2-128/11
Справа № 2-128/11
Номер провадження: 2-128/11
22 березня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючого -судді Кухтея Р.В.
при секретарі Пилипюк Л.М.
з участю : представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2 ОСОБА_3
представника третьої особи -КС «Інкомвклад» Войдюка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, кредитної спілки «Західінком», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договорів іпотеки, поруки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договорів купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, КС «Західінком», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договорів іпотеки, поруки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договорів купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свій позов обґрунтовує тим, що 25.10.2005 р. між КС «Західінком»та ОСОБА_8 було укладено кредитну угоду, згідно якої КС «Західінком»зобов'язалась відкрити ОСОБА_8 кредитну лінію на споживчі потреби в сумі 12000 грн. зі сплатою 19 % річних, а ОСОБА_8 зобов'язався повернути кошти до 25.10.2009 р.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 за кредитною угодою 25.10.2005 р. між ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та КС «Західінкомбанк»було укладено: договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавці передають в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.10.2005 р. між ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та КС «Західінкомбанк», відповідно до якого іпотекодержатель задовольняє свої вимоги за рахунок предмету іпотеки та договору поруки від 25.10.2005 р. -між КС «Західінкомбанк»та ОСОБА_5 від 25.10.2005 р. -між КС «Західінкомбанк»та ОСОБА_10, від 25.10.2005 р. -між КС «Західінком»та ОСОБА_9, відповідно до яких поручителі зобов'язуються перед КС «Західінком»відповідати за виконання ОСОБА_8 зобов'язань, що випливають з кредитної угоди. Посилається на те, що не підписував дані договори, оскільки з 25.10.2005 р. перебував на військових зборах, тривалістю 10 днів. Про існування даних договорів він дізнався лише 07.10.2009 р. під час проведення його виселення з квартири на підставі рішення суду. Вважає, що квартира вибула з його власності незаконно, тому всі укладені договори щодо подальшого її відчуження іншим особам є недійсними.
На підставі ст.ст.203, 207, 209, 215, 216, 218, 388 ЦК України просить визнати недійсним договір іпотеки і договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.10.2005 р., укладені між ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та КС «Західінком»та договір поруки, укладений між ОСОБА_5 та КС «Західінкомбанк» від 25.10.2005 р., визнати недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.01.2009 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а також договір купівлі-продажу від 24.11.2009 р., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, витребувати вказану квартиру шляхом повернення її в натурі і передачі у власність ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та стягнути судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов свого довірителя з підстав, наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 позов не визнав. Суду пояснив, що його довіритель сплатив заборгованість ОСОБА_8 і до нього перейшли права іпотекодержателя. Про прийняття предмету іпотеки у власність він повідомив іпотекодавців, направивши їм відповідного листа та розмістив оголошення в газеті Волинська реклама. Крім того, позивач вправі звернутися із позовом про стягнення решти суми коштів, які перевищують суму зобов'язання. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи -КС «Інкомвклад»Войдюк Р.В. підтримав заперечення представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3
Представник відповідача КС «Західінком», відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.10.2008 р. між КС «Західінком»та ОСОБА_8 було укладено кредитну угоду, згідно якої КС «Західінком»(кредитор) зобов'язувався відкрити ОСОБА_8 кредитну лінію на споживчі потреби в розмірі 120000 грн., зі сплатою 19 % річних із нарахуванням індексу інфляції за попередній місяць, а ОСОБА_11 зобов'язувався повернути кошти до 25.10.2009 р.
На виконання умов кредитної угоди ОСОБА_11 отримав кошти в розмірі 120000 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою від 25.10.2005 р. між КС «Західінком»(іпотекодержатель) та ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (іпотекодавці) 25.10.2005 р. було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідачі (іпотекодавці) передають в іпотеку чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.10.2005 р.
Цього ж дня між КС «Західінком»та ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 було укладено договір відступлення права вимоги іпотекодержателя, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, іпотекодержатель задовольняє свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, згідно з договором іпотеки Р№ 4067 від 25.10.2005 р., укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцями та додатковими до нього договорами.
Згідно п.п.2.1.4 цього договору іпотекоде6ржатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавців та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, повинна повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки.
01.03.2007 р. між КС «Західінком»(Цедент) та КС «Інкомвклад»(Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право витребування боргу першого і стає новим кредитором за кредитними договорами між Цементом і позичальниками. Загальна сума відступленої Цедентом на користь Цесіонарію дебіторської заборгованості за цими кредитними договорами становить 1200179 грн., без заборгованості по сплаті відсотків та пені.
Згідно п.3 даного договору право відступленої вимоги засновано на вищезазначених кредитних договорах та договорах про їх забезпечення.
01.03.2007 р. між КС «Інкомвклад»та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.
Згідно п.п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_8, в повному обсязі усіх зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору № 2510/00-74-05 від 25.10.2005 р. і додаткових до нього договорів.
У відповідності до п.п.4.1.2 кредитної угоди, п.п.6.2.1, 7.1 договору іпотеки, з врахуванням вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_2, як кредитором -іпотекодержателем, 09.07.2008 р. на адресу позичальника та поручителів було надіслано вимоги про усунення порушення (іпотечне повідомлення). Згідно надісланих вимог ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як солідарним боржникам, пропонувалось добровільно в менш ніж тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, погасити кредитну заборгованість. Крім того боржники були попереджені про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги. Проте заявлені ОСОБА_2 вимоги були проігноровані та не задоволені у визначений законом строк.
Дане повідомлення було отримане6 адресатами, що підтверджується копіями квитанцій Укрпошта, опису вкладених до поштового повідомлення документів та повідомленням про отримання поштового відправлення особисто адресатами.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_8 умов кредитної угоди, ОСОБА_2, як поручителем було виконано в повному обсязі зобов'язання за кредитною угодою та своєчасно погашено кредитну заборгованість перед кредитною спілкою «Інкомвклад», що підтверджується квитанцією № 1621 від 11.09.2007 р., а тому до нього перейшли усі права кредитора (іпотекодержателя) по відношенню до ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно кредитної угоди в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також право вимоги по договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, ОСОБА_2 діяв у відповідності до положень зазначених договорів.
21.01.2009 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, а 24.11.2009 р. дана квартира була продана ОСОБА_6 гр.ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстровано в реєстрі за № 1866.
Згідно ч.ч.1-3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Представник позивача в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що його довіритель не міг підписувати оспорюваний ним договір, оскільки перебував на військових зборах.
Однак таке твердження не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки з наданих суду договорів іпотеки та про задоволення вимог іпотекодержателя, які укладалися 25.10.2005 р., вбачається, що вони були підписані як позичальником, так і поручителями, які є між собою родичами та членами сім'ї.
З наведеного вище вбачається, що позивач якщо і не знав про укладення оспорюваних правочинів від його імені, то міг про це довідатися.
Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 цього кодексу встановлено загальний строк позовної давності який становить три роки.
У відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу.
Встановлені рішенням апеляційного суду від 13.10.2011 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання права власності на майно та виселення, обставини не дають підстав для визнання оспорюваних позивачем правочинів недійсними, а лише констатують, що обраний позивачем в зазначеній справі спосіб захисту його прав як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно, не відповідає нормам матеріального права та загальним засадам справедливого розгляду справи. Крім того, у рішенні суду апеляційної інстанції вказується на те, що ухвалюючи рішення про задоволення даного позову, суд першої інстанції не врахував положення ч.4 ст.37 Закону України «Про іпотеку», згідно якої Відповідно до ч. 4 ст.37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавці перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, а також не встановив вартість предмета іпотеки на момент ухвалення судового рішення, не з'ясував питання щодо повернення позивачем відповідачам різниці вартості предмета іпотеки на розміром заборгованості по кредитній угоді та не надав оцінку співмірності заборгованості за кредитним договором вартості предмета іпотеки.
Керуючись ст.ст.3, 10, 57-61, 88, 208, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, кредитної спілки «Західінком», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договорів іпотеки, поруки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договорів купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.В.Кухтей