вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
06 березня 2012 р. Справа №2а-3004/11/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіменей"
до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність №б/н від 16.02.12;
від відповідача -не з'явився.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіменей" до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення від 25.06.2010 №0006182303 та від 25.06.2010 №0006192303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6982,50 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2011 відкрите провадження в адміністративній справі, та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.05.2011 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у адміністративній справі до одержання результатів експертизи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.2011 поновлено провадження у справі з 28.09.2011.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.10.2011 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у адміністративній справі до одержання результатів експертизи.
21.02.2012 поновлено провадження у справі.
Під час судового засідання представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23.03.1996 року №98/96-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Згідно абзацу шостого пункту 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних та тютюнових виробів, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Пунктом 7 ст. 11 цього Закону встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим.
Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо винесення рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіменей» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 16.03.1999, передбуває на податковому обліку в ДПІ в м.Ялта, є платником єдиного податку, відповідно до свідоцтва про право сплати єдиного податку від 01.01.2010 серія Б №363706, має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з терміном дії з 05.07.2010 до 05.07.2011.
Таким чином, судом встановлено, що позивач являється суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, суд враховує наступне.
12.06.2010 посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим на підставі направлень від 01.06.2010 №001680 та №001681 проведено перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіменей" вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", шляхом перевірки господарського об'єкту, що належить відповідачу торгового павільйону, розташованого за адресою АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, б. 14/16.
За результатами перевірки був складений акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.06.2010 №02037 (далі -Акт). В журналі перевірок зроблений запис про перевірку, що продавець ОСОБА_3 направлення на перевірку отримала, опис готівкових коштів на місці проведення перевірки отримала, від отримання акту перевірки продавець відмовилась.
Відповідно до зазначеного акту перевірки відповідачем встановлені порушення вимоги пунктів 1, 2, 5, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме:
реалізація 1 пляшки пива алкогольного "Туборг" 0,5 л. не менше 4,6 оборотів спирту за ціною 6,50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, касовий чек не роздрукований і на руки не виданий;
не забезпечена відповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі, вказаної в денному звіті РРО;
реалізація пива алкогольного «Туборг» 0,5 л не менш 4,6 оборотів спирту, ОСОБА_2, народженому ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі акту 12.06.2010 відповідачем прийнято:
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010 № 0006182303 на суму 182,50 грн.
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010 №0006192303 на сум 6800,00 грн., на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;
Судом встановлено, що за актом перевірки від 12.06.2010 зафіксована продаж пива алкогольного «Туборг» на суму 6,50 грн., без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідного розрахункового документа.
Разом з тим на час перевірки реєстратор розрахункових операцій Міні 500.02 НГ був в наявності, опломбований, друкування фіскальних звітних чеків проводилось, книга обліку розрахункових операцій була в наявності.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Пунктом 13 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності повинні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно Z-звіту від 12.06.2010 готівкові кошти обліковані у сумі 239,90 грн. За описом наявних грошових коштів від 12.06.2010, підписаному продавцем позивача загальна сума грошових коштів на місці проведення розрахунків склала 269,90 грн. Таким чином невідповідність грошових коштів склала 30,00 грн.
Відповідальність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня передбачена статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та складає п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів на спростування висновків, наведених в акті перевірки від 12.06.2010 суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем правил проведення розрахункових операцій, зазначає, що відповідачем вірно застосований розмір штрафних (фінансових) санкцій (6,50 грн. х 5=32,50 грн.), (30,00грн. х 5=150,00грн.) 182,50 грн., а тому відмовляє у задоволені позову в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010 №0006182303.
Згідно з частиною 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особами, які не досягли 18 років; особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); з торгових автоматів; на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; з рук; у невизначених для цього місцях торгівлі.
Порядок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"».
Відповідно до пункту 5 вищезазначеного порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
З пояснень ОСОБА_2 від 12.02.2011 судом встановлено, що 12.06.2010 він у м.Ялті не знаходився, ні яких товарів не придбав, паспорт працівникам податкового органу не надав а ні в оригіналі, а ні в копії.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційне через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.06.2010 №0006192303 підлягають задоволенню.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулось 06.03.2012, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.03.2012.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 КАС України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 25.06.2010 № 0006192303 про застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн..
3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіменей" судовий збір в розмірі 1,70 грн. та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1095,50 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
4.В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.