Справа № 2-3537/11
27 березня 2012 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого: Івашковича І.І.
при секретарі: Гайданка Г.В.
з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третьої особи без самостійних вимог -Служби у справах дітей Ужгородської міської ради про позбавлення батьківських прав.
ОСОБА_4 звернулася в суд із даним позовом посилаючись на те, що 15 серпня 2009 року був зареєстрований шлюб між нею та ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_6.
З 25 лютого 2010 року вона разом із донькою проживають окремо.
14 грудня 2010 року шлюб між ними розірвано, доньку залишено проживати разом з нею.
Після розірвання шлюбу відповідач перестав займатися вихованням доньки, не цікавиться її здоров»ям.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З моменту розлучення відповідач не бачив дочки жодного разу.
Через скрутне матеріальне становище та відмову відповідача в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу вона звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.12.2010 року на її користь стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. на місяць.
Однак, відповідач аліменти не сплачує, взагалі жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав і не надає.
Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.2,3 ст.150, ст.180 Сімейного кодексу України та ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства».
Донька не отримує від батька жодного подарунку на день народження.
Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не цікавився її життям, здоров'ям, не бере до себе, не відвідував і не відвідує її вдома, постйно перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з п.п.7,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»факт ухилення батька від виховання та утримання дітей може бути підтверджено наведеними доказами та показаннями свідків. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до ії внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У зв'язку з цим вона неодноразово зверталася до ОСОБА_5 з проханням припинити протиправну поведінку. Однак це не дало позитивного результату.
У відповідності до ч.ч.4,5 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. У зв'язку з цим зазначений орган необхідно залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.
Посилаючись на вказане просить позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати відділ ДРАЦСу Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області внести зміни в актовий запис про народження неповнолітньої доньки ОСОБА_6 за №1013 серія НОМЕР_1 від 15.08.2009 року зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області та змінити її прізвище з «ОСОБА_4»на «ОСОБА_4».
У судовому засіданні позовні вимоги підтримано.
Представник органу опіки та піклування вважає, що відповідача слід позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6.
Відповідач вважає позов безпідставним.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд константує наступне.
В судовому засіданні встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_8.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.12.2010 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неповнолітню доньку сторін ОСОБА_6 залишино проживати при матері ОСОБА_8
Посилаючись на те, що відповідач повністю ухилився від виконання батьківських обов»язків щодо виховання та утримання доньки позивачкою заявлені позовні щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.
Підстави позбавлення батьківських прав визначені ст.164 Сімейного Кодексу України.
Зокрема, мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу
охорони здоров»я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню
дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитни, примушують її
до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Даючи оцінку дослідженим доказам щодо наявності підстав для позбавлення батьківських прав відповідачем суд приймає до уваги наступне.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.
Неповнолітній доньці сторін на час розгляду справи виповнилось лише 2 роки.
Безперечних доказів про те, що у результаті позбавлення батьківських прав відповідача настане позитивний результат у долі дитини суду не надано.
Із письмових пояснень ОСОБА_5, батька неповнолітньої, слідує, що він бажає брати участь у вихованні та матеріальному утриманні доньки, заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Достатніх підстав, визначених ст.164 Сімейного кодексу України для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав немає.
У висновку органу опіки та піклування у даному випадку не дано оцінки позиції ОСОБА_5 щодо намагання брати участь у вихованні дитини, не обґрунтовано, який позитивний результат у долі дитини має настати у випадку позбавлення відповідача батьківства та не дано оцінку тим обставинам, що дитина на даний час має лише 2 роки.
Досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_5 не має наміру в подальшому ухилятися від виконання своїх батьківських обов»язків, позбавлення його батьківських прав суперечитеме інтересам дитини.
Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Підстав для задоволення вимог щодо зміни прізвища дитини, визначених ст.148 Сімейного кодексу України на час постановлення рішення також немає.
Керуючись ст.ст.10,11,214,215 ЦПК України, ст.ст.148,164,182,184 Сімейного Кодексу, суд,-
У позові ОСОБА_4 про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зміни прізвища доньки на «ОСОБА_4»-відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Івашкович І.І.