Провадження №2/1909/156/2012
Справа №1909/256/2012
29.03.2012 Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Зембри Є.Й.,
за участю секретаря Логвинюк Т.С.,
Тивонюк І.В.,
адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременці справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Кременецької міської ради та квартирно-експлуатаційного відділу міста Тернопіль Міністерства Оборони України, де третьою особою яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору на стороні позивача виступає Тернопільський обласний військовий комісаріат про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради № 30 від 28 лютого 2008 року «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр.ОСОБА_3.»та визнання за позивачами права власності на квартиру за № 19, що розташована у житловому будинку по АДРЕСА_1, -
З позовної заяви вбачається, що згідно рішення виконавчого комітету № 30 від 28 лютого 2008 року «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр. ОСОБА_3.»сім'ї позивачів було надано в користування службову квартиру АДРЕСА_1. Дану квартиру члени сім'ї позивача не можуть приватизувати через статус квартири, яку одночасно з наданням віднесли до службових.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та інші члени його сім'ї пояснили, що вони перебувають на квартирному обліку в Кременецькій міській раді з 18 травня 2006 року. Позивач ОСОБА_3 пояснив, що звертався з заявою до міської ради про надання йому квартири для постійного користування, як сім'ї військовослужбовця Збройних Сил України, який має вислугу на військовій службі 20 і більше років і який приватним житлом не забезпечувався, а не про надання службового житла. Інші позивачі також пояснили, що з заявою про виділення їм службової квартири не зверталися.
В судовому засіданні позивачі просять визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради № 30 від 28 лютого 2008 року «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр. ОСОБА_3.»щодо надання займаній позивачами квартирі статусу службового житла. Вони також просять визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 право власності на квартиру за № 19, що розташована у житловому будинку по АДРЕСА_1.
Представник відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль в судовому засіданні позов не визнав і просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що дане житло є службовим і ним забезпечуються військовослужбовці на час проходження служби. Він також зазначив, що зняти статус службової з квартири не можливо, оскільки ОСОБА_3 на квартирному обліку у Міністерстві оборони України не перебуває. В той же час він пояснив, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року майновий комплекс військового містечка № 11, який розташований в с.Білокриниця Кременецького району передано з державної власності у власність територіальної громади м.Кременець, про що свідчить акт прийому-передачі від 04.10.2005 року.
Представник міської ради в судовому засіданні пояснила, що міська рада згідна з будь-яким рішенням, яке прийме суд по даному спору. Вона також зазначила, що дане рішення Кременецької міської ради «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр. ОСОБА_3.»від 28 лютого 2008 року на її думку прийнято у відповідності до вимог законодавства, щодо забезпечення військовослужбовців житлом та на підставі клопотання начальника квартирно-експлуатаційного відділу. Чому не розглядалась саме заява ОСОБА_3 про виділення йому житла в постійне користування їй не відомо. Вона також пояснила, що згідно акту прийому-передачі від 04 жовтня 2005 року майновий комплекс військового містечка № 11, зокрема квартира АДРЕСА_1, належать до власності територіальної громади м.Кременець.
Як представник КЕВ м.Тернопіль так і представник міської ради стверджують і протилежне не встановлено судом, що на території м.Кременця Міністерство Оборони України відомчого житла не має.
Представник Тернопільського обласного військового комісаріату в судовому засіданні пояснив, що при прийняті рішення по даній справі покладається на думку суду.
Суд, вислухавши позивачів, відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 244-р майновий комплекс військового містечка № 11 (с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області ) передано з державної власності у власність територіальної громади м.Кременець.
Як вбачається з акту приймання -передачі від 04 жовтня 2005 року майновий комплекс військового містечка № 11 (с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області), що належав до сфери управління МО України передається у власність територіальної громади м.Кременець.
Встановлено судом, що відомче житло Міністерство Оборони України в м.Кременці не має, тому і статус службового житла для військовослужбовців в м.Кременці відсутні.
Як вбачається з заяви від 15.02.2008 року ОСОБА_3 звертався в Кременецьку міську раду з проханням надати йому житлове приміщення для постійного проживання в АДРЕСА_1.
