3 ОСОБА_1, ОСОБА_2 в будівництві не може бути підставою для задоволення його позовних вимог про визнання за ним права власності на частину будинку.
ОСОБА_2 же знаходилась в шлюбі з ОСОБА_1, за нею зареєстровано право власності на домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі і тому суд приходить до висновку що їй повинна належати 1/2 частина спірного домоволодіння як на майно спільної сумісної власності подружжя.
Посилання ОСОБА_2 на те, що домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі було придбано за рахунок коштів, які отриманні від продажу квартири АДРЕСА_2 суперечить доданим до справи документам та поясненням сторін.
Так, за договором купівлі продажу, ОСОБА_2 придбала домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі 21.03.1998 року, а лише 05.05.1998 році було продано квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй, ОСОБА_1, ОСОБА_6 (ОСОБА_2В.), ОСОБА_7 (ОСОБА_8В.). (а.с. 70-71). Зазначений факт виключає можливість вкладення грошей з боку власників квартири в покупку спірного будинку та ставить під сумнів факт вкладення грошей з боку ОСОБА_3 в будівництво спірного будинку, оскільки за рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 105/1 лише з 23.02.2000 року ОСОБА_9 було надано дозвіл побудувати житловий будинок № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі і за зазначеним рішенням дозвіл на будівництво отримала тільки ОСОБА_2 (а.с. 87).
Крім того, посилання ОСОБА_2, ОСОБА_3 на те, що старий житловий будинок № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі було зруйновано, а потів збудовано новий теж суперечить рішенню Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 105/1 від 23.02.2000 року в якому зазначено, що ОСОБА_9 було надано дозвіл побудувати житловий будинок за адресою м. Нікополь, вул. Мечникова, буд. 16 та лише після закінчення будівництва нового будинку старий будинок -знести.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України із сторін підлягають стягненню судові витрати, понесені ними при зверненні до суду.
Згідно з довідки КП «МБТІ»дійсна інвентаризаційна вартість будинку складає 165980 грн. ОСОБА_1 згідно доданих квитанцій сплачено судовий збір в розмірі 829 грн. та 97,34 грн., ОСОБА_2 сплачено 100 грн. та 573,12 грн. Таким чином з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 156,78 грн. та на користь ОСОБА_1 - 97,34 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 372 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,88,212,213 -215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння № 16 по вул. Мечникова в м. Нікополі.
В задоволені позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3 -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 156 грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 97 грн. 34 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні мають право оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя:ОСОБА_10