вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
28 лютого 2012 р.
(14:10) Справа №2а-393/12/0170/11
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленко С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АРК про стягнення,
Управління Пенсійного фонду України в м. Керч звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч про стягнення на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та суми щомісячної державної адресної допомоги у загальній сумі 22270,73 грн за період з 01.07.2011р. до 30.09.2011р., в тому числі витрати на виплату та доставку пенсії - 4099,92грн. та щомісячної державної адресної допомоги - 16630,74 грн, допомоги на поховання - 1540,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Керч кожного місяця проводить звірку сум витрат з особистих справ потерпілих, у звязку з чим підписані двустороні акти, з яких вбачається, що Управлінням сплачено пенсії, які не взято відповідачем до заліку, та які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно актам та поіменним спискам.
З позову вбачається, що за липень-вересень 2011 року відповідачем не прийнято до заліку сума відшкодування витрат позивача на виплату пенсії та адресної державної допомоги таким пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі 20 730, 66 гривень, з них 4099,92 грн - витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії та 16 630, 74 грн. - витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги; а також відповідачем не прийнято до заліку витрати позивача на виплату допомоги на поховання в розмірі 1540,07 грн, які виплачені ОСОБА_10
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представники сторін не з'явились, представником позивача надіслано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань або заперечення на позов суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем проведено звірки щодо осіб, неприйнятих до заліку, які отримали пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, що сталися у країнах СНД, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника по тим самим причинам. За результатами звірок складено акти за липень-вересень 2011 року.
Відповідно до акту звірки за липень 2011 року, підписаний 02.08.2011р. та 08.08.2011р., позивачем здійснено виплати пенсії дев'яти пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Загальна сума витрат, що не прийнята відповідачем до відшкодування, склала 6 906,19 гривень, з них: 1404,95 грн витрати виплату пенсії та 5501,24 грн - витрати на виплату адресної допомоги (а.с 13).
Відповідно до акту звірки за серпень 2011 року, підписаний 06.09.11р. та 12.09.11р., позивачем здійснено виплати пенсії зазначеним дев'яти пенсіонерам на загальна суму 9222,34 грн, що не прийнята відповідачем до відшкодування та складається з: витрат на виплату пенсії в розмірі 1440,01 грн, витрат на виплату адресної допомоги - 6242,26 грн та витрат на виплату допомоги на поховання - 1540,07 грн (а.с.14).
Відповідно до акту звірки за серпень 2011 року, підписаний 05.10.11р., позивачем здійснено виплати пенсії зазначеним дев'яти пенсіонерам на загальна суму 6142,24 грн, що не прийнята відповідачем до відшкодування та складається з: витрат на виплату пенсії в розмірі 1254,96 грн, витрат на виплату адресної допомоги - 4887,24 грн (а.с.9).
Відповідно до акту звірки від 01.09.2011року позивачем здійснено виплати допомоги на поховання ОСОБА_10 в розмірі 1540,07 грн., що не прийнята відповідачем до відшкодування (а.с.12).
Перевіряючи наявність підстав для стягнення суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсій по інвалідності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за липень-вересень 2011 року у сумі 4099,92 гривень, судом встановлено наступне.
Відповідно до розпорядження на перерахунок пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 01.04.2011 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 764,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.15).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 1 від 26.02.1981р. та довідки ВТЕК № 098684 ОСОБА_1 зазнав каліцтва на виробництві в Нижньоодському УТТ (а.с.18-20).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч № 186530 від 31.10.2011р. ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Керч та отримує пенсію по втраті годувальника, причина смерті - трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень(а.с.21).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 2 від 16.02.1976р. та протоколу № 436 від 25.03.1976р. ОСОБА_2 у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_11 на виробництві в Автотранспортній конторі № 1 Об'єднання «Каспморнефть» (а.с.22-25).
Відповідно до розпорядження № 112585 Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 25.10.2011 року ОСОБА_15 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.26).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 4 від 15.09.1997р. та довідки МСЕК сер. МСЕ № 029131 ОСОБА_15 зазнав каліцтва на виробництві на Морському суднобудівному заводі, м. Астрахань, у зв'язку із чим встановлено інвалідність безстроково (а.с.28-30).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 01.04.2011 року ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 764,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.31).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 116 від 19.10.1973р. та довідки ВТЕК сер. КР № 240011ОСОБА_4 зазнав каліцтва на виробництві на шахті ім. 50-річчя Жовтневої революції, м. Караганда, у зв'язку із чим встановлено інвалідність безстроково (а.с.33-36).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 26.10.2011 року № 133215 ОСОБА_5 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.37).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві від 01.07.1992р. та довідки ВТЕК сер. ВТЕ-10 № 035770 ОСОБА_5 зазнав каліцтва на виробництві в Артелі старателів «Ключі», п/о Забайкалзолото, Читинська обл.,у зв'язку із чим встановлено інвалідність безстроково (а.с.39-44).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 26.10.2011 року № 193151 ОСОБА_6 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.46,47).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 2 від 20.03.2009р. та довідки МСЕК сер. КР-08 № 0328180 ОСОБА_6 зазнав каліцтва на виробництві в ТОВ «Саватстрой», м. Москва, у зв'язку із чим встановлено інвалідність (а.с.48-51).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 03.11.2011 року № 178043 ОСОБА_7 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.52).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 21 від 18.09.1999р. та довідки МСЕК сер. МСЕ № 010636 ОСОБА_7 зазнала каліцтва на виробництві в організації Главболгарстрой, м. Москва, у зв'язку із чим встановлено інвалідність (а.с.54-59).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 01.11.2011 року № 147483 ОСОБА_8 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.60).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 3-90 від 07.05.1990р. та довідки МСЕК сер. КР-09 № 011474 ОСОБА_8 зазнав каліцтва на виробництві в організації на Варандейській нафтогазорозвідувальній експедиції ПГО «Архангельськгеологія», у зв'язку із чим встановлено інвалідність безстроково (а.с.62-65).
Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 28.10.2011 року № 153616 ОСОБА_9 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керч і отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання в сумі 784,00 гривень, є інвалідом 3 групи (а.с.66).
Згідно з Актом про нещасний випадок на виробництві № 12 від 04.10.1978р. та довідки ВТЕК сер. ВТЕ-108 № 075951 ОСОБА_9 зазнав каліцтва на виробництві заводі Гідропрессов, ВПО Союзкузмаш зв'язку із чим встановлено інвалідність безстроково (а.с.68-70).
Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці основного розміру пенсій за липень-вересень 2011 року ОСОБА_1 в сумі 447,03 грн., ОСОБА_2 в сумі 450,00, ОСОБА_3 в сумі 453,57 грн, ОСОБА_4 в сумі 600,00 гривень, ОСОБА_5 в сумі 453,57 грн., ОСОБА_6 в сумі 453,57 грн., ОСОБА_7 в сумі 185,05 грн., ОСОБА_8 в сумі 453,57 грн. та ОСОБА_9 в сумі 453,57 грн., а також щодо відмови у прийнятті до відшкодування суму витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_10 в розмірі 1540,07 грн., суд враховує наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, є необґрунтованим.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Отже, вимоги позивача про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АРК понесених витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії за інвалідністю та допомоги на поховання внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, виплачених за липень - вересень 2011 року:
ОСОБА_1 в сумі 447,03 грн., ОСОБА_2 в сумі 450,00, ОСОБА_3 в сумі 453,57 грн, ОСОБА_4 в сумі 600,00 гривень, ОСОБА_5 в сумі 453,57 грн., ОСОБА_6 в сумі 453,57 грн., ОСОБА_7 в сумі 185,05 грн., ОСОБА_8 в сумі 453,57 грн. та ОСОБА_9 в сумі 453,57 грн., а всього в сумі 4099,92 грн по суті є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, судом також встановлено наявність підстав для відшкодування витрат, понесених позивачем при сплаті допомоги на поховання ОСОБА_10 в сумі 1540,07 грн, оскільки згідно із п. 4 ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є видом матеріального забезпечення за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а тому повинно відшкодовуватись відповідачем на рівні із основним розміром пенсії.
Перевіряючи наявність підстав для стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим витрат на виплату державної адресної допомоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом встановлено наступне.
Законодавством, що регулює відносини у цій сфері є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі -Закон).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України N 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, судом встановлено, що будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.
Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Суд зазначає, що відповідно до статті 25 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”№ 1105-XIV від 23.09.1999 року усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Таким чином, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21,22, 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Стосовно діяльності органів Пенсійного фонду, то їх повноваження стосуються призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку Держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення”N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В доповнення зазначених статей Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України приймається постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.
Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 1 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Але відповідно до ч.8 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
Отже суд дійшов висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
За таких обставин, суд зазначає, що правовідносини між органами Пенсійного фонду та органами фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають різну природу. Законодавцем недарма розрізняються основи та принципи діяльності цих органів, які перетинаються лише в частині відшкодування Фондом витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання виключно за рахунок сум, що одержані ним від страхувальників.
За пунктом 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено "державну адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня й переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вище наведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.
Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Однак в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату зазначеного виду пенсій є Постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5, якою не передбачено відшкодування адресної допомоги.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5 не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Суд також вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", як на підставу задоволення позову, за якою виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, оскільки зміст цієї норми не є новим у законодавстві, такий саме порядок для відшкодування витрат був встановлений і до введення в дію даної постанови.
Отже, за змістом наведеного суд дійшов висновку про відсутність обов'язку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АРК відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим витрати, що понесені ним у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" на загальну суму 16 630, 74 гривень, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності за липень-вересень 2011 року у сумі 4099,92 гривень та суми невідшкодованих витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 1540,07 гривень.
Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 28.02.2012 року, постанова у повному обсязі складена та підписана 05.03.2012 року.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АРК суми не відшкодованих витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим на виплату та доставку пенсій по інвалідності за липень-вересень 2011 року у сумі 4099,92 гривень та суму невідшкодованих витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 1540,07 гривень.
3. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.