"23" лютого 2012 р. справа № 2а-0870/521/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря - Панченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року у справі №2а-0870/521/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання рішення протиправним та скасування податкової вимоги,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»звернулося до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило, визнати протиправним рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя та скасувати податкову вимогу № 34 від 11.01.2011 р.. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що ДПІ безпідставно сформувала податкову вимогу на суму 198370,30 грн., оскільки такі дії суперечать вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що податкова вимогам формується у зв'язку з закінченням граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Позивач вказував на те, що податкове зобов'язання у сумі 198370,30грн. не є узгодженим, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким визначено таке податкове зобов'язання, оскаржено у судовому порядку.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено, а саме визнано протиправною податкову вимогу ДПІ №34 від 11.01.2011р. Постанова суду мотивована неправомірністю дій ДПІ по формуванню податкової вимоги, з огляду на те, що вона сформована на не узгоджене податкове зобов'язання, оскільки позивачем оскаржено до суду податкове повідомлення-рішення, яким таке зобов'язання визначено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга обґрунтована посилання на Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено порядок узгодження податкових зобов'язань.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя 11 січня 2011 року сформовано податкову вимогу № 34 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод», згідно якої сума податкового боргу позивача, за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податку на додану вартість, становить 198370, 30грн.
Вказана сума податкового зобов'язання виникла внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішення №0000222305/0 від 19.08.2010 року.
Встановивши факт звернення позивачем до суду з позовом про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі податкові зобов'язання є не узгодженими, у зв'язку з чим відповідач безпідставно сформував та направив позивачу спірну податкову вимогу.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.
За наслідками перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу того, чи мав податковий орган правові підстави для надіслання податкової вимоги, з огляду на оскарження позивачем у судовому порядку податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено вище, податкова вимога надіслана позивачу з огляду на не сплату узгоджених податкових зобов'язань, які визначено податковим повідомленням-рішенням №0000222305/0 від 19.08.2010 року.
Податкове повідомлення-рішення отримано підприємством 31.08.2010р.
Порядок узгодження податкових зобов'язань до 01.01.2011р., визначався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», №2181-ІІІ.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181, процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення закінчується останнім днем строку, передбаченого пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону, для подання скарги про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання.
Оскільки, підприємством не було подано скаргу у визначені пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону строки, то податкове зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням №0000222305/0 від 19.08.2010 року, з огляду на час отримання цього рішення позивачем (31.08.2010р.), є узгодженим з 10.09.2010р.
Звернення, в подальшому, до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення, не може змінювати статус податкового зобов'язання, а саме змінити з узгодженого на не узгоджене податкове зобов'язання, оскільки такої можливості Законом №2181 не передбачалося. Тобто, якщо на момент звернення до суду податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого, то факт звернення до суду не може змінити статус такого податкового зобов'язання.
Відповідно пп.5.2.4 Закону №2181-ІІІ, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
З огляду на конструкцію вказаної норми права, у ній йдеться про оскарження платником неузгодженого податкового зобов'язання. Тобто, у разі оскарження платником податку рішення контролюючого органу, яким визначено податкове зобов'язання, у межах десятиденного строку, то таке податкове зобов'язання є неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Вказані висновки підтверджуються і тим, що відповідно до пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Строк давності визначений ст..15 Закону і становить 1095 днів. В той же час, право на оскарження податкового повідомлення у будь-який час, не свідчить про те, що податкове зобов'язання не буде узгодженим протягом такого строку давності.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що податкові зобов'язання, які визначені податковим повідомленням-рішенням №0000222305/0 від 19.08.2010 року є узгодженими, у зв'язку з чим податковий орган мав право надіслати підприємству податкову вимогу.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на вимоги ст..99 КАС України, оскільки вказаною нормою права визначаються процесуальні строки звернення з позовом до суду, а не строки та порядок узгодження податкових зобов'язань.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя -задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року у справі №2а-0870/521/11 - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»- відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк