"03" квітня 2012 р. Справа2-27/12
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.
за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької обл.
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_2 заявила позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначила, що 01 березня 2011 року біля 13 години в с.В.Кісниця Ямпільського району Вінницької області, коли вона йшла по дорозі, із подвір'я ОСОБА_1 вибігла належна останньому собака породи Боксер і кинулась на неї, порвавши зубами верхній одяг, а саме, шкіряну дублянку. Через кілька секунд з подвір*я вибіг відповідач і покликав свою собаку. Собака побігла до нього на подвір*я. Позивачка зазначає, що вона одразу ж звернулась із заявою до працівників Ямпільського РВ УМВС. 06 березня 2011 року ДІМ Ямпільського РВ УМВС винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. На сьогоднішній день дублянка після укусів собаки прийшла в негідність, носити її неможливо. Дублянка втратила свій попередній вигляд. Позивачка вказує на те, що вартість дублянки становить 6850 гривень. Крім того, з вини відповідача, який неналежно утримує собаку, вона зазнала моральної шкоди, що виразилося у перенесенні нею моральних переживань. Вона почала погано спати, сильно злякалась собаки і перенесла великі моральні страждання боячись за своє життя і здоров'я. Відповідач жодного разу не підійшов до неї і не попросив вибачення з цього приводу, а навпаки уникає будь-яких зустрічей, не бажає добровільно вирішити даний спір і сплатити понесені нею збитки. Вважаючи свої права порушеними позивачка просить суд стягнути на її користь із відповідача 6850 гривень майнової шкоди та 1699 гривень моральної шкоди, а також судові витрати у справі.
Відповідач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що собака не його так як собаки у нього немає і не було. Собак багато бігають і чий собака напав на позивачку йому невідомо. Просить суд у позові відмовити.
Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Із показань свідка ОСОБА_3 встановлено, що 01 березня 2011 року вона йшла по дорозі в с. В.Кісниця зі своєю сестрою, назустріч їм йшла ОСОБА_2, а позаду неї йшов собака, який скочив на останню та порвав на ній одяг. Вони давали собаці печиво, щоб відвернути увагу собаки, однак собака з'ївши печиво знову скакав на позивачку. ОСОБА_4 перегородив дорогу собаці автомобілем і відігнав його. Бачила, що ОСОБА_1 ходив із цією собакою у центрі села. Собака чорного кольору із обрубаним хвостом, очі у собаки червоного кольору, собака породиста.
Із показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що вона разом із чоловіком їхали автомобілем із міста Ямпіль. Побачили ОСОБА_2, яка йшла, а позаду неї підскочила собака і стрибнула на неї. Її чоловік перегородив дорогу собаці і почав кричати на неї. У цей час на подвір'ї стояв ОСОБА_1, який крикнув до собаки і собака побігла до нього на подвір'я і забігла у веранду. Собака чорний без хвоста, із червоними очима. Це була собака ОСОБА_1
Із показань свідка ОСОБА_5 встановлено, що вона йшла разом із ОСОБА_3 і бачила ОСОБА_2, яка повідомила, що на неї напав собака ОСОБА_1, дублянка була порвана. ОСОБА_4 кричав до відповідача, щоб останній забрав свою собаку. Собака побігла на подвір'я відповідача. Це була собака ОСОБА_1 Собака побіг до ОСОБА_1 на подвір'я. Собака чорного кольору, очі червоні, хвоста у нього не було.
Із досліджених письмових доказів, що є у справі, досліджених оригіналів відмовного матеріалу №215 судом встановлено, що 02 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області із заявою про прийняття мір до ОСОБА_1, собака якого 01 березня 2011 року біля 13 години 00 хвилин на вулиці села Велика Кісниця пошкодила їй дублянку вартістю 6850 гривень. 06 березня 2011 року постановою ДІМ Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області було відмовлено в порушенні кримінальної справи по ст.194 КК України по факту пошкодження дублянки за відсутністю складу злочину. Із довідки вартості виданої директором СТ «Ринок коопторг» м.Ямпіль встановлено, що станом на 01 березня 2011 року вартість дублянки шкіряної жіночої на натуральному хутрі становила 6850 гривень за 1 шт. Із висновку судово-товарознавчої експертизи №115 від 07 березня 2012 року встановлено, що дублянка шкіряна стрижена овчина має механічні пошкодження (розриви), а саме: на лівому рукаві з сторони спини у верхній частині наскрізні кутові розриви, на правому рукаві з сторони спини у верхній частині наскрізний кутовий розрив, на лівій пілці нижче кишені ближче до бокового шву присутній прямокутний розрив у лицьовій шкіряній поверхні. Вартість з урахуванням втрати якості внаслідок зносу становить 2600 гривень, дублянка оцінці, як виріб, після механічних пошкоджень (розривів) не підлягає, повністю втратила свої естетичні властивості та не підлягає відновленню, для подальшого використання за цільовим призначенням після пошкодження дублянка не придатна, втрата якості внаслідок присутності розриві - 100%.
Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, яким є собака бійцівської породи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик інших свідків чи призначення інших судових експертиз, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України.
Суд вважає доведеними обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог про те, що дійсно відповідач утримує собаку породи «Боксер», який 01 березня 2011 року напав на позивачку. Вказана обставина доведена показаннями усіх допитаних свідків та відмовним матеріалом, зокрема, письмовими поясненнями відповідача на а.с.7 матеріалу, в яких він зазначає, що у себе вдома утримує собаку породи «Боксер» по кличці «Кличко» чорного кольору, собака хворіє випадінням третьої повіки і тому очі у нього червоного кольору. Також у своїх письмових поясненнях відповідач зазначив, що 01 березня 2011 року собака вибіг на вулицю, після чого до нього підійшла позивачка і сказала, що собака порвав належну їй дублянку. Вказана обставина доведена доказами, які не суперечать між собою щодо фактичних обставин. Відповідач в спростування цих обставин не надав жодного достовірного доказу, а тому суд вважає необґрунтованими наведені ним обставини.
Відповідно ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч.4 ст.12 Закону України від 21.02.2006 року №3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», який набрав чинності 29.03.2006 року, шкода, заподіяна особі чи майну фізичної особи, а також шкода заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Загальними правилами цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду джерелом підвищеної небезпеки є: наявність шкоди, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між дією джерела підвищеної небезпеки та шкодою, а також наявність особи, яка є власником цього джерела підвищеної небезпеки.
Суд вважає доведеними наявність шкоди майну позивачки джерелом підвищеної небезпеки - належною відповідачу собакою та причинно-наслідкового зв'язку між дією джерела підвищеної небезпеки та шкодою, що є підставою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за таку шкоду. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи вартість дублянки з урахуванням втрати якості внаслідок зносу до пошкодження становила 2600 гривень і після пошкодження дублянка не підлягає відновленню, а тому суд вважає, що розмір заподіяної собакою прямої дійсної шкоди майну позивачки складає 2600 гривень і має підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану останній майнову шкоду у сумі 2600 гривень, задовольнивши позовні вимоги у цій частині. Заявлені позивачкою вимоги про стягнення майнової шкоди в іншій частині суд вважає необґрунтованими і такими, що не знайшли свого підтвердження. Надану позивачкою довідку вартості дублянки суд не приймає як належний та допустимий доказ, оскільки вартість зазначеної у довідці дублянки не підтверджена іншими доказами та спростовується висновком судової товарознавчої експертизи. З урахуванням наведеного суд має підстави для відмови у задоволенні цієї частини позову.
Відповідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає, що позивачка має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки винними діями відповідача внаслідок неналежного утримання ним джерела підвищеної небезпеки позивачці завдано моральної шкоди.
Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди позивачці, суд враховує характер порушеного немайнового права, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості. Враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивачки, розмір майнового збитку, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, у зв'язку пошкодженням майна, а також неможливість відновлення пошкодженого майна, як і ту обставину, що відповідач є пенсіонером, суд вважає, що стягнення моральної шкоди у розмірі заявленому позивачкою може призвести до скрутного майнового становища відповідача. За наведених обставин суд вважає необхідним визначити розмір відшкодування - 600 гривень, які є обґрунтованою компенсацією за завдану моральну шкоду, задовольнивши частково позовні вимоги. В задоволенні іншої частини позову суд має підстави відмовити як в необґрунтованій.
При розв'язанні позовних вимог про стягнення судових витрат, суд має підстави для часткового їх задоволення, виходячи із наступного. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати за правилами ст.88 ч.1 ЦПК України присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Здійснивши розрахунок за правилами простої математичної пропорції : Х= 958,92 гривень (загальна сума понесених судових витрат) х 3200 гривень (сума задоволених вимог) \ 8549 гривень (сума заявлених вимог ) = 358,94 гривень), суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивачки 358 гривень 94 копійки понесених нею та документально підтверджених судових витрат, задовольнивши вимоги у цій частині. В задоволенні іншої частини позову суд має підстави відмовити.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ст. ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ч.4 ст.12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ч.4 ст.12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2600 гривень майнової шкоди, 600 гривень моральної шкоди, 358 гривень 94 копійки судових витрат, а всього: 3558 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 94 копійки.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через Ямпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА