Справа № 2-5560/11
Провадження № 2/426/1093/2012
Іменем України
15.02.2012 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого -судді Тихомирова І.В.
при секретарі - Тепловій І.В.
за участю представника
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Територіальної громади м. Нікополя в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання рішення, державного акту про право власності на землю незаконними, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, суд -
встановив:
ОСОБА_4 31.10.2011 року звернулася до суду із позовом про право власності на землю незаконними, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги мотивувала тим, що її матері, ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі державного акту про право власності на землю, виданого Нікопольською міською радою 01.11.1997 року, реєстраційний № 2449, належала земельна ділянка, площею 0,0315 га, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Сагайдачного, 153. Дана земельна ділянка складає 7/13 частин загальної земельної ділянки по даному домоволодінню.
За життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 03.03.1998 року, яким заповіла 7/13 частин домоволодіння № 153 по вул. Сагайдачного в м. Нікополі їй та відповідачу. Земельна ділянка заповітом не охоплювалася.
14 травня 2008 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило назване спадкове майно.
Спадкоємцями за заповітом і законом після її смерті були позивачка та відповідач. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає.
У встановлений законом строк вони звернулися до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини і їм були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.05.2010 року, реєстровий № 3 -902 на 7/26 частин спадкового домоволодіння кожному.
На спірну земельну ділянку свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Позивачка вважає, що за нею слід визнати право власності на вищевказане майно.
Посилається на те, що вона з відповідачем є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які мають право на спірну земельну ділянку і від спадкування не усувалися.
Однак під час переоцінки меж даної земельної ділянки було виявлено, що межі земельної ділянки по факту не відповідають даним державного акту про право власності на землю, а саме: 0,0346 га -фактично, тоді як в акті -0,0315 га.
Враховуючи наведені обставини, позивачка просить суд задовольнити позов.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечили.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, матері сторін, ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі державного акту про право власності на землю, виданого Нікопольською міською радою 01.11.1997 року, реєстраційний № 2449, належала земельна ділянка, площею 0,0315 га, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Сагайдачного, 153. Дана земельна ділянка складає 7/13 частин загальної земельної ділянки по даному домоволодінню.
За життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 03.03.1998 року, яким заповіла 7/13 частин домоволодіння № 153 по вул. Сагайдачного в м. Нікополі їй та відповідачу. Земельна ділянка заповітом не охоплювалася.
14 травня 2008 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило назване спадкове майно.
Спадкоємцями за заповітом і законом після її смерті були позивачка та відповідач. Інших спадкоємців за законом чи заповітом немає.
У встановлений законом строк вони звернулися до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини і їм були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.05.2010 року, реєстровий № 3 -902 на 7/26 частин спадкового домоволодіння кожному.
На спірну земельну ділянку свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Під час переоцінки меж даної земельної ділянки було виявлено, що межі земельної ділянки по факту не відповідають даним державного акту про право власності на землю, а саме: 0,0346 га -фактично, тоді як в акті -0,0315 га.
Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що позивачка є спадкоємицею спірної земельної ділянки за законом, фактична площа земельної ділянки не відповідає даним державного акту про право власності на землю від 01.11.1997 року, а тому є всі підстави для скасування даного акту та рішення, на підставі якого він був виданий та визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 393, 1245, 1261 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15,212, 213 -215, 217, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати рішення Нікопольської міської ради від 22.10.1997 року № 689 стосовно відведення земельної ділянки, площею 0,0315 га по вул. Сагайдачного, 153 в м. НІкополі Андріановій ОСОБА_6 незаконним та скасувати його.
Визнати державний акт про право власності на землю серія ДП, реєстровий № 2449 від 01.11.1997 року, виданий на імя ОСОБА_5 незаконним та скасувати його.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0346 га, розташованої за адресою: м. Нікополь, вул. Г. Сагайдачного, 153, що становить 7/26 частин загальної земельної ділянки по даному домоволодінню, у порядку спадкування за законом після смерті її матері, ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду першої інстанції у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя:ОСОБА_7