Згідно рішення Кременецької міської ради від 28 лютого 2008 року № 30 «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр. ОСОБА_3.»де в пункті 1 зазначено, що квартира № 19, яка розташована в АДРЕСА_1, і яка належить територіальній громаді м.Кременець, переведена в статус службової та надано ОСОБА_3 та членам його сім'ї в користування.
Дії міської ради під час винесення рішення від 28 лютого 2008 року № 30 «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр. ОСОБА_3.» суду є не зрозумілими і не відповідають вимогам закону. При винесені рішення Кременецька міська рада не взяла до уваги заяву ОСОБА_3 про надання йому жилого приміщення для постійного проживання, а прийняла до уваги відношення начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль, в якому КЕВ просить включити в склад службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 та надала ОСОБА_3 службову квартиру в користування. Однак як вбачається з акту прийому-передачі від 04 жовтня 2005 року майновий комплекс військового містечка № 11, що у с.Білокриниця Кременецького району передано у власність громади м.Кременець, а тому квартирно-експлуатаційний відділ м.Тернопіль ніякого відношення до вищевказаної квартири не мав на час її виділення позивачам та не має на даний час.
Згідно статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання, або за їх бажанням, грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення, або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Як вбачається з довідки Тернопільського обласного військового комісаріату Тернопільської області вислуга років на військовій службі ОСОБА_3 станом на 01.01.2012 року складає 24 роки 6 місяців 2 дні.
З вищевказаного вбачається, що на день винесення рішення Кременецькою міською радою від 28 лютого 2008 року вислуга років на військовій службі ОСОБА_3 становила 20 і більше років, а тому він мав право на отримання житлового приміщення у с.Білокриниця по вул. Військова 2 /19 у постійне користування, а не службову квартиру.
Як вбачається з довідок Державного Ощадного банку України ВАТ ТВБВ 10019/041 філії Тернопільського обласного управління від 06.01.2012 року № 10, № 11, № 12, № 13 ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в додаткових списках на приватизацію житла від 30.12.2011 року по адресі АДРЕСА_1 значаться, а житлові чеки не використали.
Згідно статті 2 розділу 11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Як вбачається з довідки Борщівської міської ради № 227/2-18 від 22.03.2012 року ОСОБА_3 перебував у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов в позачерговому порядку з 09.06.2004 року та житлом не забезпечувався.
Як вбачається з довідки Кременецької міської ради № 268 від 22 жовтня 2007 року ОСОБА_3 та члени його сім'ї дійсно перебувають на квартирному обліку в Кременецькій міській раді з 18 травня 2006 року в позачерговій черзі під № 24.
Згідно статті 65-1 ЖК України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду без обмежень можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом із ними, придбати приміщення, які вони займають у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.
Згідно статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Як вбачається з довідки БТІ від 29.03.2012 року № 361, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 83,1 квадратних метри і з розрахунку санітарної норми може бути приватизована шляхом безкоштовної передачі ОСОБА_3 та членам його сім'ї.
В той же час судом встановлено, що позивачі позбавлені можливості скористатися своїм правом щодо приватизації спірної квартири, оскільки їй надано статус службової.
Твердження представника квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль про те, що даний позов має розглядатися по Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає не вірним, оскільки позивач оспорює рішення сесії, яке має індивідуальну дію і порушує його право на житло, яке гарантоване Конституцією та законодавством України і згідно статті 3 ЦПК України захист цього права здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням доказів, оцінку яким суд дав вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 15, 16 ЦК України, статтею 65-1 ЖК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей », Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Конституцією України, статтями 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради № 30 від 28 лютого 2008 року «Про розгляд клопотань про забезпечення житлом гр. ОСОБА_3.»щодо надання займаній позивачами квартирі статусу службового житла.
Визнати за позивачами -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на квартиру за № 19, що розташована у житловому будинку по АДРЕСА_1 площею 83,1 квадратних метрів в рівних долях по ? частині.
Судові витрати у справі залишити на сторонах в розмірах, які вони понесли.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: