2/0308/1036/2012
Справа № 2-7750/11
Номер провадження: 2/0308/1036/2012
11 січня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка A.B.,
при секретарі - Шепелюк І.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - 2 - ОСОБА_2
представника третьої особи на стороні
відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Приватного нотаріуса ОСОБА_12, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору іпотеки № РМ-БМЕ А00/013/2009 від 23 грудня 2009 року, -
ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Приватного нотаріуса ОСОБА_12, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору іпотеки № РМ-БМЕ А00/013/2009 від 23 грудня 2009 року.
Свій позов мотивує тим, що 23 грудня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк»з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони було укладено договір іпотеки № PM-SME А00/013/2009, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання зобов'язань за умовами кредитного договору ОСОБА_8, в іпотеку було передано будинок побуту, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 3.1. вказаного договору Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-5236/08 від 17 липня 2008 року, що зареєстроване КП Волинське ОБТІ»за реєстровим номером 24211736.
Підставою для винесення такого рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області стало укладення у простій письмовій формі договору купівлі-продажу будинку побуту по АДРЕСА_1 між чоловіком позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_9
Проте, рішенням Апеляційного суду Волинської області від 13 квітня 2011 року у справі № 2-5236/08 було задоволено апеляційну скаргу позивача, як особи, що не брала участі у справі, та скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2008 року у даній справі і ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно у вигляді будинку побуту по АДРЕСА_1 відмовлено.
Вказаним рішенням суду апеляційної інстанції встановлено факт нікчемності договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від 27.06.2007 року, а також факт належності зазначеного будинку побуту позивачу та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя.
ОСОБА_4, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 17.08.1985 року, що засвідчується відповідним свідоцтвом про реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 від 17.08.1985 року.
За час перебування у шлюбі відповідачем ОСОБА_7 було придбано на спільні кошти будинок побуту, що розташований по АДРЕСА_1.
Зокрема, в. п. 6.5. договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, укладеного 25.05.2006 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зазначається, що ст.ст. 60, 63, 65 Сімейного кодексу України покупцю ОСОБА_7 роз'яснено, вказане нежитлове приміщення покупець набуває за згодою його дружини ОСОБА_4, за спільні кошти.
Зважаючи на викладене, враховуючи ту обставину, що будинок побуту, що розташований по АДРЕСА_1, був придбаний ОСОБА_7 за час шлюбу за спільні кошти, то зазначене нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Крім цього, право власності на вказане нерухоме майно було визнано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2007 року, укладеного в простій письмовій формі.
Зважаючи на наведене, позивач вважає, що судом першої інстанції було визнано за відповідачем право власності на нерухоме майно на підставі нікчемного по своїй суті правочину у вигляді договору купівлі-продажу від 27.06.2007 року, укладеного в простій письмовій формі з грубим порушенням вимог ст. 657 ЦК України.
Скасування рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно у вигляді будинку побуту по АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 та встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, право власності позивача на Ѕ частку зазначеного нерухомого майна, як на спільну сумісну власність подружжя, надають їй правові підстави для звернення із такого роду позовом про визнання недійсним договору іпотеки зазначеного нерухомого майна.
На думку позивача, укладення договору іпотеки № PM-SME А00/013/2009 від 23.12.2009 року суперечить вимогам ст.ст. 220, 657 ЦК України, ст. 60 СК України, порушує її право власності на частку у зазначеному нерухомому майні та є підставою для визнання договору іпотеки недійсним відповідно до вимог ст. 215 ЦК України.
Просить визнати недійсним договір іпотеки будинку побуту, що знаходиться по АДРЕСА_1 за № РМ-8МЕ А00/013/2009 від 23.12.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 2488. Зобов'язати приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 виключити з державного реєстру іпотек запис про накладення заборони відчуження на будинку побуту по АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за № 2489/6. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що об'єкт нерухомого майна який переданий в іпотеку є об'єктом комерційного призначення і використовується в комерційних цілях, а тому для передання в іпотеку об'єкта комерційного призначення згода одного з подружжя непотрібна. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи ОСОБА_3 вважає позов безпідставним та таким що не підлягає до задоволення.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
Відповідач приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилась, попередньо подала суду заяву в якій просила справу слухати у її відсутності, при вирішенні даного позову покладалась на розсуд суду.
Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, попередньо подав суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутності, вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення.
Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 17.08.1985 року, що засвідчується відповідним свідоцтвом про реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 від 17.08.1985 року (а.с.20).
За час перебування у шлюбі відповідачем ОСОБА_7 на спільні кошти подружжя було придбано будинок побуту, що розташований по АДРЕСА_1. Пунктом 6.5. договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, укладеного 25.05.2006 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зазначається, що покупцю ОСОБА_7 роз'яснено вимоги ст.ст.60, 63, 65 Сімейного кодексу України, вказане нежитлове приміщення покупець набуває за згодою його дружини ОСОБА_4, за спільні кошти (а.с 14).
Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В судовому засіданні встановлено, що 23 грудня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк»з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони було укладено договір іпотеки № PM-SME А00/013/2009, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання зобов'язань за умовами кредитного договору ОСОБА_8, в іпотеку було передано будинок побуту, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.7-13).
Відповідно до п. 3.1. вказаного договору Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-5236/08 від 17 липня 2008 року, що зареєстроване КП Волинське ОБ ТІ»за реєстровим номером 24211736.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 13.04.2011 р. було скасовано рішення Луцького міськрайонного суду від 17 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно яким постановлено визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно -будинок побуту, який знаходиться по АДРЕСА_1, і в задоволенні даного позову було відмовлено (а.с. ).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю (ст.216 ч.1 ЦК України).
Відповідно до ст.236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки може бути нерухоме майно за умови, що воно належить іпотекодавцю на праві власності.
Статтею 203 ч.1 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину в силу ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений позов підставний та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 220, 657 ЦК України, ст. 60 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки будинку побуту, що знаходиться в АДРЕСА_1 за № РМ-8МЕ А00/013/2009 від 23 грудня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 2488.
Зобов'язати приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 виключити з державного реєстру іпотек запис про накладення заборони відчуження на будинок побуту по АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за № 2488.
Судові витрати по справі стягнути з відповідачів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк