"22" вересня 2010 р. справа № 2а-2271/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Кожан М.П.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року
у справі №2а-2271/09/1170 (категорія статобліку - 2.19.6 )
за позовом Приватного підприємства «Кіровоградгазкомплект», м. Кіровоград
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді
про сплату боргу,-
23 лютого 2009 року ПП «Кіровоградгазкомплект»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді про сплату боргу від 29 січня № 200.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2009 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді від 02.02.2009 року.
Рішення суду обґрунтовано наступним. Заборгованість, стосовно якої пред'явлено оспорювану вимогу, виникла внаслідок направлення сум, сплачених позивачем за грудень 2008 р., на погашення недоїмки, яка виникла на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді від 09.07.2008 року № 2202.
Однак, оскільки рішення управління ПФУ в м. Кіровограда № 2202 від 09.07.2008 року було оскаржене до суду і дія даного рішення була призупинена, відповідач не мав жодних правових підстав для зарахування платежів за грудень 2008 року в рахунок погашення недоїмки.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Особа, що подала апеляційну скаргу, вказує, що рішення суду прийнято без врахування фактичних обставин справи, які свідчать, що на момент винесення оспорюваної вимоги суми, зазначені у рішенні Управління Пенсійного фонду України № 2202 від 09.07.2008 року, набрали статус узгоджених, оскільки назване рішення не було оскаржене до суду протягом строку, визначеного законодавством.
Суми, визначені у рішенні, було відображено в базі даних, і всі платежі після проведення рішення № 2202, як узгодженого з платником йдуть на зарахування боргу в порядку календарної черговості.
Наступне звернення особи до суду, на думку відповідача, не змінює статус сум як узгоджених та спростовує не правомірність дій органу пенсійного фонду , що вчинені до подачі позову. Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначає, що судове рішення є законним та обґрунтованим, що виключає підстави для його скасування.
Представники сторін до суду не прибули, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, приватне підприємство «Кіровоградгазкомплек»зареєстровано в управлінні ПФУ в м. Кіровограді як страхувальник.
Відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді є органом Фонду із статусом юридичної особи, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах міста.
У зв'язку з виявленням порушень строків сплати страхових внесків позивачем рішенням начальника УПФ в м. Кіровограді № 2202 від 09.07.2008 року до ПП «Кіровоградгазкомплект»на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»було застосовано фінансові санкції за період з 21.02.2004 року по 31.03.2008 року у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 4069,34 грн. та нарахована пеня у розмірі 968грн. Зазначене рішення було отримано позивачем 16.09..2008 року та оскаржене до суду 15.01.2009 року, що підтверджується судовим рішенням у справі 2а-251/09/1170, порушеній за зверненням позивача.
Правовідносини сторін, що виникли внаслідок прийняття рішення № 2202 від 09.07.2008 року, врегульовано ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон №1058).
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058, у редакції, що діяла за станом на січень 2009 року, було передбачено наступне.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Отже, строк оскарження рішення № 2202 було встановлено до 27.09.2008 року.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону № 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Зазначені норми дають підстави вважати, що суми, зазначені у рішенні № 2202 від 09.07.2008 року, за станом на жовтень 2008 року набули статус узгоджених.
Згідно ч. 5 ст. 106 названого вище Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Позивачем, відповідно до платіжного доручення № 245 від 26 грудня 2008 року було перераховано кошти за грудень 2008 року в розмірі 2% в сумі 32,20 грн. та відповідно до платіжного доручення № 244 від 26 грудня 2008 року - за грудень в розмірі 32,2 % в сумі 534,52 грн.
Призначення платежу за вказаними платіжними дорученнями було вказано пенсійний збір за грудень 2008 року.
Як свідчать матеріали справи, дані суми були зараховані відповідачем в рахунок погашення недоїмки, яка виникла на підставі рішення № 2202, що відповідало нормам діючого законодавства.
Таким чином, за станом на 21.01.2009 року у позивача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків за грудень 2008 року.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю.
Ч. 3 названого Закону передбачено, що органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені Управлінням Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне Пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від19.12.03 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції від 16.01.04 р. за № 64/8663 вимога виставляється в разі існування боргу за звітний місяць, згідно особової картки платника. Оскільки за платником рахувався борг, то вимога виставлена правомірно.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорювана вимога винесена Управлінням Пенсійного фонду відповідно до діючого законодавства та в межах компетенції останнього.
Зазначене вище виключає підстави для скасування названої вимоги та задоволення позову.
Посилання позивача на ту обставину, що 15.01.2009 року він звернувся до суду з приводу оскарження рішення № 2202 від 09.07.2008 року не можуть бути підставою для визнання дій відповідача неправомірними, оскільки діюче законодавство не передбачає зміни статусу сум, визначених як недоїмки, з підстав щодо звернення з приводу них до суду.
Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2010 року у справі № 2а-251/09/1170 позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача стосовно того, що рішення суду першої інстанції було прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Відповідно до ст.202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задовольнити. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 р. -скасувати. У задоволені позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 р. -скасувати.
У задоволені позову відмовити.
Постанов набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
М.П. Кожан