Справа № 2-а-9557/11
03 квітня 2012 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Рибчинського В.П.
при секретарі Грабовській Н.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА про нарахування та виплату недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,
02.08.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА про нарахування та виплату недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи І категорії, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 та інвалідом ІІІ групи і має захворювання пов'язане наслідками аварії на ЧАЕС. Також він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА, як потерпілий І категорії від наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно зі ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати.
Однак, відповідач кошти в такому розмірі йому не виплачував. Він звернувся до відповідача із заявою про повідомлення йому які нарахування йому проводились та з вимогою зробити перерахунок і виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення та виплатити заборгованість. Однак, відповідач продовжує порушувати його права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до закону. У 2008-2010 роках йому вищезазначена допомога була виплачена лише в сумі по 90 гривень.
Просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів по перерахунку та виплаті заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення за 2008-2010 роки. Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА щодо відмови нарахувати йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2008-2011 роки, як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії (інваліду ІІІ групи) відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати відповідача перерахувати та здійснити йому виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (інваліду ІІІ групи), відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2008-2011 роки в сумі 11406 грн. Зобов'язати відповідача призначити йому та виплачувати кожного року щорічну допомогу на оздоровлення, як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (інваліду ІІІ групи) відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 4 мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати. Звернути постанову суду до негайного виконання.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним у позовній заяві, просив позов задоволити.
Представник управління праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА просила відмовити в позові ОСОБА_2, подала заперечення та пояснила, що позивач у своїй позовній заяві посилається на ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується компенсація, розмір якої встановлено в залежності від розміру мінімальної заробітної плати. Але не зазначає, що у відповідності до ст. 62 вказаного Закону, його застосування провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, а положення даної статті не визнані Конституційним судом України неконституційними. Отже, дані спірні правовідносини регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Тому управління праці та соціального захисту населення, як розпорядник бюджетних коштів 3-го рівня, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2011 роки керувалось розмірами визначеними постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562.
Саме розміри компенсації, що визначені в указаній постанові Уряду, закладені при формуванні Державного бюджету у 2008-2011 роках, що дозволило врахувати фактичні можливості держави щодо соціального забезпечення громадян України та забезпечити виконання вимог статті 23 Конституції України, згідно якої реалізація прав кожної людини не повинна порушувати права і свободи інших людей.
Окрім того, розпорядником коштів 1-го рівня є Міністерство соціальної політики України, розпорядником коштів 2 -го рівня є Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації, а управління праці та соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації являється лише розпорядником коштів 3 -го рівня.
Доведені головним розпорядником коштів обсяги фінансування були розраховані, виходячи з розміру компенсацій, встановлених у 2008-2011 роках Постановою КМУ від 12.07.2005 року №562.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав:
Позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів по перерахунку та виплаті заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення за 2008-2010 роки. Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Однак, доказів, які б підтверджували поважність пропуску процесуального строку позивачем не надано, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід відмовити у поновленні процесуального строку. Отже, беручи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що в частині стягнення заборгованості по недоплаченій щорічній допомозі на оздоровлення за 2008-2010 роки позивачу слід відмовити з причин пропущення строку звернення до суду.
Відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення № 679 від 16.03.2012 року ОСОБА_2 в квітні 2011 року було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 90 грн., відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік»та постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
До суду з позовом позивач звернувся 02.08.2011 року, отже строк звернення ним до суду з вимогою про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік не пропущено, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача призначити йому та виплачувати кожного року щорічну допомогу на оздоровлення, як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (інваліду ІІІ групи) відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 4 мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав:
25.01.2012 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 3-рп/2012, відповідно до якого Конституційним Судом України визначено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного Бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги -принципам пропорційності і справедливості. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких витрат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
А тому з 23.07.2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ судам необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та Постанови Кабінету Міністрів від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Таким чином, суд при вирішенні справи керується Конституцією України, як Основним Законом, також Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»та враховує прийняту 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України Постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розміри виплат та прийняту 23.11.2011 року Кабінетом Міністрів України Постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також не підлягають задоволенню вимоги про звернення постанови суду до негайного виконання, оскільки відповідно до ст. 256 ч. 1 КАС України присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць. Допомога ж на оздоровлення не являється періодичним платежем, а стягується одноразово, лише раз на рік.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 9, ст. ст. 94, 99-100, 158-163 КАС України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Постановою КМУ № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», Постановою № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту Тульчинської РДА перерахувати та здійснити ОСОБА_2 виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (інваліду ІІІ групи) відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати (квітень 2011 року).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до адміністративного апеляційного суду Вінницької області.
Суддя