вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
14 березня 2012 р. Справа №2а-1632/12/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 13355,72 грн.,
за участю:
представника позивачів -ОСОБА_2, довіреність №13-12-3162/0-11 від 22.08.11; довіреність №01-2417 від 16.08.2011,
відповідач -не з'явився.
Обставини справи: Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості звернулись до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_1 13355,72 грн. суми виплаченого забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем умисно не виконувались зобов'язання, встановлені Законом України “Про зайнятість населення”, у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” мають бути виплачені кошти, що виплачувались у вигляді допомоги по безробіттю.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивачів у судовому засіданні 14.03.2012 наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року (далі по тексту -Закон № 803), статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.
Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.
Згідно зі ст. 25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Згідно зі ст.7 Закону № 803 одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону № 803).
Відповідно до п.1 ст.22 Закону № 1533 застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно з п.3 ст. 22 Закону № 1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
09.12.2010 ОСОБА_1 звернулась до Сімферопольського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.
Відповідачем 16.12.2010 року було подано заяву до Сімферопольського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.
На підставі наданої заяви відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
29.12.2010 між ОСОБА_1 та Сімферопольським міським центром зайнятості укладений договір №012010122900836, відповідно до умов якого відповідач направлена на навчання до КТБ "Кримсервіс" за спеціальністю "кравець". Оплата витрат на навчання відповідача здійснювалась Центром зайнятості АР Крим. На період проходження навчання ОСОБА_1 призначена матеріальна допомога, виплата якої здійснювалась Сімферопольським міським центром зайнятості.29.09.2011 відповідач закінчила навчання та отримала відповідне свідоцтво.
25.10.2011 на адресу Сімферопольського міського центру зайнятості надійшла довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців за №11442996 від 20.10.2011. Відповідно до відомостей зазначеної довідки 11.06.2009 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим проведена державна реєстрація ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця.
Таким чином, під час реєстрації в Сімферопольському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 фактично була фізичною-особою підприємцем з 11.06.2009, таким чином, відносилась до зайнятого населення відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”, та подала недостовірні дані щодо своєї особи в заявах від 13.10.2009, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушила п. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 803 передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, у тому числі громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Таким чином, в порушення ст. 36 Закону ОСОБА_1 не повідомила Сімферопольський міський центр зайнятості про те, що була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця.
Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, сума необґрунтовано отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання становить 13355,72 грн.
Про необхідність повернення вказаної суми коштів на рахунок Сімферопольського міського центру зайнятості відповідачу було повідомлено під час ознайомлення з наказом № 198 від 23.11.2011 “Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та матеріальна допомога за період професійного навчання”. Проте, станом на день розгляду справи заборгованість у розмірі 13355,72 грн. відповідачем добровільно не сплачена.
Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні, яке відбулось 14.03.2012, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 21.03.2012.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (96575, АДРЕСА_1) на користь:
- Центру зайнятості АР Крим ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенка, 50; р/р 37179300901202, в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168) витрати на професійне навчання у сумі 10302,32 грн.;
- Сімферопольського міського центру зайнятості (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.О. Невського, 7а; р/р37174130201100, в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708706) грошові кошти, виплачені як допомога по безробіттю, та матеріальна допомога на період навчання у сумі 3053,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.