Справа № 1903/584/12
03.04.2012
Бучацький районний суд Тернопільської області
одноособово суддею Кузевичем Й.Я.,
при секретарі Пастушаку І.Д.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
її представника ОСОБА_2,
представників відповідача Мариняка І.Ф., Лабчинського Г.В.,
третьої особи ОСОБА_5,
її представника ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучачі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської Ради та третьої особи ОСОБА_7 про скасування рішення виконавчого комітету Бучацької міської Ради № 209 від 31 серпня 1983 року про результати обміру земель по будівельному кварталі № 62 м. Бучача , визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Бучацької міської Ради та третьої особи ОСОБА_5 про скасування рішення Бучацької міської Ради № 209 від 31 серпня 1983 року, яким затверджено викопіювання із плану забудови кварталу №62 від 22 лютого 1984 року, що включає присадибні ділянки жителів вул. Б.Хмельницького м. Бучач, в тому числі її, як спадкоємця після смерті забудовника ОСОБА_8 та суміжного землекористувача ОСОБА_5, яка прийняла спадщину після померлого забудовника ОСОБА_9, та визнання неправомірними дій працівників Бучацької міської ради щодо нанесення межових ліній та зміни їх конфігурації відносно генерального плану забудови від 1970 року, зобов'язання Бучацьку міську раду створити комісію для встановлення межових знаків земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 згідно правовстановлюючих документів в розмірі 0,33 га та надати дозвіл на розробку проектно-технічної документації для посвідчення права власності на земельну ділянку, мотивуючи тим, що згідно затвердженого викопіювання 1984 року існує невідповідність конфігурації межової лінії відносно земельної ділянки, якою користується ОСОБА_7, наявному генеральному плану забудови її господарства від 9 квітня 1970 року, затвердженого рішенням Бучацької міської Ради № 55. Вважає, що, встановивши межові знаки згідно викопіювання 1984 року, її господарський будинок, відображений в генплані 1970 року, залишається на земельній ділянці ОСОБА_7 і значна частина присадибної ділянки від неї має перейти ОСОБА_7, чим ущемляються її права як спадкоємця та користувача земельною ділянкою.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що в даному господарстві вона проживає із часу одруження в 1962 року, після смерті свекора ОСОБА_8 та чоловіка ОСОБА_10 вона успадкувала житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1, господарський будинок був побудований ще в 50-х роках минулого століття і залишається в користуванні по даний час. Межові знаки між її господарством та господарством ОСОБА_7 були встановлені згідно планів забудов. Такий порядок користування земельними ділянками був встановлений між ними з часу будівництва господарств. Влітку 2006 року ОСОБА_7 почала претендувати на її частину земельної ділянки. Викликавши комісію Бучацької міської ради по врегулюванню земельних спорів, вона дізналася , що Бучацькою міською радою прийнято рішення № 209 від 31 серпня 1983 року, яким затверджено результати обміру земель по кварталу № 62 вул. Б. Хмельницького та викопіювання межових ліній присадибних ділянок її та ОСОБА_7, яке суперечить її інтересам як землекористувача та власника господарства, оскільки належний їй господарський будинок залишається в такому разі на земельній ділянці ОСОБА_7, тому вважає дане рішення неправомірним, крім того, вважає, що посадові особи Бучацької міської ради неналежним чином віднеслися до встановлення межових знаків між нею та сусідкою ОСОБА_7
Представники Бучацької міської Ради позов заперечили, та пояснили, що рішенням Бучацької міської Ради № 209 від 31.08. 1983 року затверджувалися результати обміру земель цілої вулиці забудовників, тому касувати його недоцільно. Рішенням в постійному користуванні ОСОБА_8 було залишено 910 кв.м. землі, в тимчасово користуванні - 1700 кв.м., оригінал спірного рішення в справах міської ради не зберігся. При вирішенні конфлікту на місці межі облаштовувалися так, щоб не зносити споруд, відповідно до існуючих матеріалів.
Третя особа ОСОБА_7 позов заперечила і пояснила, що влітку 2006 року комісія Бучацької міської Ради була на місці конфлікту і встановила межові знаки згідно викопіювання 1984 року. Позивачка ОСОБА_1 із даною межовою лінією не згідна і продовжує користуватись земельною ділянкою в тих межах, які були до 1984 року.
Вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази , суд встановив такі обставини :
Рішенням Бучацької міської ради № 209 від 31 серпня 1983 року було затверджено результати обміру земель по кварталу № 62 вул. Б. Хмельницького та викопіювання межових ліній присадибних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Зазначені контури суперечать генплану забудови ОСОБА_8 від 9 квітня 1970 року та експлікації присадибної земельної ділянки ОСОБА_9 від 15.12. 1965 року, акту винесення в натурі червоних ліній і проведення розбивки контурів фундаментів господарського будинку ОСОБА_9
Межу між господарствами у викопіюванні відображено таким чином, що господарський будинок ОСОБА_8, який значиться в плані 1970 року, розташований на земельній ділянці ОСОБА_9
В оспорюваному викопіюванні даний господарський будинок відсутній.
Із висновку земельно-технічної експертизи, проведеної в Тернопільському відділенні Київського КДІСЕ, видно , що конфігурації земельної ділянки, котрою фактично користується ОСОБА_1 відповідають її генеральному плану забудови 1970 року. Порівнявши розміри і конфігурації земельних ділянок, якими фактично користуються сторони, з тими, що зазначені в викопіюванні з плану кварталу виготовленому Чортківським БТІ 22.02.1984 року, затвердженому рішенням Бучацької міської Ради № 209, встановлено та визначено, що спірна ділянка розміром 273 м. кв., якою користується ОСОБА_1, має перейти в користування ОСОБА_7 При цьому межова лінія між будинковолодіннями сторін проходить через хлів ОСОБА_1, котрий існував в 1970 році та вказаний в її генплані забудови і акті винесення червоних ліній і розбивки фундаментів господарського будинку ОСОБА_9 Місце проходження межової лінії між даними будинковолодіннями, котре зазначене у викопіюваннях з плану кварталу № 62, суперечить плану забудови ОСОБА_8 1970 року, викопіюванню земельної ділянки ОСОБА_9 від 15. 12. 1965 року та акту винесення в натурі червоних ліній господарства ОСОБА_9
Оскільки ОСОБА_1 постійно проживає в господарстві, що знаходиться в АДРЕСА_1 користується присадибною земельною ділянкою, фактично вступила в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , тому суд вважає, що її інтереси як землекористувача і власника господарства порушені, тому її право підлягає захисту.
Враховуючи, що про порушення свого права позивачка дізналася після набрання чинності
постановою Бучацького районного суду від 20.07.2006 року по справі №2а-31 (2006 р.) за її позовом до Бучацької міської ради про визнання акту розгляду заяви неправомірним та зобов'язання встановити межу відповідно до генплану забудови, до суду із адміністративним позовом звернулася в лютому 2007 року відповідно до діючої на той час норми ст. 99 КАС України, тому станом на той час строк її звернення до суду пропущеним не був. Оскільки її позов розглядався судами неодноразово, рішення судів першої інстанції скасовувались із закриттям провадження у справі, тому слід вважати, що при зверненні до суду із даним позовом 05.04.2011 року строк звернення до суду позивачкою пропущено із поважних причин, оскільки її право підлягає захисту, строк звернення до адміністративного суду слід поновити.
Керуючись ст.ст.19,55,124 Конституції України, ст.ст.18,70,71,79,86,99,100,158,160-163,167 КАС України, рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України», ст.ст.12,158 Земельного кодексу України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Позов задовольнити частково . Скасувати рішення виконавчого комітету Бучацької міської ради № 209 від 31 серпня 1983 року «Про результати обміру земель по будівельному кварталу №62»в частині затвердження розмірів і викопіювання із винесенням межових знаків земельних ділянок в натурі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Дії працівників Бучацької міської ради щодо нанесення межових ліній земельних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та зміни їх конфігурації відносно генерального плану забудови від 1970 року визнати неправомірними. Зобов'язати Бучацьку міську раду створити комісію для встановлення межових знаків земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 згідно правовстановлюючих документів та надати дозвіл на розробку проектно-технічної документації для посвідчення права власності на земельну ділянку.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із Бучацької міської ради на користь ОСОБА_1 3,4 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бучацький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Й. Я. Кузевич