вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 березня 2012 р. (11:43) Справа №2а-35/12/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Іванової Ю.В., розглянувши за участі представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 670/10/10-0 від 14.03.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
до ОСОБА_2
про стягнення 6153,38 грн.
Обставини справи: Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим (ділі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 6153,38 грн. податкової заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються узгоджена сума податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб від отриманого доходу внаслідок прийняття у спадщину майна.
Представник позивача у судовому засіданні 21.03.2012р. на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання 21.03.2012р. також не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання"(а.с.20-21). Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд
Судом встановлено, що позивачем на ім'я відповідача складено податкове повідомлення-рішення № 0000521701/0 від 18.04.2011р., відповідно до якого, відповідачу визначено податкове зобов'язання у розмірі 6153,38 грн. зі сплати податку з доходів фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна(а.с.4).
Вказане повідомлення-рішення було отримане відповідачем 17.05.2011р., про що свідчіть особистий підпис на корінці.
В подальшому, про необхідність погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 23.06.2011р. № 2 (а.с.6), однак конверт повернувся із позначкою пошти "за закінченням терміну зберігання"(а.с.6 зворотній бік).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Зі змісту позову вбачається, що позивач посилається на п.п. "г" п. 3.1, п. 3.2, п. 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків і рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253, відповідно до яких податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення, якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є податковий орган. У данному випадку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення.
Проте суд вважає таку позицію необґрунтованими, оскільки зазначений нормативно-правовой акт втратив чинність з 14.01.2011р. на підставі наказу Державної податкової адміністрації від 22.12.2010р. № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків".Отже, не був чинним на момент виникнення спірних відносин,а саме на час визначення податкового зобов'язання.
Крім того, обов'язок щодо подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, закріплений саме за платником податку (п.п.179.1 ст.179 ПК України).
Також, суд звертає увагу на п.п.179.2 ст.179 ПК України, відповідно до якого обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи у виглядів об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Судом досліджений розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, проте у зазначеному розрахунку не вказано номер та дата декларації на підставі якої проведений розрахунок, також відсутня дата складання розрахунку та підпис платника податку (а.с.7-8).
Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів щодо виникнення підстав визначення податкового зобов'язання в розмірі 6153,38 грн., зокрема податкової декларації відповідача, суду не надано.
Крім того, застосування позивачем при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000521701/0 від 18.04.2011р. недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.
Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Отже, у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 21.03.2012р.
У повному обсязі постанову складено та підписано 26.03.2012р.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, ст.ст. 158-159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.