28 лютого 2012 року справа № 2а-725/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.
при секратері Рябоченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2011 року у справі
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про перерахунок пенсії,
ОСОБА_2 3.11.2010 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому зазначає, що при призначенні пенсії відповідачем в липні 2009 року не враховано заробітну плату та частину трудового стажу за період роботи з 1.12.2000 року по 31.07.2007 року на території Російської Федерації в ВАТ «Ленгіпромез», що призвело до заниження розміру пенсії. Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати та трудового стажу за час роботи на території Російської Федерації з 1.12.2000 року по 31.07.2007 року,стягнути на його користь недоплачену суму пенсії за 2009-2010 роки.
Представник відповідача заперечував проти позову, та просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2011року, прийнятою в порядку письмового провадження, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі,справу розглянути з його участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання пенсії за ві ком, передбаченої Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням №191093 від 27.07.2009 року Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська позивачу ОСОБА_2 призначена пенсія за віком у розмірі 1606гр.79коп. з урахуванням стажу роботи 37 років 10 міс.3 дні (а.с.7 ).
Відповідно до ст. 12 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, для встановлення права на пенсію, громадянам держав-учасниць Угоди, зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території бувшого СРСР за час до набрання сили цієї Угоди. Обчислення пенсій проводиться із заробітку(доходу) за періоди роботи,які зараховуються до трудового стажу,у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше,нараховувалися внески на державне соціальне старування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки із заробітку позивача за час роботи на території Російської Федерації в ВАТ «Ленгіпромез»за період роботи з 1.12.2000 року по 31.07.2007 року відповідно до довідки ВАТ «Ленгіпромез»від 18.02.2009 року №15/48-9 та повідомлення Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Московському районі м.Санкт-Петербурга від 21.06.2010 року №09-15/227, не проводилися відрахування в Пенсійний фонд як іноземному громадянину, який тимчасово перебуває на території Російської Федерації (а.с.13), а тому УПФУ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська позивачу правомірно не врахована зарплата та трудовий стаж за період роботи на території Російської Федерації.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2011 року -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Прокопчук Т.С
Судді: Лукманова О.М.
Божко Л.А.
"28" лютого 2012 р.