вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
01 березня 2012 р. Справа №2а-1839/12/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК
про стягнення заборгованості у сумі 2067,55 грн.,
за участю представників:
від позивача -не з'явився,
від відповідача -не з'явився.
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК про прийняття до відшкодування затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 2067,55 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, суми не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 2067,55 грн., суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
При цьому відповідно до переліку осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнятих до заліку за ці періоди відповідачем, не були прийняті до відшкодування витрати позивача на виплату та доставку сум державної адресної допомоги у розмірі 2067,55 грн. за жовтень-грудень 2011 року.
Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, не включається.
Отже, суд дійшов висновку, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:
-сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
-щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
-допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
-сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входять.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.
Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги ОСОБА_1.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.